Провокація у Ватикані
Російські засоби масової інформації поширили новину про те, що в середу, під час Загальної Аудієнції у Ватикані, депутат Думи від КПРФ Павєл Дорохін поздоровив Папу Римського Франциска "с дньом Побєди" і подарував йому георгіївську стрічку. Депутат у коментарі також зазначив, що "Папа сам її надів на рясу".
Спочатку багато хто сприйняв цю новину як черговий фейк Кремля – такою неймовірною вона здавалася.
Але чисельні фото події не залишали сумніву: це не фейк! Папа дійсно одягнув георгіївську стрічку.
Я греко-католик з діда-прадіда. Грішний, як і всі люди. Належу до Вселенської Церкви, якою "головує в любові" наступник апостола Петра Святіший Вселенський Архієрей.
Але я ще й українець, нащадок великого народу, який продовжує багатовікову боротьбу за власну свободу. Мене турбує одне питання:
Як міг Понтифік прийняти з рук представника КПРФ, котра сповідує ідеологію, відповідальну за знищення десятків мільйонів християн – символ режиму, що приніс війну і смерть в сучасну Україну? Та ще й публічно прикріпити на папський одяг?
Хтось скаже: нічого не сталося. Підійшли, подарували, попросили вчепити. Одним словом, застали зненацька. Він же ж Папа. Не міг відмовитися. Адже, він йде навіть до найбільших злочинців та вбивць.
Звичайно, що йде.
Але не робить на папських ризах кримінальних татуювань.
Не робить селфі з хрещеними батьками мафії.
Тому, що він Папа!
Скажуть, він не знав. Але ж він Голова держави Ватикан, з повноцінним апаратом чиновників, включно з послами та службою протоколу, які зобов'язані знати та інформувати найвищу посадову особу держави!
"Людиною жестів та ідей" назвав Папу Франциска його біограф, аргентинський журналіст Серджіо Рубін. Бергольйо вміє робити сильні жести. Він зробив їх багато добрих і таких, що навернули до Бога велике число людей у світі.
Натомість, сьогоднішнім жестом він, вчергове, завдав глибокої рани мільйонам українських сердець.
Фото Папи з "колорадською" стрічкою – безкоштовна реклама режиму Путіна, ефективніша за багатомільярдну пропаганду Кремля.
Так, це лише жест, лише фото. Лише шматок стрічки на папському плащі.
Але це і символічна "брудна" пляма на його білих шатах, котрі символізують невинність та милосердя.
Хтось скаже, облиште, Папа не вчинив гріха. Так. Але, почепивши особисто цю стрічку, він визнав символ, під яким московські ординці порушують всі Божі заповіді, а головно – "Не вбий!"
Як християнин, католик східного обряду, я прийняв, нехай і боляче, та намагався виправдати для себе зустріч Папи з патріархом Кирилом (Гундяєвим), "братерські обійми" і всю "Гаванську капітуляцію".
Не сприймаючи підсвідомо цієї зустрічі, я себе переконував: Папа пішов на приниження заради вищої цілі, заради відновлення єдності християн, заради відновлення миру в Україні, врешті решт. Адже, в Гавані він зустрів, за титулом, голову християнської церкви. Якої вже не є, але церкви.
Тому, принаймні, формально це можна було зрозуміти.
Але як пояснити криваву стрічку від комуніста?
У багатьох українських греко-католицьких церквах матері оплакуватимуть своїх, закатованих під георгіївськими стрічками путінським режимом, дітей.
У зоні АТО, в саморобних капличках-землянках, українські воїни молитимуться Святу Літургію разом з жертовними військовими капеланами УГКЦ, щоб "Гради" з георгіївськими стрічками не забрали їхні життя. До багатьох українських парохій чи відділень "Карітасу" прийдуть біженці, у яких нелюди під цими ж символами, забрали все.
Я переконаний, що всі вони, побачивши ці фото, взиватимуть до неба зі своїх сердець: "Господи, чому?!.." Їх папа, з усмішкою прикріплює на власний одяг символ смерті й нещасть.
Ми не маємо морального права судити Папу. Але маємо право запитати Святішого Верховного Архієрея нашої Церкви:
"ЧОМУ???"
24 квітня Папа Римський ініціював проведення збору коштів для допомоги Україні. Мільйони католиків у цілому світі робили пожертви для постраждалих від війни. Українці вдячні Папі.
Але чи не згіркне, ця подарована хлібина допомоги – знаючи, що той, хто її простягає, з такою легкістю одягнув символ війни та смерті?
Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії, спеціально для УП