Децентралізація: за півкроку від мети

Реформа місцевого самоврядування продовжує залишатися на порядку денному уряду, парламенту, ЗМІ та громадянського суспільства. Проте ця її умовна витривалість скоріше інерція, зумовлена тими успіхами, які вдалося досягнути ще минулого року.

Тоді було запроваджено, а у цьому році збережено базову правову рамку для проведення реформи, умови фінансування місцевих бюджетів, регіональної політики, підтримку новостворених об’єднаних територіальних громад.

Проте вже зараз отримуємо загрозливі дзвіночки, які сповільнюють реформу, а у перспективі – можуть її зупинити.

Зокрема, у цьому році держава не профінансувала делеговані місцевому самоврядуванню повноваження: фінансування закладів професійно-технічної освіти та компенсацію пільгового проїзду.

Призупинився процес створення об’єднаних територіальних громад, який ще минулого року бив європейські рекорди.

Причина – бездіяльність парламенту та відверте блокування окремими політичними силами всіх законодавчих ініціатив, які покликані активізувати реформу.

Отож що ж або хто блокує реформу?

Ключовим для повного завершення реформи було ухвалення змін до Конституції України у частині децентралізації. Вони виступали б також запобіжником та гарантією того, що відкату назад не буде.

Проте, зміни було відтерміновано, у зв’язку з чим реформа триває у чинній конституційні рамці. Погіршує ситуацію кілька законодавчих бар’єрів, які висять дамоклевим мечем над реформою.

Добровільне об’єднання відповідно до перспективного плану, а не навпаки. Сьогодні існує практика внесення змін до перспективних планів областей, які би відповідали реальному стану об’єднання громад. Це пов’язано з тим, що для отримання додаткових повноважень та фінансових можливостей, громади повинні об’єднуватися відповідно до плану.

Проте, у зв’язку з політичними впливами, складним механізмом створення об’єднаних громад простіше "підганяти" план під об’єднання громад, а не навпаки – об’єднуватися відповідно до плану. І така практика руйнує саму ідею розробки перспективних планів як документу, що окреслює межі саме спроможних територіальних громад.

Приєднання заборонено. Законодавство не передбачає механізму, коли громади можуть приєднатися до вже створеної об’єднаної територіальної громади.

Зараз існує необхідність проводити вибори на всій території об’єднаної громади навіть у випадку, якщо до такої громади приєдналося одна чи кілька сільських рад. А це вже не приєднання, а повторне об’єднання.

(Не)дозволено управляти. Об’єднані територіальні громади зіштовхнулися з проблемою відсутності юрисдикції за межами населених пунктів, законодавчо не можуть навіть розробити планувальну документацію на всій території громади.

Таким чином громади, які пішли на добровільне об’єднання, опинилися у ситуації, коли за хатою вже не твій город.

Хто кому політик. Обласні ради часто блокують прийняття рішень щодо ухвалення Перспективних планів формування спроможних громад. І тут найкращий приклад Закарпатська обласна рада, яка, зриваючи голос виголошенням політичних заяв до уряду, не спромоглася ухвалити Перспективний план формування громад області.

У інших радах політики "обласного розливу" під гаслами "захистимо село" системно втручаються у процес добровільного об’єднання громад, нарізаючи кожен під себе свою громаду. У результаті отримуємо об’єднані громади, які просто не здатні взяти на себе передбачені повноваження.

Містам вхід заборонено. Процес створення найбільш спроможних об’єднаних територіальних громад навколо міст обласного значення блокується. Умовна причина – потрібно вносити зміни меж районів. І щоб зняти всім правові підстави, навіть якщо вони умовні – необхідно внести зміни до закону.

Хто господар "на районі". У різних районах склалася парадоксальна ситуація, коли територія районів охоплена об’єднаними територіальними громадами. Але паралельно існують районні ради та районні адміністрації, які більше не представляють спільні інтереси громад.

Постає логічне питання – який сенс у існуванні паралельних органів, з тими самими повноваженням, ще більшим штатом службовців, якщо громади повністю взяли відповідальність на себе?!

З переліку ключових проблем очевидно, що всі вони пов’язані з законодавчими бар’єрами.

Для їх вирішення у Верховні Раді вже було зареєстровані відповідні законопроекти.

По-перше, проект закону щодо добровільного приєднання територіальних громад – він спрощує процедуру створення спроможних територіальних громади без порушення Перспективних планів. Запроваджує механізм приєднання громад до об’єднаної територіальної громади. І головне – відкриває можливість створити додатково 200 об’єднаних територіальних громади вже у 2016.

По-друге, проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу, що забезпечує належне фінансування добровільно об’єднаних територіальних громад, які визначені рішенням Уряду спроможними.

По-третє, проект закону щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні, який усуває наявні недоліки чинного законодавства та запроваджує новий тип містобудівної документації на місцевому рівні – схеми планування території.

По-четверте, проект закону щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад – він унеможливлює блокування створення громад обласними радами. Надає змогу усім спроможним громадам своєчасно отримати ефективне ресурсне забезпечення.

Лукеря Іван, для УП