Чому насправді в Артеменка забрали українське громадянство?
В одній зі своїх попередніх колонок я аналізував законодавчі ініціативи щодо розв'язання в Україні проблеми з множинним громадянством, яка дуже поширена серед вітчизняних можновладців, і яка є реальною загрозою національній безпеці.
Аж ось на днях натрапив на заяву головного радикала країни про те, що президент припинив українське громадянство скандальному депутату Андрію Артеменку через виявлення в нього паспорта громадянина Канади.
То невже наразі маємо той рідкісний випадок, коли проблему декількох паспортів починають вирішувати і концептуально, і водночас фактично? І чи правильно це?
Отже, для початку невеличкий історичний екскурс.
29 квітня поточного року на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook лідер Радикальної партії Олег Ляшко поширив інформацію, яка буквально сколихнула українське суспільство, розслаблене очікуванням травневих вихідних.
Так, за його словами, у той день президент Петро Порошенко підписав указ щодо припинення українського громадянства відомому "стратегу з питань вирішення проблеми окупації Криму" Андрію Артеменку.
"Так, ми цього добилися! Президент України сьогодні підписав указ про припинення громадянства України народного депутата України Андрія Артеменка у зв'язку з добровільним набуттям ним у 2005 році громадянства Канади. Це унікальний і перший за 26 років Незалежності випадок, коли державний чиновник відповів за порушення Конституції України, яка передбачає лише одне – Українське! – громадянство", – написав Олег Ляшко.
Також він нагадав, що закон "Про громадянство" однією з підстав для втрати українського громадянства, передбачає, зокрема, добровільне набуття громадянства іншої держави, "тому Артеменко, який сам зізнався про отримання ним канадського громадянства і підтвердив про це на допиті у прокуратурі Криму, відповідно до чинного нашого закону втратив українське громадянство".
Крім того головний радикал країни додав, що на цьому справедливість не закінчиться, оскільки далі послідують вимоги, щоб найближчим часом парламент достроково припинив депутатські повноваження Артеменка.
Довідково:
Донедавна народний депутат Андрій Артеменко був членом фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Проте в кінці лютого його виключили із фракції через те, що нібито Артеменко передав колишньому раднику Дональда Трампа Майклу Флінну план нормалізації відносин між Україною і Росією, який передбачає передачу Криму в оренду Росії на 50 або 100 років в обмін на виведення російських військ зі сходу України.
Проте даною новиною позитивно вразити вдалося далеко не всіх.
Основна маса критиків такого рішення – попри те, що текст відповідного указу відсутній на офіційному сайті президента – задається багатьма питаннями.
А чи мав Порошенко на це право? Чому громадянство Канади Артеменко отримав ще у 2005 році, а указ підписаний тільки зараз? Чи, бува, не пов'язане таке рішення із політичним тиском на опозиціонерів, адже іноземні паспорти виявили не тільки у Артеменка? І взагалі, чи правильно робити подібні кроки у той час, коли із проблемою множинного громадянства намагаються розібратися на законодавчому рівні?
Що ж, спробуємо знайти відповіді на ці запитання.
1) Чи мав президент право припиняти громадянство Артеменку?
Стаття 19 закону "Про громадянство України" говорить, що однією з підстав для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
При цьому законом встановлено, що припинення громадянства України настає тільки після виходу відповідного указу президента.
Таким чином, з точки зору законодавства Порошенко мав абсолютно усі підстави, аби підписати такого роду указ, оскільки факт набуття громадянства Канади підтверджений Артеменком особисто.
2) Чому громадянство Канади Артеменко отримав ще у 2005 році, а указ підписаний тільки зараз?
Справа у тому, що наразі маємо таку ситуацію, коли законодавчо не встановлено, як саме громадяни України мають декларувати друге громадянство. Таким чином довести факт наявності в громадянина України громадянства іноземної держави наразі практично неможливо.
Тому на виявлення паспортів інших країн у чиновників сьогодні залишається сподіватися хіба що у випадку особистого зізнання (як це й трапилось з Артеменком), або коли даний факт випадково виявляють правоохоронці (як у випадку з відстороненим керівником ДФС Насіровим).
Таким чином, не дивно, що про канадське громадянство Артеменка до недавнього часу ніхто й не підозрював, і відповідно – не застосовувалися жодні санкції.
3) Чому саме Артеменко?
Дійсно, Андрій Артеменко – далеко не перший чиновник, якого "попалили" на захопленні з колекціонування громадянства інших країн.
Згадаймо хоча б той самий ще "теплий" скандал з відстороненим фіскалом Романом Насіровим, чи трішки давніший випадок з одіозним на той час ще губернатором Дніпропетровщини і "шанувальником кави" Ігорем Коломойським, який відкрито заявив про своє потрійне громадянство.
Тож у даній ситуації можна припускати два варіанти існування ситуації, яку маємо зараз:
– Коломойський зрештою таки подав у відставку, а Насіров не підтвердив, що має громадянство інших країн. Тому, можливо, Артеменко став таким собі першопрохідцем, якого позбавили громадянства України саме через власне зізнання. У даному контексті не виключено, що Насіров і йому подібні любителі паспортів інших держав – на черзі.
– Усе-таки політична мотивація наявна. Адже Андрій Артеменко – не тільки колишній член фракції Ляшка, але й київрадівської команди Юлії Тимошенко. А отже, версій з політичним забарвленням тут може бути безліч.
4) Чи на часі рішення стосовно позбавлення громадянства Артеменка?
Дійсно, зараз парламентарі та президент активно взялися за вирішення проблеми множинного громадянства на законодавчому рівні. Детальніше я це вже розбирав раніше.
Тому, з одного боку, рішення стосовно Артеменка виглядає дещо передчасним. Адже логіка підказує, що спочатку варто було б затвердити якусь загальну схему боротьби з множинним громадянством – а потім вже працювати за нею.
Проте, якщо подивитися на дану ситуацію з іншого боку, позбавлення Артеменка українського громадянства виглядає не те що логічним, а навіть просто необхідним кроком.
Згадаймо лише, які заяви робила та які дії вчиняла ця людина, будучи народним депутатом України.
Здати окупований Крим в оренду Росії – з такою пропозицією могла виступити тільки особа, для якої ні смерті українських воїнів на сході України, ані національні інтереси загалом не багато важать.
Чи заслуговує така людина бути громадянином України? Питання риторичне.
І тут справа навіть не стільки в моральному аспекті вчинку Артеменка. Мова йде про національну безпеку.
Олег Петровець, спеціально для УП
