Меморандум МВФ: чи встигне Україна виконати те, під чим підписується?
Наприкінці березня Україна розраховує отримати четвертий транш МВФ. Про це свідчать останні офіційні заяви Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів.
За попереднім графіком, він мав би надійти ще у листопаді 2016 року.
Натомість перемовини з кредиторами затягнулися майже на п’ять місяців, а дати вже декілька разів зсувалися. А у вихідні з’явилася інформація, що питання надання фінансової допомоги Україні зникло із порядку денного Фонду.
Здебільшого перенесення строків викликано тим, що сторони мали дійти згоди щодо умов продовження програми кредитування.
Домовленості закріплюються в двосторонньому Меморандумі за принципом "зранку реформи – ввечері транш". Підписання означає, що Україна бере на себе обов’язок виконати всі визначені у документі вимоги в строк. Тільки в такому випадку Фонд надасть гроші, про які домовлялися.
Серед найбільш цікавих "обіцянок" в останньому Меморандумі – створення антикорупційного суду та формування Служби фінансових розслідувань. Ми вже писали, як скоро може бути прийняте законодавство для антикорупційного суду. Тепер Transparency International Ukraine та колеги з проекту PolitEyes вирішили розібратися, чи встигне Україна вчасно виконати вимогу по створенню альтернативи сумнозвісній податковій міліції.
Скільки чекати на Службу фінансових розслідувань
Питання створення Служби фінансових розслідувань стоїть дуже гостро. По-перше, після ліквідації податкової міліції де-юре немає відповідальних за моніторинг фінансових порушень. По-друге, що головне, МВФ встановив рекордно короткі строки для формування нового органу – до кінця квітня.
Найвірогідніше, законопроектом про службу фінрозслідувань буде займатися Комітет з питань податкової та митної політики. Тим паче, що перший варіант тексту вже поданий на розгляд цього Комітету групою коаліційних депутатів. Альтернативним ініціатором у даному випадку може стати Кабінет Міністрів України.
Як ми вже знаємо, авторство впливає на швидкість проходження "законопроектів МВФ". Щоб оцінити перспективи створення нової служби, ми проаналізували статистику "руху" законопроектів у профільному Комітеті і розібралися, чия ініціатива має більше шансів бути успішною та "пунктуальною".
Виявилося, що у податковому Комітеті беззаперечною складовою успіху є авторство Кабміну. Більше половини урядових законопроектів Комітет підтримав та рекомендував до ухвалення.
Така прихильність відображається й на результатах голосування Верховної Ради. Більше чверті ініціатив Уряду стають законами, тоді як серед депутатських ухвалюється лише 6% поданих законопроектів.
Найголовніше, що підтримка Парламенту дозволяє урядовим законопроектам швидше проходити всі процедурні етапи. Їх розглядають близько двох місяців (у середньому 51 день), тоді як успішні депутатські законопроекти прямують до фінішу майже півроку (165 днів).
Вкластися у строки МВФ – місія нездійсненна?
Статистика продемонструвала, здавалося б, однозначний рецепт успіху для створення Служби фінансових розслідувань (СФР) – варто тільки подати законопроект за ініціативи Кабміну.
Реальність вносить свої корективи. Щоб вкластися в терміни, визначені МВФ, працювати із законопроектом необхідно було, як-то кажуть, "починати вчора". І навіть за таких умов шанси встигнути до дедлайну мінімальні.
Яку ситуацію маємо зараз? До кінця квітня залишається лише чотири пленарних тижня. Комітет не розглядає коаліційний законопроект про фінансову поліцію, а урядовий ще не поданий. Спільне бачення між депутатами та Урядом ще не узгоджене. Це може ще більше затягнути час для "політичних консультацій".
Очевидно одне. Щоб виконати зобов’язання перед Фондом та створити СФР до кінця квітня, відповідний законопроект має бути поданий в "авральному" режимі.
Не втратити довіру кредиторів
Ми проаналізували лише два "маяки" МВФ.
По ним маємо найбільш сприятливу ситуацію – готові перші варіанти законодавчого підґрунтя для їх виконання.
Та навіть у таких більш-менш простих ситуаціях здається, що Україна збирається вкусити більше, ніж може проковтнути. Виконання інших вимог, для яких потрібна участь Парламенту, – наприклад, провести земельну та пенсійну реформу – виглядає ще менш реалістичним.
Шанси встигнути виконати обіцяне є лише за однієї умови. Потрібно активізувати роботу Комітетів, Кабміну та Президента за цими напрямками вже на найближчому тижні, який буде сесійним.
Ми наполегливо рекомендуємо і закликаємо владу почати працювати вже зараз. Напередодні закінчення "річного імунітету" Уряду, за досить складної ситуації на окупованих територіях та зростанні невдоволення суспільства, вкотре випробовувати довіру кредиторів - не найкращий варіант.
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Тransparency International Україна
Роман Супрун, Керівник проекту PolitEyes
