11 друзів Вілкула VS громада Кривого Рогу

Кривий Ріг знову вирує навколополітичними подіями. Місто, яке ще недавно видавалося болотом і колгоспом "Тихе життя", – сьогодні власноруч робить усе, щоб відновити справедливість у міськраді.

Після останніх виборів у Кривому Розі, усупереч прогнозам і очікуванням правлячого клану Вілкулів, у міськраді мала скластися демократична більшість.

Та не склалася.

11 депутатів, обраних від БЮТ і РПЛ, – для когось несподівано, а для тих, хто в темі, цілком очікувано – виявилися вірними вілкулівськими посіпаками, за що майже відразу були виключені з власних партій. Особливо емоційно це зробив, ясна річ, Олег Ляшко, обізвавши на всю країну колишніх своїх партійців хвойдами і б**дями.

У результаті цих 11 друзів Вілкула з партій виключили. Однак переконати скласти депутатські мандати не змогли.

Цей ганебний факт і намагається зараз виправити криворізька громада. Доволі успішно.

У нагоді стали зміни до закону "Про статус депутатів місцевих рад", який тепер дозволяє виборцям через рік після початку каденції відкликати депутата за процедурою "народної ініціативи". Нещодавно ці зміни стали актуальними – адже рік депутатства в місцевих радах минув.

У кількох містах зазначену норму почали використовувати, але там це радше нагадувало внутрішньопартійні розборки. Натомість у Кривому Розі цей процес дійсно видавався досить потужним народним рухом.

Усе було за законом. Ініціативна група з 400 людей зібралася в одному з палаців культури, при цьому влада робила все, щоб ініціаторам відмовляли розпорядники інших приміщень, але вона вже далеко не всесильна. Довелося одні за одними провести 11 зібрань – щодо кожного з депутатів-перебіжчиків. Потім 59 уповноважених людей протягом 20 днів збирали підписи – кожен підписант власноруч зазначав і паспортні дані, і повну адресу.

Система пручалася і робила все, що могла. Проте могла вже небагато: статті на перших сторінках міських газет, розклеєні майже на кожному під'їзді оголошення про "шахраїв, які збирають паспортні дані, щоб узяти на вас кредити", та інші незграбні спроби виставити народну ініціативу як якісь міжпартійні розборки, або ж просто залякати містян…

Не допомогло. Люди зібрали понад 40 тисяч підписів – майже по 4.000 за відкликання кожного зрадника – що значно більше, ніж потрібно за законом.

Усі підписи – 11 масивних прошитих томів – здали в міську виборчу комісію.

Здали з трудом. Адже голова комісії – одіозний Павло Гівель, який наприкінці 2015 року зробив усе, щоб Юрій Милобог не переміг Вілкула-старшого в битві мерів – традиційно зник. З ключами і печатками.

У самій комісії Вілкули вже давно контролюють купу членів – від неіснуючих партій чи від цілком існуючих, але дуже слухняних. Але комісія все ж зібралася, перевірила підписи, визнала їх належно зібраними і прийняла постанови, якими згідно із законодавством залучила до детальної перевірки підписів відділ держреєстру виборців та поліцію.

А потім підписи… зникли.

Кілограми паперу випарувалися із зачиненого та опломбованого приміщення ТВК в будівлі міськради. З-під охорони "муніципальної гвардії" – кишенькової силової структури Вілкулів, на яку громада щороку витрачає мільйони. І яка старанно оберігає міськраду та виконком, не даючи містянам, наприклад, можливості потрапити на пленарні засідання сесії.

Поліція досі щось собі "шукає". Однак, незважаючи ні на що, процес відкликання тривав – ініціативна група забезпечила ТВК копіями, які та передала в держреєстр виборців і поліцію. Паралельно велася активна робота з партіями, чиї представники в ТВК виявилися саботажниками. У результаті після довгих зволікань з боку ЦВК склад комісії оновився майже на чверть.

Спливли 20 днів, що відведені законом на перевірку підписів – і ТВК вже мала винести вердикт. За законом вона мала вибір лише з двох варіантів: або припинити народну ініціативу, якщо буде встановлено, що підписи зібрано з порушеннями – або звернутися до партій, від імені яких балотувалися депутати, чиїми діями громада невдоволена, донести до них узагальнені підсумки народної ініціативи та закликати позбавити мандатів своїх висуванців-невдах.

Закон, звісно ж, нічого не говорить про те, що робити, якщо підписи викрадуть. Більше того – він не регламентує чіткопорядок перевірки підписів з боку поліції та держреєстру виборців, чим ставить ТВК перед непростим рішенням.

У цьому конкретному випадку комісія стала на бік народної ініціативи. ТВК керувалася тим, що жодних зауважень від залучених до перевірки органів не надійшло, термін перевірки вийшов, а тисячі криворіжців чекають на вердикт.

Але навіть зібратися на засідання комісії було непросто. Голова, як і раніше, нехтував своїми обов'язками, заступника і секретаря страждально заміняли, тож процедура зібрання ускладнилася максимально. А коли ТВК три дні тому все ж зібралася, будівля міськради виявилася… "замінованою".

Загалом це старий трюк місцевої регіоналівської верхівки. Коли не знаєш, що робити, – "мінуй" будівлю. Місто проходило це неодноразово.

Сотні людей зібралися під міськрадою, чекаючи на вердикт комісії, а будівлю неспішно – бо ключів від багатьох кабінетів "чомусь нема" – прочісували сапери. За цей час ініціативна група привезла стільці, столи, утворила "стіни" з людей навколо – словом, організувала імпровізоване приміщення для засідання ТВК просто неба прямо напроти будівлі.

Лише тоді організаторам супротиву народній ініціативі стало ясно, що справа все одно рухатиметься. Несподівано поліція повідомила, що закінчила огляд будівлі, "бімбу" не знайшла, і комісія може зайти до приміщення. Що вона й зробила.

Закінчувати засідання внаслідок усіх цих перипетій довелося вже вночі. 11 протоколів і постанов – по кожному з депутатів-перебіжчиків – були ухвалені впевненою більшістю. Голосування щодо найбільш одіозних персон супроводжувалися бурхливими оплесками і схвальними вигуками.

Постанови направлені партіям. Криворізька громада чекає, що Олег Ляшко та Юлія Тимошенко дотримаються слова і якнайшвидше зберуть з'їзди своїх партій, щоб абсолютно законно й логічно відкликати депутатів-зрадників і відновити справедливість.

*   *   *

Отже, що ми маємо.

1. У Кривому Розі є дійсно потужний народний рух, який так чи інакше підтримали майже всі політичні сили – від представлених у міськраді "Сили Людей", "Самопомочі" та "Укропу" до "Свободи" і РПЛ з БЮТом. Від двох останніх тепер чекаймо виразної крапки.

Громада спрацювала організовано й чітко, упевнено пересилила створювані супротивниками перепони.

2. А ще є недосконалі норми закону, які дійсно потрібні народу, щоб виправляти помилки і відновлювати справедливість.Але вони виписані дуже незграбно і неузгоджено, що значно ускладнює процедуру відкликання. Закон залишає шпаринки для судової тяганини – яку криворізькі депутати-перебіжчики вже починають.

Тож конче слід продовжити роботу над удосконаленням норм закону, які регламентують відкликання депутатів за народною ініціативою.

3. Також очевидним є повне ігнорування великими ЗМІ та політикумом вищого рівня безпрецедентних подій у Кривому Розі.

Лише уявіть. Одне з найбільших міст у країні, відкликаються відразу 2 фракції – причому від парламентських партій! Усе це супроводжується масштабними процесами – мітингами, громадськими зборами, кримінальними діями з викраденням підписів, фальшивими мінуваннями адмінбудівель, саботажем з боку посадових осіб…

І – повна тиша на рівні країни.

*   *   *

Колись Україна вже проспала Кривий Ріг, який став форпостом боротьби старої системи та пасіонарної частини городян, які хотіли серйозних змін у місті й були близькі, щоб їх досягти.

Зараз ми знову маємо потужний шанс остаточно змістити клептократичну систему поплічників Януковича, які досі контролюють місто. Боротьба йде кількома фронтами.

Паралельно з процесом відкликання депутатів, який має змінити розклад сил у міськраді, триває розслідування масштабних фактів корупції, через що половина топ-чиновників міста, із першим заступником міського голови Удодом включно, або арештована, або в бігах.

Тривають протести на найбільших підприємствах. Міцнішають екологічні ініціативи, які борються за права мешканців найбільш забрудненого українського міста дихати чистим повітрям.

Усе це – абсолютно нові, низові ініціативи.

Звісно, їх намагаються використати старі політикани, але вже очевидно: у ще недавно дуже пасивному індустріальному місті прокидається і міцнішає громадський сектор.

Та, судячи з усього, далеко не всім на владній верхівці вигідно, щоб зміни відбувалися за дійсно народним сценарієм. Там тривають договорняки, підкилимна боротьба – але змін прагне активна і небайдуже частина криворізької спільноти.

І вона свого досягне. Раніше чи пізніше. Питання в тому, чого це коштуватиме громаді.

Ракову пухлину буде видалено. Сподіваємося, порятувати пацієнта ще буде можливо.

Юлій Морозов, співзасновник Об'єднання Відповідальних Громадян (Кривий Ріг), спеціально для УП