Референдум vs європейське майбутнє України
Європа та Україна дізналися офіційні результати референдуму в Нідерландах, який відбувся 6 квітня 2016. 61% голландців відповіли "проти" на запитання: "Ви за або проти закону про затвердження угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною?".
Втім, європейське майбутнє нашої країни залежить не від результатів голландського референдуму, а від відповідності нашого життя європейським стандартам.
Громадяни Голландії, на відміну від громадян України, мають можливість брати участь в управлінні країни як через національний, так й через місцеві референдуми.
Із 1 липня 2015 року у Голландії діє новий закон про консультативний референдум. Він дозволяє громадянам реально ініціювати винесення питань, що турбують суспільство, на референдум.
При цьому закон чітко окреслює питання референдуму, зокрема забороняє виносити на референдум зміни до Конституції або ухвалення нової Конституції в цілому.
В Україні досі діє закон про всеукраїнський референдум, ухвалений 6 листопада 2012. Згідно з цим документом, взагалі неможливо провести чесний плебісцит. Окрім того, документ фактично скасував і місцевий референдум.
Закон протягнули в останній день існування парламенту V-го скликання. Його мета – отримання владою, а не громадянами, ще одного інструменту управління державою.
І сьогодні залишається можливість використання цього закону для легітимізації будь-якого політичного рішення, наприклад, у контексті Мінських домовленостей для прийняття нової Конституції або зміни Конституції.
При цьому такі конституційні зміни невідомо звідки беруться, адже попадають на референдум без парламентської процедури. В той же час, ініціювати громадянам референдум без владної підтримки вкрай складно.
Сам же всеукраїнський референдум розглядається як альтернатива Верховній Раді. Відповідно, це дає можливість ухвалення будь-якого закону на референдумі без участі парламенту.
Більше того, на плебісциті можна не тільки змінити Конституцію, але й ухвалити нову. Є можливості проводити всеукраїнський референдум разом із виборами, а також виносити на референдум більше одного питання, до того ж у маніпулятивній формі.
Закон також не забезпечує рівності між опонентами та прихильниками питання референдуму. Відсутній поріг явки, а рішення або акт набирає чинності з моменту оголошення результатів референдуму Головою ЦВК.
Також ні для кого не секрет, що під час ухвалення закону про всеукраїнський референдум було порушено конституційну процедуру. Дії головуючого першого віце-спікера Адама Мартинюка під час ухвалення закону визнані Київським апеляційним адміністративним судом протиправними.
У Конституційному Суді майже рік і чотири місяці пролежала справа про визнання закону неконституційним у цілому, і нарешті нещодавно почався її розгляд. А парламент, більшість якого заявляє про підтримку європейського розвитку країни, до цього часу не спромігся встановити демократичне законодавство щодо проведення референдумів.
При цьому громадянське суспільство зробило основну роботу. В червні 2015-го було внесено нову редакції законопроекту про всеукраїнський референдум, яка відповідає європейським стандартам.
Отже для руху в бік Європи насамперед необхідно, відповідно до нашої Конституції, встановити європейську процедуру проведення референдумів в Україні.
Суспільство потребує реальних проєвропейських кроків від влади: визнання Конституційним Судом неконституційним чинного закону "Про всеукраїнський референдум" та ухвалення парламентом нової редакції законів про всеукраїнський та місцевий референдуми.
Юлія Кириченко, Анна Барікова, РПР, для УП
