Третя річниця втечі Януковича: чи не час #Батю за ґрати?

Четвер, 23 лютого 2017, 13:02

Корупційні злочини, пограбована держава, мільярди гривень виведені закордон, утеча як результат – таким закарбувалося президентство Віктора Януковича в історії українського народу.

Минає третя річниця втечі екс-президента, а результати розслідування його злочинів досі примарні. За цей час власник золотого батона очолив всесвітній рейтинг корупціонерів Unmask the Corrupt від глобальної мережі Тransparency International.

Генпрокуратура не змогла повернути навіть частини із заблокованих корупційних активів за кордоном, а агументувати потребу продовження міжнародних санкцій стосовно Януковича і його поплічників стає все важче.

Голова світової антикорупційної мережі Transparency International Хосе Уґас у червні 2016 року зустрічався з Президентом України Петром Порошенком з приводу розслідування злочинів Віктора Януковича та його поплічників. Було досягнуто домовленості про тісну співпрацю з повернення активів колишнього президента.

Але поки Янукович "заліг на дно у Барвисі", майже всі справи проти нього та його поплічників зупинені, арешти з украдених активів знімаються, справи розсипаються в судах.

Ілюзія бурхливої діяльності

Революція Гідності залишила два основні напрямки роботи для органів розслідування: злочини, учинені стосовно учасників акцій протесту, і корупційні злочини топ-посадовців часів Януковича. Обидва напрямки є однаково важливими для торжества справедливості та верховенства закону.

Якщо розслідування і покарання винних у численних убивствах учасників Майдану повинно було б стати справою честі політиків, які прийшли до влади на хвилі Революції, то розслідування топ-корупції Януковича та його поплічників має значно прагматичніший характер, адже повернені кошти можна було б направити на посилення обороноздатності країни.

Проте обидва напрямки лишаються майже без результатів. Про розслідування убивств на Майдані керівництво прокуратури намагається хоч якось звітувати і веде відкритий реєстр таких проваджень. А ось інформація про розслідування топ-корупції і повернення викрадених активів є таємницею за сімома замками.

Згідно з розрізненою інформацією, що була надана ГПУ, майже всі провадження стосовно високопосадовців часів Януковича зупинені у зв’язку з їх переховуванням від слідства. І це незважаючи на існування з жовтня 2014 року процедури заочного розслідування (in absentia). Фактично лише в одному провадженні про корупційні злочини прокурори отримали дозволи суду на проведення заочного розслідування, але судовий розгляд у такому режимі взагалі не ініціювався.

Ще в липні 2015 року ГПУ отримала дозвіл на проведення заочного розслідування стосовно Віктора Януковича за фактом розтрати коштів держбюджету на суму 220 мільйонів гривень, однак у грудні 2016 року досудове розслідування було зупинене у зв’язку із розшуком підозрюваного. Як можна поєднати процедуру заочного розслідування із зупинкою слідства у зв’язку з розшуком підозрюваного, мабуть, знають лише в Генпрокуратурі.

Активніше діяли прокурори в провадженні про вчинення Януковичем державної зради. У січні 2017 року вони також отримали дозвіл на заочне розслідування, однак цей злочин все ж не належить до корупційних.

Суспільне обурення викликав випадок спочатку зняття арешту з 23 мільйонів доларів Миколи Злочевського (арештованих у Лондоні), а потім і закриття провадження за фактом його незаконного збагачення. Про прийняття такого процесуального рішення Генпрокуратура мовчала більше двох місяців до того часу, поки сам Злочевський не почав вихвалятися в мережі досягнутим рівнем порозуміння з прокурорами. 

А тим часом за три роки так і не було розслідувано махінації структур Сергія Курченка з торгівлі газом, схеми виведення з державної власності десятків гектарів заповідних лісів і мисливських угідь та комплексу "Межигір’я", численні способи незаконного збагачення Сергія Арбузова, Олександра Клименка та Віталія Захарченка, легалізація неправомірної вигоди Януковичем під виглядом майже 27 мільйонів гривень гонорару та багато інших корупційних схем збагачення.

Величезні кошти, викрадені корупціонерами часів Януковича з державного бюджету, використовуються для оплати послуг найдорожчих юристів та лобістів для продовження спроб відбілити свою репутацію, викреслити свої імена з санкційних списків та легалізувати свої активи по всьому світу.

Складно судити, наскільки успішними є їхні спроби за межами України, однак у нас упродовж останніх двох років за усіма кримінальними провадженнями до бюджету поверталося загалом менше, ніж 10 тисяч доларів на рік, "вишки Бойка" давно і вперто намагаються перейменувати у "вишки Кацуби", бізнес-структури, пов’язані з нинішніми високопосадовцями, закуповують газ у структур Миколи Злочевського… І цей перелік можна продовжувати довго.

Що робила громадськість

Щоб сприяти правоохоронцям у розслідуванні корупційних злочинів та в поверненні викрадених активів, у грудні 2016 року Тransparency International Україна та Центр протидії корупції організували міжнародну конференцію, присвячену цим питанням.

Провідні експерти світу намагалися знайти найефективніші форми для імплементації кращого міжнародного досвіду в Україні.

Однак успішні світові практики виявилися не надто цікавими для вітчизняних слідчих і прокурорів: незважаючи на попередньо надіслані запрошення, вони мало зацікавилися подією.

Та й особисто Генпрокурор не знайшов можливості відвідати захід. Прокуратуру на конференції представляли заступник Генпрокурора Євгеній Єнін та начальник Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк, які, фактично, являються єдиними її представниками, які хоча б намагаються вести діалог з громадськістю.

Під час конференції міжнародні та вітчизняні експерти сформулювали низку конкретних рекомендацій для представників органів української влади. Ці рекомендації голова Правління міжнародного руху Transparency International Хосе Уґас відкритим листом направив Президенту Петру Порошенку.

Українські громадські організації продовжують активну діяльність у сфері викриття топ-корупції та повернення викрадених активів, у тому числі в складі Міжнародної робочої групи з прозорого повернення активів (UNCAC Coalition’s Civil Society Working Group on Accountable Asset Return).

Ціла низка громадських організацій та незалежних експертів у країнах потенційного перебування активів корупціонерів з числа представників режиму Януковича готові долучитися до їх пошуку та сприяти їх поверненню. Однак, на жаль, через відсутність достатньої інформації з цих питань від українських правоохоронних органів поки що співпраця з ними не може бути реалізована в максимальному обсязі.

П’ять невідкладних кроків

Окрім необхідності політичної волі для досягнення прогресу в розслідуваннях топ-корупції часів Януковича, можна виділити очевидну нестачу відкритої інформації про перебіг цих справ, а також недосконалість правового поля у цій сфері. Щоб досягти результатів у розслідуванні злочинів часів Януковича Transparency International Україна рекомендує органам влади зробити такі 5 кроків:

  1. Ухвалити ефективні законодавчі норми про порядок заочного (in absentia) досудового розслідування і судового розгляду. 
  2. Ухвалити ефективний закон, який дозволив би цивільну конфіскацію майна публічних діячів, походження якого вони не можуть пояснити легальними доходами.

  3. Забезпечити ефективний та повний запуск роботи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

  4. Генеральному прокурору України невідкладно прозвітувати про досягнення в розслідуванні топ-корупції часів Януковича та про долю майна в Україні топ-чиновників часів Януковича, які втекли (автопарк Януковича, золотий батон, годинники Е. Ставицького і т.д.).

  5. Генеральній прокуратурі невідкладно створити відкритий реєстр кримінальних проваджень про топ-корупцію часів Януковича з інформацією про розслідувані злочини, розшукуваних осіб та арештовані активи.

Виконання цих та інших рекомендацій, які були направлені разом з відкритим листом до Президента України, неодмінно позитивно відобразиться на реальному стані протидії корупції і, як наслідок, покращить позиції України в рейтингу СРІ.

Зі свого боку глобальний рух Transparency International та його осередок в Україні продовжують докладати всі можливі зусилля для подолання проявів корупції, пошуку та повернення викрадених активів. ТІ Україна готова не лише контролювати виконання цих рекомендацій, але й активно допомагати в їх реалізації. Адже саме покарання топ-корупціонерів колишнього режиму стане очевидним прикладом того, що коло корупційної безкарності розімкнено, а українська влада виконає свою обіцянку перед українським народом.

Андрій Слюсар, керівник програми протидії топ-корупції Transparency International Україна, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

Уроки впровадження накопичувальних пенсій у Польщі, що варто взяти до уваги

Як головування Польщі у ЄС дозволить посилити тиск на імпорт російських енергоносіїв

Цифрова трансформація правосуддя: як Україна створює сучасну судову систему

Як АРМА стало "золотим парашутом" для росіян

Людина і її місце. Промова на врученні Премії Шевельова