Навіщо Україні бізнес-омбудсмен?
"Бізнес не прийде в країну, де неможливо працювати через корупцію". Перший бізнес-омбудсмен в Україні Альгірдас Шемета
З початком нового року нової актуальності набуло питання щодо законодавчого закріплення в Україні інституту бізнес-омбудсмена. Так, на погоджувальній раді перед першим в 2017 році засіданням парламенту спікер Андрій Парубій закликав усі депутатські фракції якнайшвидше повідомити про свою готовність розглянути відповідний законопроект в другому читанні, назвавши його прийняття "боргом перед Європейським Союзом".
Водночас левова частка українців просто не розуміє, чим викликана така необхідність, адже постановою №691 від 26 листопада 2014 року Кабмін утворив Раду бізнес-омбудсмена як власний дорадчо-консультативний орган, а сам бізнес-омбудсмен в Україні призначений ще у грудні 2014 року – і активно працює.
Хто такий бізнес-омбудсмен
Перед тим, як перейти до суті порушеної проблематики, варто коротенько пояснити, що взагалі ховається за терміном "бізнес-омбудсмен".
Саме слово "омбудсмен" походить від шведського ombudsman і буквально означає "представник". У світі омбудсменом прийнято вважати посадову особу, на яку покладаються функції контролю за дотриманням прав людини та громадянина.
Разом з тим деякі країни практикують створення омбудсменів у певних сферах суспільного життя, які вважають пріоритетними чи найбільш проблемними.
Одним із таких "спеціалізованих" омбудсменів можна вважати і бізнес-омбудсмена, на якого покладають функції щодо захисту законних прав та інтересів бізнесу – як вітчизняного, так і закордонного – перед органами державної влади як всередині країни, так і за її межами.
Чим викликана необхідність створення бізнес-омбудсмена в Україні
Як не сумно таке визнавати, проте в реаліях нашої країни бізнес-омбудсмена можна розцінювати як таку собі соломинку, за яку чіпляється утопленик, аби вижити.
Дане твердження має беззаперечне право на існування за наступних основних причин:
– тотальна корупція, що пронизала абсолютно всі сфери суспільного життя фактично на ментальному рівні;
– абсолютно "хвора" економіка, яку періодично заліковують, але не виліковують;
– нестабільна політична система, політичні кризи, що ніколи не закінчуються;
– постійні зміни економічного законодавства, що у підсумку не додає привабливості й без того ледь жевріючому інвестиційному клімату;
– відсутність інституту цивілізованого економічного лобізму, закріпленому на законодавчому рівні, який би сприяв розбудові національної економіки.
Тож підприємці, що ведуть свій бізнес в Україні, змушені вдаватись до будь-яких засобів, що виникають, аби хоч якось вистояти – як легальних (громадський тиск, об'єднання в профільні асоціації тощо), так і відверто корупційних шляхів.
У результаті маємо гігантські політизовані монополії та практично рекетську модель поведінки по відношенню до малого та середнього бізнесу. Не кажучи вже про стан жаху, до якого наші політико-економічні "гойдалки" доводять закордонних інвесторів, що вклалися у бізнес в нашій країні.
Враховуючи відверто жалюгідний рівень "економічної цивілізованості", на якому перебуває Україна, багато хто погодиться з тезою про те, що нам не те що про лобізм дискутувати – а хоча б домогтися того, аби розвитку бізнесу не заважали.
Без цього про "світле майбутнє" годі й говорити.
Тому 12 травня 2014 року за ініціативи ЄБРР та українського уряду було підписано Меморандум про взаєморозуміння для Української антикорупційної ініціативи (підписаний КМУ, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Американською торгівельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України та Українським союзом промисловців і підприємців), який передбачає створення в Україні інституту бізнес-омбудсмена.
Пізніше уряд утворив Раду бізнес-омбудсмена, а в грудні того ж таки року першим бізнес-омбудсменом в Україні став литовський і європейський політик Альгірдас Шемета.
Своєю роботу Рада бізнес-омбудсмена фактично розпочала у травні 2015 року. І, варто зауважити, що позитивні результати таки є.
Як інформує офіційний сайт даного органу, за період роботи Ради до неї надійшло майже 1,5 тисяч скарг від підприємців з усіх регіонів України, з яких майже 800 закрито. Прямий фінансовий ефект від такої роботи становить більше 6,5 мільярдів гривень, а скаржники в основному позитивно оцінюють роботу Ради бізнес-омбудсмена.
Крім того, як показують регулярні звіти даного органу, його популярність зростає. Так, в третьому кварталі минулого року було отримано 242 скарги проти 213 скарг у другому кварталі і 139 – у першому.
"Те, що мене радує останнім часом – це поява бізнес-омбудсмена. Наприклад, наша компанія куди тільки не зверталася з питання невідшкодування ПДВ, а допоміг саме бізнес-омбудсмен", – зазначає генеральний директор ПАТ "Фармак" Філя Жебровська, підводячи економічні підсумки 2016 року.
Проте, скептики все ж натякають, що результати могли б бути набагато кращими.
Більшість з них аргументують таку позицію тим, що в бізнес-омбудсмена, на їхню думку, замало повноважень. Саме тому важливо врегулювати його діяльність на законодавчому рівні.
31 травня минулого року Верховна Рада вже прийняла відповідний законопроект в першому читанні. Наразі він повністю готовий до другого читання.
Документ визначає організаційні і правові засади створення та діяльності Установи бізнес-омбудсмена, її завдання, права і функції, а також принципи взаємовідносин з підприємствами, установами, організаціями і тощо.
Як і до цього, бізнес-омбудсмен та його команда розглядатимуть скарги суб'єктів підприємництва на недобросовісну поведінку в сфері господарювання, звертатися із запитами про усунення або запобігання випадкам недобросовісної поведінки в цій сфері тощо.
Проте, у разі прийняття законопроекту, інструментарій діяльності бізнес-омбудсмена суттєво розшириться, а відмова від співпраці з ним (щодо відповіді на інформаційні запити) каратиметься штрафами.
Крім того, даним проектом пропонується надати бізнес-омбудсмену та членам його команди недоторканність, що суттєво укріпить його авторитет у владних та бізнесових колах та сприятиме сумлінному виконанню своїх обов'язків.
Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, бізнес-омбудсмен стане посередником, який буде сприяти суб'єктам підприємництва в захисті їх прав на ведення діяльності.
Також автори документа сподіваються, що його прийняття підвищить ефективність боротьби з корупцією. Адже викорінити її самотужки бізнес-омбудсмену, звичайно ж, не під силу. Скажімо, на судову владу – чи не найкорумпованіший елемент української політичної системи – він впливу фактично не має.
Проте важливо розуміти, що інститут бізнес-омбудсмена – дуже важлива частина антикорупційної боротьби, недооцінювати яку не слід.
Адже тільки комплексними та послідовними зусиллями можливо побороти таку комплексну проблему як корупція.
Олег Петровець, спеціально для УП
