Урок справи Насірова, або Коли чекати на антикорупційний суд

Останні дві доби країна спостерігає за перебігом справи Насірова. Затягування судових процесів всіма способами, відомими адвокатам відстороненого голови ДФС, вкотре продемонструвала неспроможність українських судів.

Щоб робота НАБУ була справді результативною, в країні має запрацювати незаангажований антикорупційний суд.

Що важливо, створення антикорупційного суду зазначалося і серед оновлених вимог МВФ для продовження програми кредитування, так званих "маяків". Причому термін виконання досить короткий – новий орган має бути створений до середини червня 2017 року.

Це означає, що влада таки пообіцяла провести складну реформу в обмін на чергове поповнення золотовалютних резервів.

Та чи встигне Україна виконати обіцянку у встановлені строки?

Вітчизняна політика, звісно, річ непрогнозована. Transparency International Ukraine спільно з колегами з проекту PolitEyes спробували відповісти на поставлене питання за допомогою статистики.

Ми проаналізували дані по двом параметрам, які найбільш точно можуть відобразити ситуацію навколо законопроекту про створення антикорупційного суду.

З одного боку, ми подивилися, як проходять Верховну Раду так звані "законопроекти МВФ" – законопроекти, розроблені для виконання кредитної програми та досягнення "маяків". З іншого – як розглядаються законопроекти в профільному для цього випадку Комітеті з питань правової політики та правосуддя.

Якщо абстрагуватися від політичних чинників, ці два тренди дозволять спрогнозувати, скільки часу може знадобитися для появи антикорупційного суду в Україні.

Тенденції проходження "законопроектів МВФ"

Для аналізу ми взяли дані з 2015 по 2016 рік, оскільки розстановка сил у парламенті в цей час була найбільш наближеною до сьогоднішніх реалій.

За два роки до Верховної Ради було подано 57 законопроектів, спрямованих на виконання програми МВФ. Основні тенденції їх проходження відображені в інфографіці.

Ініціатором більшості законопроектів був кабмін: 72% становили саме урядові ініціативи. Ще по вісім законопроектів подали президент та народні депутати.

Показово, що Верховна Рада підтримала більше половини законопроектів – 32 з 57 проектів (56%) стали законами.

Тобто шанси пройти ВР у "законопроектів МВФ" достатнього високі. Головне – заручитися підтримкою профільного комітету. Верховна Рада дотрималася рекомендацій комітетів у 88% прийнятих рішень.

На весь процес розгляду означених законопроектів від дати реєстрації до ухвалення в середньому витрачалося 99 днів. Проте час проходження у парламенті варіювався в 7 разів залежно від необхідних етапів розгляду. Якщо прийняті одразу в цілому проекти ухвалювалися менше, ніж за місяць – то на розгляд у двох читаннях депутати витрачали до півроку.

Загальні тенденції законопроектів на виконання Меморандуму свідчать, що ініціатор і рішення комітету мають значення для долі ініціативи і часу її проходження.

Щоб припустити, скільки часу знадобиться для створення в Україні антикорупційного суду, залишилося зрозуміти логіку рішень відповідного комітету.

Коли очікувати на антикорупційний суд

Рішення про створення антикорупційного суду, ймовірніше за все, ляже на плечі Комітету з питань правової політики і правосуддя. Саме в цьому Комітеті зареєстрований схожий законопроект №6011, ініційований колективом нардепів за авторством Єгора Соболєва.

Щодо ініціаторів законопроекту на виконання вимоги "маяка" МВФ є два основних варіанти: або президент України, або депутати з "демократичних" фракцій.

Для прогнозу по антикорупційному суду, ми проаналізували роботу профільного Комітету із законопроектами від обох категорій.

Виявилося, що авторство законопроекту відіграє вагому роль, причому на користь президента. Більше половини (55%) законодавчих ініціатив гаранта стали законами. Депутатських законопроектів комітет схвалює в 14 разів менше – лише 4% від усіх поданих.

Правда, більшу частину президентських законопроектів комітет рекомендує прийняти за основу в першому читанні. Це істотно збільшує час їх проходження.

У середньому з моменту реєстрації до ухвалення в цілому проходить п'ять місяців.

Успішні ж депутатські законопроекти в середньому проходять в 5 разів швидше і виходять з Ради законами менше, ніж через місяць. Але в даному випадку швидкість – це результат того, що в законопроектах від депутатів, скоріше, технічні правки, які приймаються одразу в цілому.

Ті ініціативи нардепів, які приймаються у два читання, розглядаються в середньому три місяці. Тому не варто розраховувати, що авторство депутатів змогло б пришвидшити процес створення суду.

Чи встигнемо до дедлайну?

Теоретично, Україна може створити законодавчу базу під антикорупційний суд навіть раніше передбаченого МВФ терміну.

З точки зору статистики, ця довгоочікувана реформа має шанс на успіх, якщо ініціатива буде подана президентом. Хоч парламент підтримає її з більшою вірогідністю – проте на розгляд піде не один місяць.

До середини червня залишається лише 7 пленарних тижнів.

Навіть якщо президент представить свій законопроект у найближчі дні, навряд чи остаточне рішення Ради буде винесене раніше червня. Більш того, цей варіант має бути погоджений з депутатами, інакше процес максимально затягнеться.

Як показали події останніх днів, кожне потенційне затягування президента і комітету на даному етапі зменшують не лише шанси країни на виконання обіцянки МВФ – вони подовжують строк існування правового вакууму та старої судової системи.

Якщо не поламати цю систему, тяжко хворих корупціонерів та їхніх послідовників буде більшати, а разом з ними – і не розкритих антикорупційних справ. Наслідки такого "прогальмовування" не виправить жоден кредиторський транш.

Роман Супрун, керівник проекту PolitEyes, Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, спеціально для УП