Безпорадність НАЗК і готівка недоторканних
Чинна нормативно-правова база не дає можливості перевіряти електронні декларації високопосадовців
В своїй попередній колонці про депутатську недоторканність я піднімав проблему практично 100%-ї гарантії безкарності народних депутатів-злочинців, яку фактично забезпечує останнім їхній "недоторканний статус".
Аж ось натрапляю на заяву керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького в інтерв'ю одному з українських інтернет-видань.
Так-от, за словами пана Холодницького, мало того, що перевірка електронних декларацій наразі неможлива через відсутність відповідного затвердженого механізму, але й фактично нардепи можуть робити зі своїх осель склади для сумнівної готівки, оскільки правоохоронці на практиці позбавлені можливості подібні факти перевіряти.
"НАЗК повинно зареєструвати відповідний механізм (документ, що регламентує порядок перевірки е-декларацій – авт.) в Мін'юсті. Наскільки мені відомо, він ще не створений. Склалась ситуація, коли декларації подали практично всі посадовці і депутати, але перевірити їх немає можливості. Більше того, законодавством не передбачено можливості перевірити інформацію про готівкові кошти народних депутатів.
Поясню чому. Щоб зайти в будинок нардепа, суд повинен прийняти відповідну ухвалу лише після зняття депутатської недоторканності Верховною Радою. Щоб парламент прийняв відповідне рішення, окремому нардепу треба оголосити підозру. А отже, – зібрати докази про неправомірність отримання таких коштів. Це, в свою чергу, неможливо без доступу до помешкання. Таким чином, коло замикається", – пояснює очільник САП.
Тож маємо ситуацію, коли одне з найбільш розпіарених антикорупційних досягнень України за останній час – система е-декларування – приносить користь хіба що в плані інформування про шокуючі статки чиновників.
Насправді, ситуація з процедурними моментами щодо перевірок декларацій дійсно плачевна.
Документи, розроблені НАЗК під назвами "Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" та "Порядок здійснення моніторингу способу життя особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" до Мінюсту подані, проте досі не затверджені.
Довідково:
11 листопада в НАЗК заявили, що затвердили порядок проведення контролю та повної перевірки декларацій і подали документи на реєстрацію в Мін'юст. Ці документи повинні б визначити єдині підходи уповноважених осіб НАЗК до проведення контролю та повної перевірки поданих декларацій.
Проте вже 24 листопада заступник голови агентства Руслан Радецький заявив, що Міністерство юстиції фактично заблокувало роботу НАЗК з перевірки електронних декларацій чиновників, відмовивши в реєстрації розроблених документів.
На це в Мін'юсті відповіли, що відмовили в реєстрації через численні недоліки в документах. Серед основних:
– відсутність термінів початку і тривалості перевірок;
– відсутність вимог до змісту висновку за результатами перевірки;
– відсутність вимог до достовірності інформації і джерел її отримання;
– суперечність з іншими документами, ухваленими НАЗК;
– можливість прийняття одноособових рішень членом Комісії всупереч колегіального принципу прийняття рішень НАЗК;
– неточні формулювання, які можуть призвести до оскарження висновків НАЗК в суді.
Після цього відбувалися двосторонні зустрічі та консультації, а 2 грудня НАЗК направило до Мін'юсту протоколи узгодження позицій щодо вищезазначених документів. Проте кінцевого результату досі немає.
Але найстрашніше навіть не це.
Справа в тому, що проаналізувавши 2 вищевказані проекти НАЗК, якихось конкретних кроків, які мали б проводитись працівниками агентства щодо реальних перевірок декларацій чиновників, – я не знайшов. Одні запити і моніторинг інформації. Чи дієво це?..
Як показали електронні декларації, левову частку своїх статків високопосадовці тримають готівкою "під матрацами", що шокувало українців найбільше. Але ж як можна перевірити цей пункт шляхом інформаційних запитів? Питання риторичне.
А якщо говорити про нардепів – то тут взагалі, як то кажуть, без варіантів. Адже народний обранець володіє імунітетом, який захищає його від досудових розслідувань, перевірок помешкання, листування тощо.
Таким чином, тримай собі ту готівку вдома хоч по саму стелю – все рівно ніхто не дізнається. Так і роблять.
Тому, в даному контексті надія тільки на те, що порядки, зареєстровані НАЗК, таки "доведуть до ладу", а законопроект про зміни щодо депутатської недоторканності, таки приймуть.
Лише у цьому випадку антикорупційна реформа, в тому числі задумка з е-декларуванням, запрацює і принесе реальні плоди у вигляді зниження рівня корупції у владі.
Олег Петровець, спеціально для УП
