Як "тютюновий десант" Насірова "турбується" про охорону здоров'я українців
Що станеться, якщо пожежник буде працювати кухарем у дитячому садочку? Або якщо під куполом цирку замість акробатів виступатимуть… ветеринари?
Певно, нічого доброго. Адже кожен професіонал має займатися справою, у якій він є фахівцем.
Та чомусь схожа суперечлива ситуація постійно виникає у сфері законодавства про охорону здоров'я українців. Зокрема, про проекти законів з попередження та зменшення вживання тютюнових виробів.
Чому кожного разу цією нормативною базою прагнуть займатися податківці?
Відповідь проста – потенційний конфлікт інтересів.
Справа в тому, що нардепи, які входять до Комітету з питань податкової та митної політики – зокрема його очільниця Ніна Южаніна, а також Максим Курячий, Михайло Кобцев, Тарас Козак і секретар комітету Сергій Шоломицький – мають стійкі зв'язки із тютюновими компаніями.
Такими є результати дослідження потенційного конфлікту інтересів високопосадовців, яке презентувала антикорупційна організація Transparency International Україна.
Ці депутати активно просувають вигідні для тютюнових компаній законодавчі ініціативи та регулювання, активно критикують і нехтують законопроектами, які не на руку тютюновим корпораціям. Окрім того, деякі з них системно боролися за низькі акцизи на тютюн.
До парламентської "групи підтримки" тютюнових виробників належить і член Комітету з питань промислової політики та підприємництва Геннадій Кривошея. Він є автором низки сумнівних законопроектів, які нівелюють дотримання діючих антитютюнових законів або суперечать Угоді про Асоціацію з ЄС та Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) із боротьби проти тютюну, ратифікованої ще у 2006 році.
"Десант" з лобіювання інтересів тютюновиробників у податковому комітеті утворив свого часу голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, якого зараз звинувачують у корупційних злочинах.
Саме стараннями цього любителя картатих ковдр і групи представників інтересів тютюнових компаній законопроект, поданий ініціативною групою на чолі з головою Комітету з питань охорони здоров'я Ольгою Богомолець, потрапив на розгляд саме до податкового комітету. Звичайно, він був би там і похований, якби автори не відкликали проект закону. А Геннадій Кривошея одразу ж вніс на противагу свій проект закону .
У травні 2015 року та ж ініціативна група на чолі з Богомолець зареєструвала важливий антитютюновий законопроект №2820, яким запроваджується низка антитютюнових ініціатив. Це, зокрема, збільшення розміру попереджень на сигаретних пачках, антитютюнові картинки з обох боків пачки, заборона оманливої інформації на пачках про вміст смол та нікотину.
Натомість законопроект "групи Насірова" передбачає неефективну електронну систему протидії нелегальній торгівлі, яка полягає у ідентифікації контрафактного товару. В рамках однієї країни така ідентифікація сенсу не має: в магазинах і так продають легальний товар. Контрабанду впізнають по мові попередження про шкоду від куріння на пачці.
Проте запровадження системи ідентифікації в рамках однієї країни вигідно тютюновій індустрії з наступних причин:
1) Її представники мають можливість відстежувати рух товару;
2) Встановлюються дружні та корисні зв'язки з податковою та митницею;
3) Контроль за обігом тютюну залишається в руках індустрії. Таким чином, вона може імітувати боротьбу із контрафактом, виробляючи товар виключно для контрабандистів, а при його конфіскації доповідати про "розкриття" злочину.
До того ж норма про ідентифікацію виробника повністю суперечить Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі, який підписано і невдовзі буде ратифіковано державами ЄС. ЇЇ запровадження ставить приватні інтереси власників тютюнових корпорацій вище за захист людей від шкідливого впливу тютюну.
По суті, цей закон дає податковому комітету безперечний та майже повний контроль над тютюновою галуззю. Тому приймати його неприпустимо.
Втім, повернемося до "групи підтримки" тютюнових корпорацій. Депутати податкового комітету та комітету промполітики не одинокі у своїй протютюновій діяльності.
Інтереси бізнесу допомагає відстоювати Національна організація роздрібної торгівлі, президент якої Юрій Бондарєв 16 років працював на керівних посадах у відділі продажів "Філіп Морріс Україна", а також мільйонер Борис Кауфман.
З боку громадськості лобістам допомагає Міжнародний центр перспективних досліджень, який за три останні роки отримав від тютюнових корпорацій 350 тисяч доларів у якості грантів. Саме дослідження цього центру зазначають, що проект закону №2820 є слабким і не вартий того, щоб бути прийнятим.
* * *
Щороку в Україні помирає близько 63 тисячі людей від хвороб, спричинених курінням. Як зменшити цю страшну цифру?
У світі давно випрацювані заходи із протидії куріння, які може використовувати і Україна. Утім, задача ускладнюється – громадськості, що виступає проти розповсюдження тютюну, доводиться не тільки протидіяти курінню серед населення, а й боротися із потужним тютюновим лобі.
Тому сьогодні перед Україною стоїть важлива задача – довести, що політика у сфері охорони здоров'я для неї пріоритетніша за фінансові, податкові чи бізнес-інтереси окремих осіб.
Тому ТІ Україна буде докладати зусиль, аби разом із дискредитованими через корупцію горе-чиновниками у минуле відходили і притаманні їм методи управління, бізнес-схеми та корпоративний лобізм за гроші платників податків.
Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Україна, спеціально для УП
