"Як не наївся, то й не налижешся…" У Кіровограді знову хочуть обговорити перейменування
Наприкінці січня, у матеріалі "Остання істерика єлисаветградців?" я писав про нову тактику прихильників проросійського варіанту назви міста і висловлював сподівання, що то були останні акорди їх гри.
Я помилився.
Після невдалої спроби офіційного відтермінування перейменування Кіровограда рішенням Комітету ВРУ – проросійське лобі оговталось і надихнулось перенесенням фактичним.
Через урядово-парламентську кризу і проблеми в коаліції, до питання виконання декомунізаційного законодавства у народних депутатів просто не дійшли руки.
Саме цією ситуацію вирішили скористатись "єлизаветофіли", закинувши в інформаційний простір міста новий фейк – буцім-то "Верховна Рада відхилила назву Інгульськ".
Провал Єлисаветграда нарешті довелось публічно визнати.
Тепер вони здійснюють новий тактичний маневр – заміну головного варіанту назви на резервну під маркою її нібито компромісності та патріотичності. Для введення нового варіанту імперської назви мер міста оголосив про проведення нових громадських слухань щодо перейменування Кіровограда на 10 березня.
Дату обрано не випадково.
Шевченківські дні мають ще раз підкреслити начебто "українськість" назви "Єлисавет" – саме цей варіант нині активно розкручується у соцмережах, – адже Тарас Григорович згадує у своїх творах саме цю назву.
Заповнити залу на громадських слуханнях в робочий час буднього дня працівниками заводів та комунальних підприємств, які "правильно" голосуватимуть – для мера і місцевих олігархів не проблема. Після запланованого "одобрямсу" на громадських слуханнях, наступного ж дня планується позачергове засідання сесії міськради, на якому "одобрямс" має набути "офіційного статусу" рішенням міськради.
Все було би добре, якби не кілька "але":
1. Усі процедури згідно з декомунізаційним законодавством місто вже виконало, провівши громадські слухання у серпні і визначивши 7 можливих назв. Міськрада своїм рішенням надіслала всі сім варіантів Верховній Раді, чим повністю вичерпала свої функції.
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ці пропозиції розглянув і обрав "Інгульськ", підтриманий також і Інститутом національної пам’яті.
2. У ВРУ вже зареєстрована Постанова щодо перейменування міста. Вона була в порядку денному засідання сесії разом з іншими восьмистами назвами, проте черга до неї не дійшла, через проблеми з коаліцією було не до перейменувань.
3. Повноваження перейменування населених пунктів належить до виключної компетенції парламенту, тому розпорядження міського голови про ці "громадські слухання" – це перевищення повноважень, воно незаконне.
З цього приводу на мера Кіровограду вже подано позов до суду та надіслано звернення до голови ВРУ, СБУ, Прокуратури та інших інстанцій від понад пів-сотні громадських організацій.
З іншого боку, ілюзія можливості заміни Інгульска на іншу українську назву підбадьорила авторів інших пропозицій, передусім, прихильників "Кропивницького". Вони розпочали флешмоби в соцмережах, пишуть листи народним депутатам, і радо відвідають ці громадські слухання, сподіваючись, що компромісом стане саме їх варіант.
Переконаний, це хибна ілюзія.
Судячи з поспішності підготовки до цих так званих "громадських слухань" та непрозорого процесу їх організації можна зробити висновок, що компромісів там не шукатимуть. Жоден інший варіант, окрім запланованого організатором, на громадських слуханнях не переможе. Тому "кропивничани" можуть навіть і не мріяти. Їх туди активно запрошують лиш для того, щоб використати у якості масовки. Актори підібрані, ролі розписані.
Очевидно, що жоден варіант з іменем цариці чи її тезок не може вважатись компромісним і не буде сприйнятий ані патріотичною громадськістю, ані депутатами ВРУ.
Якби метою даного зібрання була спроба пошуку компромісу, туди б варто було запросити до виступів авторів усіх 7-ми пропозицій, поданих на ВРУ, попередньо домовившись, що з порядку денного знімається два конфліктних варіанти "Єлисаветград" і "Інгульськ", а аргументований діалог має відбуватись довкола решти 5-ти варіантів. Проте цього ми не спостерігаємо.
Тепер щодо можливого позачергового засідання міськради, на якому депутати можуть затвердити "компромісний варіант" назви. Хто може його підтримати?
Депутати від "Батьківщини" і "Свободи" зайняли досить жорстку позицію в цьому питанні – вони категорично проти будь-яких імперських назв.
Депутати від "Нашого краю" і "Рідного міста" також чітко окреслили власну позицію – вони за перейменування після офіційно проведеного законного місцевого референдуму. Для цього, відповідно, потрібно спершу прийняти такий Закон. Жодного з наявних варіантів назв вони досі не підтримували.
Партії "Самопоміч", УКРОП та РПЛ ще під час виборчої кампанії підписались під маніфестом Громадського руху "АнтиРеванш", в якому жорстко засудили повернення місту імперської назви. Зміна цієї позиції означатиме зраду інтересів власного виборця.
Залишаються лише фракції БПП "Солідарність" та Опозиційного блоку, які ведуть відверто проросійську політику в місті. На щастя, їх голосів для прийняття жодного рішення не достатньо.
Висновок: заплановані заходи – чергова провокація проросійських сил.
І кожен, хто братиме в них участь – чи-то виступаючи на громадських слуханнях зі своїми варіантами назви, легітимізуючи це збіговисько, чи то голосуючи в міськраді за їх результати – кожен підіграє ворогу.
Дмитро Сінченко, спеціально для УП
