Чи був Медведчук в ОУН?
Погодьмося, розповідь Путіна про "націоналіста" Віктора Медведчука і "націоналістичне" минуле його батька виглядає дещо дивною і несподіваною. Путіна, який усю свою політику щодо України збудував на ідеологічних жупелах і страху перед українським націоналізмом, наче підмінили. "Батько Медведчука був активним діячем ОУН", – заявив Путін, вкладаючи у ці слова позитивний зміст.
Що сталося?
Чому виникла потреба зображати Медведчука націоналістом, коли в Україні чимало патріотів мріють – і це не перебільшення, – затягти його на Майдан, де "революційним трибуналом" засудити на смертну кару?
Але спершу спробую дати відповідь, яка у заголовку статті.
У минулому Віктор Медведчук неодноразово заявляв про приналежність свого батька до ОУН. Тоді це ніхто не підтверджував і не спростовував. Згодом на цю тему з'явилися публікації, які підводять до двох висновків.
Перший знайдемо у книжці колишнього народного депутата Дмитра Чобота "Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука". У ній стверджується, що батько Медведчука під час Другої світової війни співпрацював із німецькими установами на Житомирщині, за що у 1944 році отримав 8 років ув'язнення і 4 роки заслання.
Другий міститься у книжці історика Володимира Сергійчука "Український здвиг. Наддніпрянщина, 1941-1955". Зокрема, тут опубліковано радянський документ, з якого випливає, що якийсь Володимир Медведчук начебто належав до осередку ОУН під проводом Андрія Мельника і був заарештований НКВС.
Пригадую, ще за життя п'ятого голови ОУН Миколи Плав'юка, який у статусі останнього президента УНР на вигнанні в 1992 році приїхав з Канади до Києва, також виникало питання про "оунівське минуле Медведчука". Плав'юк дуже скоро відновив контакти з багатьма діячами ОУН, що перебували у радянських концтаборах – але ані від нього, ані від в'язнів-ОУНівців я ніколи не чув прізвища Медведчук.
В архіві ОУН, який нарешті переміщений із закордону до Києва, і де також зберігаються томи документів про діяльність ОУН в Україні, прізвища Медведчук немає.
Однак багато разів розповідалося про підступи КГБ, яке засилало в ОУН своїх агентів. Зрештою, загально відомий факт, що вбивство першого голови ОУН Євгена Коновальця вчинив засланий до лав українських націоналістів полковник НКВД Судоплатов. Пізніше у такий ж спосіб спецслужби СССР ліквідували інших відомих діячів ОУН, зокрема Лева Ребета і Степана Бандеру.
Але, мені здається, що це не головне.
Путіну, який на карті світу вже давно не бачить самостійної України, віддає накази вбивати українців на Донбасі – байдуже, був чи не був батько його кума в ОУН.
Натомість Путін як один із колишніх діячів КГБ, своїми висловлюваннями про ОУН і український націоналізм показав співвітчизникам і світові, що він і надалі у формі і володіє темою.
І хоча у живих вже немає Судоплатова, його чорна справа не вмерла. Більше того, покійний Судоплатов має в сучасній Росії достойних послідовників, одним з яких Путін вважає себе.
Певен, з часом з'являться конкретні докази причетності Путіна до диверсійних заходів на території України. І не тільки під час московсько-української війни. Безлад у політичному житті, розколи, провокації, поява клонів, вбивства, – усе це Москва вже випробувала з метою ліквідації ОУН, УПА і націоналістичного руху.
Тепер усе це знадобилося знову. При цьому треба пам'ятати, що Путін зі своїм кумом – аж ніяк не бліда тінь Судоплатова. Це його талановиті учні, які мріють перевершити свого вчителя.
Путін, насправді, не говорив про причетність Медведчука до ОУН. Він дав зрозуміти, що методи, які Москва використовувала проти ОУН, не застаріли. Їх тільки вдосконалять, вони стануть ще більш витонченими, підступними і, на його переконання, досягнуть мети.
Як відомо, наказ про ліквідацію Євгена Коновальця віддав особисто Сталін. Після успішного виконаного терористичного замаху у Роттердамі Судоплатов звітував, що, нарешті, український національно-визвольний рух паралізовано, знекровлено – а значить, він припинив існування.
Парадокс у тому, що Судоплатов дожив до того часу, як Україна стала незалежною державою – від чого, напевно, перевертається у гробу.
Про це тепер мав би пам'ятати Путін.
Богдан Червак, Голова ОУН, спеціально для УП