Джамала проти Савченко: що найбільше вражало Facebook-юзерів у травні
За своєю інформаційною насиченістю травень цілком надолужив квітневе "болото". Перед настанням літа в нашому "серіалі" показали більшість тих речей, які ми давно вже очікували побачити на наших моніторах.
Представляємо травневий огляд Facebook-активності в Україні від проекту "Медіа-розвідка". Методика обрахунку інтерактивного потенціалу на основі динаміки взаємодії з лінком новини описана тут.
Спершу коротко зміст травневого сезону серіалу новин у вітчизняному інформаційному просторі:
– Героїчний епос про Надію Савченко завершився, і їй готують роль домогосподарки на українській політичній кухні.
– Кількамісячна кримінальна драма довкола Генпрокуратури різко втратила рейтинг із призначенням Юрія Луценка.
– Друга серія офшорного скандалу мала більші касові збори, ніж перша, але зашкодила президентові слабше.
– Людей найбільше хвилює вже навіть не економіка, а гуманітарні теми, починаючи від перемоги Джамали і закінчуючи перемогою Mars Hooper у конкурсі NASA.
Тепер про все це детальніше.
Джамала впливовіша за Савченко
У травні українці один за одним пережили два спалахи небувалого оптимізму: 15 числа – після перемоги Джамали на Євробаченні, та 25-го – після прибуття Надії Савченко до Києва.
Структурно реакція соцмереж на ці дві події дуже схожа: масова радість, потім, упродовж кількох діб – чутливість до будь-якої новини про героїню дня, і, зрештою, перемикання на інші теми.
При цьому інтерактивний потенціал повідомлення про перемогу співачки був у півтора рази вищий, ніж у звістки про звільнення української полонянки – 1,55 проти 1,09. І подальший інформаційний "хвіст" – дискусії політиків на ці теми, виступи самих фігуранток – також краще поширювався у випадку Джамали.
При цьому переможниця Євробачення вчасно зупинилася і, відмовившись від пропозиції про російське громадянство, припинила продукувати новини на політичну тематику.
Отже, її слово лишається вагомим, і в разі реальної потреби до нього дослухаються.
Натомість Надія Савченко продовжує девальвувати увагу, яка до неї прикута. При цьому навіть одна з перших новин такого типу – заява про її можливе президентство – мала порівняно невеликий вплив на аудиторію (ІП=0,41).
Офшорні скандали: акцент не на Порошенкові
Обидва офшорні скандали – той, що відбувся на початку квітня, і другий, який розпочався з 9 травня 2016 року, помірно схвилювали українську аудиторію Facebook. При цьому другий – у якому частіше фігурували колишні "регіонали", а не президент, сильніше вплинув на учасників соцмереж.
Максимальне значення інтерактивного потенціалу з цієї теми у квітні склало 1,29 – один із найвищих показників місяця, а у травні – 1,38, що значно поступалося, скажімо, впливу новини про перемогу Джамали.
Друга серія офшорного скандалу мала такі особливості:
– Найбільшу увагу привертали новини, які розповідали не про офшорні схеми Петра Порошенка, а про інших політиків: Бориса Колеснікова, Ріната Ахметова, Юлію Тимошенко.
– Серед матеріалів про Порошенка помітний вплив мала тільки новина про причетність Порошенка до торгівлі з "Газпромом" – 0,94. Решта повідомлень з цієї теми були суттєво слабшими, у тому числі – інформація про розслідування "Слідства.інфо" про те, що Фонд Порошенка вивів за кордон 4 мільйони євро попри заборону НБУ – лише 0,61.
– Зовсім не мали вірусного впливу новини про спроби різноманітних політичних сил підкреслити провину Петра Порошенка в офшорних скандалах. Тобто, їхній ІП був менше нуля.
– У цілому помітна тенденція до послаблення з часом впливу цієї теми на активну частину українського Facebook-сегменту – про що свідчить трендова лінія на малюнку з "офшорними деталями".
Як бачимо, українців більше хвилюють не фінансові махінації за участі президента, а припущення про його співпрацю з країною-агресором. Звістки про зловживання членів опозиційних партій – опоблоку та "Батьківщини" – сприймаються з набагато меншою терпимістю, ніж вчинки Петра Порошенка.
Тому, незважаючи на результати опитування КМІС про погіршення ставлення до Порошенка після офшорного скандалу – у цілому ця тема не є "вдячною" для опозиційних політиків, і спроби вплинути за її допомогою на підтримку Петра Порошенка не будуть успішними.
Луценко як пігулка від ненависті
Петрові Порошенкові на певний час вдалося збити хвилю народної ненависті, яка супроводжувала в суспільстві будь-яку новину щодо зловживань у Генеральній прокуратурі.
Якщо у квітні навіть абстрактні вислови працівників цього відомства викликали жваву дискусію у соцмережах, то у травні сам процес призначення Юрія Луценка мав помірний вплив на аудиторію – найбільший ІП=0,92. А пізніші новини про реформу ГПУ й навіть розслідування про окремих прокурорів хвилювали людей майже удвічі менше.
Можна вважати, що Юрій Луценко отримав певний "недовірливий кредит довіри" на реформу свого відомства.
Проте він має пам'ятати, що щось подібне вже відбувалося після призначення Віктора Шокіна на місце Віталія Яреми у лютому-2015. Тоді українці також на певний час були заспокоєні показовими арештами колишніх "регіоналів".
Однак згодом ненависть до Шокіна перевищила почуття до його попередника.
Усе далі від політики
В інших новинах теж виявилося кілька цікавих закономірностей:
– Перейменування Комсомольська у Горішні плавні мало суттєво вищий інтерактивний потенціал – 0,78 – ніж перейменування Дніпропетровська (0,38) та Дніпродзержинська (0,52).
Бо якщо двома останніми зацікавилися тільки місцеві мешканці, то колишньою вотчиною Олександра Попова – вся Україна.
– Перемога українського проекту Mars Hooper у конкурсі НАСА вплинула на аудиторію так само, як і звістка про запуск у Криму українського радіо – 1,04 проти 1,01. Цивільне життя займає в нашій свідомості вже не менше місце, ніж війна.
– Оприлюднена "амбарна книга" Партії регіонів зворушила користувачів соцмереж приблизно так само, як і звістка про зниження акцизу на імпортні авто в той же день – 0,68 проти 0,76.
– Обіцяна катастрофа з пенсійними виплатами схвилювала українців у півтора рази більше ніж оприлюднений у той же день рейтинг політичних партій – 1,41 проти 0,94. Це підтверджує, що вітчизняне суспільство нарешті повертається зі стану, коли політика найважливіша – до більш природної ситуації, в якій важливіший гаманець.
Отже, загальний підсумок травня: не лише економічні, але й гуманітарні теми для українців виходять на перший план порівняно з політичними.
Артем Захарченко, спеціально для УП
