Розпочати не можна гальмувати. Що заважає повноцінній роботі НАЗК?
Після останньої зустрічі представників Координаційної ради реформ з чиновниками Мін'юсту, під час якої обговорювалось питання запуску роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, у всіх присутніх склалося враження, що представники влади свідомо гальмують роботу НАЗК в частині запуску до 1 липня електронних декларацій, затвердження форм звітності для політичних партій та створення Громадської ради.
За останні два роки в Україні було створено низку антикорупційних органів, які утворили дієву антикорупційну інфраструктуру. Зокрема, створено НАБУ, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Національне агентство з питань запобігань корупції (НАЗК).
НАЗК офіційно було створено у березні 2016 року, проте результатів його роботи поки що не видно. А все тому, що члени цього органу ніяк не урегулюють три базові речі, три кити, на які має спиратися уся подальша робота агентства. А саме:
1. Підготовка фінансових форм звітності для політичних партій за отримані від держави та приватних інвесторів кошти.
2. Впровадження електронних декларацій.
3. Врегулювання конфлікту інтересів.
Безперечно, існує одна значна проблема – в Агентстві досі не набраний повний штат працівників. Однак це не має стати на заваді тієї ж розробки форми звітування партіями про свої фінанси. Адже вже із 1 липня вони почнуть отримувати на своє забезпечення кошти із державного бюджету.
Проте через відсутність форм звітності, які має затвердити НАЗК, суспільство не зможемо прослідкувати, хто, куди й скільки отримав та витратив. А це, між іншим, – майже 400 мільйонів гривень грошей громадян України, які мають право знати, як їх витрачають.
Тим паче, експертами був запропонований НАЗК зразок форми звітування. Але в НАЗК чомусь вирішили, що він не є найкращим вирішенням ситуації – і вирішили розробити свій. Наразі складається враження, ніби цей процес спеціально затягують.
Це ж стосується й електронного декларування.
Прямим обов'язком Національного агентства з питань запобігань корупції є виявлення неспівмірності між заробленими грошима та стилем життя чиновників. Сама система була розроблена ще кілька місяців тому за кошти проекту ПРООН в Україні. Її запуск дозволить відкрити для суспільства реальні доходи та видатки наших депутатів, міністрів та інших чиновників.
Поки що НАЗК пояснює гальмування цього процесу тим, що немає досконалої системи захисту даних, які буде захищати електронні декларації чиновників.
Таке враження, що не в їх інтересах якомога скоріше запустити систему...
Наразі чиновники НАЗК та Мін'юсту заявляють, що раніше 15 серпня ця база електронних декларацій не буде запущена. Таке затягування із запуском електронних декларацій може призвести до того, що ми не зможемо проконтролювати чиновників у цьому році.
Також окремим питанням стоїть формування громадської ради при НАЗК.
У свій час саме громадська рада при НАБ стала рушійною силою, яка допомогла повноцінно запуститися Бюро.
Вона має допомагати Агентству ламати стару корупційну систему та допомагати слідчим НАЗК налагодити ефективну роботу. Для зменшення ризиків з обранням персонального складу Громадської Ради НАЗК експерти РПР розробили нове Положення, яке передали уряду Гройсману на затвердження. Сподіваємося, що Кабмін оперативно розгляне його на найближчому засіданні, чим дасть старт створення ефективної та доброчесної Громадської ради.
Варто підкреслити, що пряму відповідальність за всю роботу Національного агентства із боротьби з корупцією несе його голова Наталія Корчак.
І в першу чергу від її політичної волі та наполегливості залежить – чи розпочнеться реальна боротьба з корупцією, а чи ми отримаємо черговий антикорупційний симулякр.
Віктор Таран, спеціально для УП
