Толерантний Facebook: Київ-Прайд стає звичним явищем

"Марш рівності" у Києві проводиться з 2013-го, і щороку спричиняє одну з найцікавіших для вивчення дискусій у соцмережах. Цього року лише за 6 днів напередодні "Прайду", з 10 по 15 червня користувачі Facebook написали про цю акцію більше 2 тисяч постів.

Але детальний аналіз Facebook-контенту показує, що інтенсивність дискусій слабшає.

Центр контент-аналізу опрацював 400 постів про "Прайд", що отримали найбільше лайків, перепостів і коментарів. На них припало понад 48 тис взаємодій, або по 120 на пост. Ось основні висновки моніторингу.

Критики прайду більше лайкають, ніж постять

Повідомлення з негативом щодо прайду та ЛГБТ лайкали краще, ніж з позитивом, хоча їх було менше – 178 проти 191. Але негатив отримав 16 753 взаємодій, а позитив – лише 16 340. Різниця, в основному, за рахунок лайків, а коментарів, навпаки, більше у позитивних постів.

Отже, частина критиків прайду цього року вже не були настільки стурбовані темою, щоб творити власні пости, однак висловлювали ставлення, лайкаючи і коментуючи інших.

Жінки виявилися більш толерантними

Не стало відкриттям і те, що жінки в цілому виявилися більш толерантними до прайду і ЛГБТ. З-поміж них найпопулярніші пости написали жіночі активістки та журналістки.

Однак при цьому найбільш цитованими серед прихильників прайду були висловлювання чоловіків: Сергія Лещенка, Павла Казаріна і ЛГБТ-активіста Зоряна Кіся.

З-поміж жінок добре поширюваними стали тільки слова глави української Моніторингової місії з прав людини ООН Фіони Фрейзер про те, що важливо не допустити заворушень.

Захисники і критики прайду поки не мають шансів на порозуміння

Структура дискусії підказує, що цього року на порозуміння розраховувати не варто. Адже прихильники і критики прайду сперечалися про різні речі.

Основною тезою противників була очікувана "шкода" від Маршу рівності – "розбещення дітей". Окрім того, висловлювалися релігійні аргументи проти ЛГБТ.

Натомість захисники у своїх постах майже не торкалися цих тем і не наводили контраргументів. Вони говорили переважно про права людини, зокрема про право інакшості. Лише четверо авторів позитивних постів намагалися знайти аргументи щодо цих закидів.

Отже, більшість дискутантів залишалася у своїй системі цінностей, і не намагалася знайти аргументи в системі цінностей опонента.

У таких проблем є два шляхи вирішення: або з часом хоча б одна зі сторін спробує почути іншу, або ж її представники з певних причин таки перейдуть на систему цінностей опонента. Причому другий варіант не такий уже й неможливий: багато українців змінили орієнтири з проросійських на проєвропейські після початку російської агресії.

Аргументи націоналістів помітніші за аргументи релігійних діячів

Найцитованішими спікерами серед опонентів КиївПрайду були лідер "Правого сектору" Андрій Тарасенко і спікер цієї організації Артем Скоропадський. І взагалі, для Facebook-аудиторії критичні щодо прайду аргументи радикальних "правих" політиків важливіші за аргументи церковних діячів, разом узятих: як "східного" напрямку – від митрополита Онуфрія, так і умовно-"західного" – католицьких та протестантських священників.

Критики прайду, але не ЛГБТ

Цікавою є невелика кількість негативу при обговоренні ЛГБТ як таких.

Більшість "топових" критиків у Facebook дотримуються відомої тези: "Займайтесь чим завгодно, аби я і мої діти цього не бачили" – а отже, критикуючи "Прайд", не критикують ЛГБТ.

Проте в менш популярних постах, які не увійшли до основної вибірки, частка прямого негативу на адресу ЛГБТ вища.

Хоча жінки більше за чоловіків говорили власне про ЛГБТ, а не про прайд, коментарів у таких постах було у 3,5 рази більше саме під чоловічими постами, ніж під жіночими.

Іншими словами, позитив про ЛГБТ від чоловіків викликає набагато гострішу реакцію, ніж аналогічний контент від жінок.

Втрачається політична функція прайду

Взагалі про ЛГБТ як ідентичність у Facebook сперечалися напередодні прайду набагато менше, ніж про доцільність самого цього заходу.

Але показовим стало те, що про політику було іще менше суперечок.

Зокрема, висловлювання із закликами протидії "Київ-Прайду" цьогоріч були на маргінесі обговорення. Вони були темою тільки 5,5% із 400 найпопулярніших повідомлень. А реакції на них становили усього 2% від загальної кількості реакцій на публікації з вибірки.

Вочевидь, це сталося завдяки наполегливому захисту поліцією Київ-Прайду, який зробив майже безперспективними силові акції з його блокування.

Показово, що прихильники прайду майже зовсім не згадували у Facebook про заплановані націоналістами акції: можна припустити, що вони їх майже не боялися. Про ці плановані акції переважно писали самі прихильники "традиційного світогляду".

Реальна ситуація під час прайду цілком підтвердила ці цифри: спроби зірвати його цьогоріч були менш активними та чисельними, ніж 2016-го.

Влада не відчула серйозного негативу

Порівняно з іншими комунікаційними кризами, з якими зіткнулася українська влада впродовж останніх місяців, критика за сприяння прайду була зовсім незначною.

Міській і центральній владі закидали, що прайд проводять замість "Дня батька", нібито коштом платників податків тощо. Таких повідомлень було 45.

Найактивніший і найпопулярніший критик влади – пастор Петро Дудник.

Натомість усі прихильники "прайду" оцінювали дії влади добре. Вони написали 11 повідомлень, в яких згадувалися дії МВС та інших держорганів. І в жодному не стверджувалося, що про безпеку акції дбають недостатньо ефективно.

Та все ж ця критика була неорганізованою: ми не зафіксували жодних ознак цілеспрямованої кампанії з дискредитації керівників держави. Найчастіше поширювалися новини з невеликих християнських порталів.

Отож, відчутного негативного впливу на імідж влади прайд не справив. Втім, позитивного також.

Дії правоохоронців переважно сприймалися як належне, як щось, що не потребує окремого схвалення. На відміну від минулого року, коли фіксувався окремий позитив на адресу Хатії Деканоідзе.

Повну версію презентації від Центру контент-аналізу читайте тут.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Центр контент-аналізу, спеціально для УП