Хто вийшов "інформаційним переможцем" зі справи Єфремова

Моніторинг PlusOne Analytics має на меті намалювати інформаційний портрет резонансної справи, якою її побачила активна частина українського суспільства: аудиторія інтернет-медіа та соціальних мереж. Основний фактор, який впливає на цей портрет – це увага медіа до певних інформаційних посилів, генерованих різними героями історії.

Сьогодні до вашої уваги – медіа-портрет історії про затримання одіозного екс-"регіонала".

Олександр Єфремов був знищений у медіапросторі. Виявилось дуже мало впливових блогерів або інтернет-видань, які б транслювали прихильні до нього тези.

Такі результати дослідження контент-аналізу інтернет-медіа щодо історії про затримання екс-регіонала.

Якщо зробити їх коротке резюме, яке могло б лишитися у нашій свідомості після перегляду новин, то вийде щось на зразок такого:

"Олександр Єфремов заарештований, він винуватий в організації ЛНР і не тільки, а розповів про це Володимир Ландік".

На цій події намагалися піаритися чимало політиків і посадовців, зокрема, "Опозиційний блок" активно захищав екс-"регіонала" – але масова аудиторія переважно не побачила їх посилів. З іншого боку, хоча кожну конкретну тезу бачило мало людей, але в цілому з негативними коментарями відносно заарештованого ознайомилися майже всі.

Співробітники піар-служб можуть пошукати свої тези у цій схемі і порівняти їх помітність з іншими змістовими одиницями.

Як ми рахуємо: Ми розділили медіа на три категорії: "ТОП" (перша десятка за відвідуваністю), "другий ешелон" (друга і третя десятка рейтингу) та решта. Видання з різних категорій, звісно, мають різний вплив на сумарні бали певної тези. У новини потрапляли як факти, так і оціночні судження, винесені у заголовок. При аналізі соцмереж ми рахували саме оціночні судження.

Для аналізу соцмереж використовувався пул із 2 тисяч лідерів думок, для вивчення медіа – база із понад 2 тисяч інтернет-видань.

Діаметр кружечка і розмір шрифту показують, скільки було згадок певної тези і певного "героя" історії в медіа, враховуючи впливовість видань. 

Головний публічний обвинувач Єфремова Володимир Ландик "засвітився" у цій історії набагато сильніше, ніж генпрокурор, і на 23-му році політичного "життя" знову став упізнаваною медійною фігурою. Відповіді "Опозиційного блоку" на його тлі також були менш помітними.

А про головного залученого Генпрокуратурою свідка – Миколу Цукура – дізналися з медіа зовсім небагато людей.

Надія Савченко, яка останнім часом не розбірлива у методах політичного піару, примудрилася "вляпатися" навіть у цю історію, невчасно розпочавши голодування.

Facebook: дісталося не тільки Єфремову

Ще помітніша категоричність соціальних мереж.

Серед так званих "лідерів думок" – часто цитованих юзерів із великою кількістю фоловерів – було лише декілька людей, налаштованих на захист Єфремова: майже винятково це були представники Опоблоку.

Проте радість щодо затримання Єфремова не вилилася в однозначне схвалення Юрія Луценка. У медіа він виглядав цілком позитивно – але у Faсebook сформувалося ядро, яке лишилося недовірливо налаштованим до дій Генпрокурора.

Можна говорити про певний "кредит недовіри", виданий суспільством на заміну кредитові довіри 2014 року. Одного арешту одіозного регіонала замало, щоб подолати цю тенденцію.

Те ж саме стосується й відгуків про Петра Порошенка, якого частина аудиторії пов'язала з арештами.

Не кажучи вже про судову систему і одіозний Печерський суд, який не зумів викликати довіри попри ухвалу про взяття Єфремова під варту, що сподобалося загалові.

Адже поки що подібні суддівські рішення виглядають лише поодиноким випадком.

Артем Захарченко, спеціально для УП