Про антикорупційну тріаду в Україні

Вівторок, 07 березня 2017, 08:36

Тиск громадянського суспільства – надважливий інструмент у боротьбі з корупцією в Україні поряд із нормативно-правовим забезпеченням та спеціалізованими антикорупційними органами.

Можна сказати, що антикорупційна реформа в Україні не тільки стартувала, а й знаходиться уже практично на половині свого шляху – принаймні в інституційному плані: прийняте антикорупційне законодавство, створені спеціалізовані антикорупційні органи НАБУ, САП, НАЗК, активно обговорюється необхідність створення антикорупційних судів.

Проте, як відомо, Бог любить трійцю.

І сьогодні виглядає так, що роль громадянського суспільства в майбутніх антикорупційних успіхах несправедливо недооцінюють. І так само несправедливо недофінансовують.

Адже саме громадянське суспільство і є найбільш зацікавленим в тому, аби таки забити останнього цвяха в домовину з корупцією і поховати її раз і назавжди.

Зважаючи на кількість закордонних грантів, що видаються українським громадським організаціям на реалізацію проектів по боротьбі з корупцією, схоже, цю істину добре розуміють наші закордонні партнери, які налаштовані протягнути Україні свою руку допомоги.

Одним з найсвіжіших підтверджень цьому є втілення так званої "Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні", що стартувала 1 лютого і фінансуватиметься Єврокомісією ( 15 мільйонів євро) спільно з Міністерством закордонних справ Данії – (1,34 мільйонів євро). Нагадаємо, саме Данія очолює рейтинг Transparency International.

На думку українського уряду, реалізація даної ініціативи дозволить забезпечити:

– ефективне, професійне та незалежне функціонування новостворених установ, відповідальних за боротьбу з корупцією;

– навчання персоналу кращим європейським практикам;

– зміцнення спроможності органів юстиції до винесення судових рішень у справах про корупційні діяння у незалежний та неупереджений спосіб;

– удосконалення нормативно-правової бази;

– ефективний механізм контролю за процесом імплементації антикорупційних реформ з боку Верховної Ради та зміцнення спроможності до проведення антикорупційної експертизи законопроектів;

– зміцнення спроможності громадських організацій та засобів масової інформації до виявлення та розслідування конкретних випадків здійснення корупційних діянь;

– підвищення ступеню поінформованості громадян про корупційні механізми та антикорупційну діяльність, демонстрацію успішних прикладів боротьби з корупцією на місцевому рівні.

Довідково: за даними офіційного представництва ЄС в Україні, метою антикорупційної ініціативи ЄС є посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій і зміцнення зовнішнього контролю за процесом реформ з боку Верховної Ради, громадянського суспільства та медіа.

Отже, тріадне бачення європейців щодо шляхів викорінення корупції у нашій країні можна побачити, проаналізувавши напрямки, на які націлена "Антикорупційна ініціатива".

У прес-релізі Представництва Європейського Союзу в Україні від 1 лютого 2017 року йдеться про те, що вона складається з трьох елементів:

1. Посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій щодо ведення розслідувань, здійснення кримінальних переслідувань та покарань випадків корупції. Підтримка "Антикорупційної ініціативи" в даному напрямку стосуватиметься як експертного потенціалу та підготовки, так і ІТ-підтримки.

2. Зміцнення спроможності парламентського комітету з питань запобігання й протидії корупції стосовно дослідження законодавства у сфері боротьби з корупцією та слідкування за впровадженням реформи. Основним моментом у даному напрямку роботи "Антикорупційної ініціативи" стане створення Консультаційної ради міжнародних експертів.

3. Сприятиме залученню громадянського суспільства та медіа в антикорупційну діяльність. Громадянське суспільство отримуватиме підтримку за допомогою спеціальних грантів.

Відомо, що в рамках "Антикорупційної ініціативи" уже розпочав свою роботу спеціальний програмний офіс на чолі з Екою Ткешелашвілі, до якого увійшли як українські, так і європейські експерти.

Підводячи риску під усім вищезазначеним, можна виокремити два основні моменти.

По-перше, будемо сподіватися, що "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні" таки підсилить ефект від реформ, які сьогодні намагається втілити в життя Україна. По-друге, подібні ініціативи сприяють розбудові в нашій країні так званого "третього сектора" (громадянського суспільства) та зміцненню серед українців розуміння його значимості, адже інститут громадянського суспільства в Україні відверто слабкіший у порівнянні з Європою.

Хоча всім дуже добре відома істина про те, що всі справді якісні зміни повинні починатися і бути підтримані саме знизу.

Олег Петровець, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Соціальний бюджет-2025

Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала

Полюбіть критичне політичне мистецтво. Промова Олени Апчел на нагородженні УП 100

ЄС обмежує, Україна – надає преференції. Що має змінитися у рекламуванні тютюнових виробів

Діти Майдану

Дорогою ціною