Не генпрокурором єдиним…

Децентралізація влади в системі прокуратури повинна відбутися шляхом відібрання значної кількості повноважень у Генерального прокурора та передання їх новим органам, відповідальним за добір прокурорських кадрів.

Політичні торги

Торги, які відбуваються навколо призначення нового керівника ГПУ, змушує громадськість, зокрема й експертів Реанімаційного пакету реформ вимагати публічного обговорення кандидатур на цю посаду.

Адже обрання Генпрокурора відбувається у контексті вирішення політичної кризи, тому його професійні якості не надто цікавлять політиків.

Ідеться переважно про затвердження компромісного кандидата для усіх політичних сил. Це не відповідає європейським стандартам, за якими діяльність прокуратури має бути незалежною та деполітизованою.

У нас же прокуратура завжди використовували для зведення владою рахунків зі своїми політичними опонентами. Тому громадськість наполягає на відкритості процесу обрання Генпрокурора.

Водночас зовсім скоро, з 15 квітня, на виконання нового закону "Про прокуратуру" повинна запрацювати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП).

Це орган, який проводитиме усі конкурси на посади в органах прокуратури, зокрема й найвищі та звільнятиме прокурорів шляхом притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Особливістю цієї комісії є те, що з 11 її членів лише п’ятеро будуть з прокуратури. З шістьох членів-непрокурорів двох вже обрали представники юридичних вишів та наукових установ на своєму з’їзді. З одним також визначилися на з’їзді адвокатів.

Ще трьох має призначити Уповноважений ВРУ з прав людини, попередньо узгодивши їхні кандидатури з парламентським комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

П’ять членів-прокурорів планують обрати на Всеукраїнській конференції працівників прокуратури. І тут є побоювання, що до складу цієї комісії з боку прокуратури увійдуть люди, які не звикли бути незалежними.

Зміни до закону про прокуратуру від 2 липня 2015 року передбачали добір кадрів у місцеві прокуратури на основі конкурсу і мали на меті залучити до лав прокуратури якомога більше зовнішніх кандидатів, які будуть прагнути змінити систему зсередини.

У такий спосіб намагалися оновити прокурорські кадри.

Але насправді на близько 700 адміністративних посад – керівників місцевих прокуратур та їхніх заступників – обрано лише два десятка "зовнішніх" кандидатів.

А на посади рядових прокурорів узагалі не проводився конкурс. Там відбулося лише скорочення їхньої кількості та проведення тестування серед діючих прокурорів.

Через це ризикуємо просто зацементувати стару систему, що позначиться на обранні Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури п’ятьох членів до КДКП.

Це відбуватиметься таким чином: з кожної місцевої прокуратури, яких в України 155, на зборах прокурорів обиратимуть по два делегати. У сумі отримаємо 310 таких осіб, які поїдуть на Всеукраїнську конференцію працівників прокуратури.

По три делегати надішлють з кожної регіональної прокуратури, яких в Україні 26. Тож звідти буде делеговано 78 осіб. Від ГПУ – лише 6-ро.

Марні надії

Як бачимо, переважна більшість – за делегатами від місцевих прокуратур, які можуть самостійно прийняти на конференції будь-яке рішення щодо обрання членів до КДКП.

Думка керівного складу прокуратури не матиме у даному випадку великого значення. На момент запровадження такої норми передбачалося, що кадровий склад місцевих прокуратур буде оновлено через конкурс. Але цього не сталося.

Щоправда, з призначенням нового Генпрокурора є ризик відтермінування початку роботи КДКП, як це відбулося двічі, або скасування цих норм, що не можна назвати позитивом. Адже на місцях уже з’явилося чимало вакантних посад, на які слід за конкурсом обрати нові кадри.

А без КДКП це неможливо зробити. Проте й початок її роботи також не змінить ситуацію на краще, адже її членами стануть представники старої системи прокуратури, які навряд чи зможуть втілити у життя принцип відкритості процедури добору та звільнення прокурорських кадрів, покладений в основу роботи цієї Комісії.

Раніше це відбувалося у закритому режимі за наказом керівництва. Тому великі надії покладалися на початок роботи КДКП. Проте марно. Адже вона може бути керована зверху або ж зацементована зсередини, як це відбувалося з Вищою кваліфікаційною комісією суддів за часів Януковича.

Вихід із ситуації

Щоб виправити ситуацію, слід терміново до 15 квітня цього року ухвалити зміни до чинного закону "Про прокуратуру".

Одним зі способів вирішення цієї проблеми може стати ідея формування на перехідний період, щонайменше на три роки, перехідної моделі КДКП, за якою прокурорська квота складатиметься з іноземців – громадян держав-членів ЄС, США чи Канади. Ця ідея відображена у законопроекті № 4281.

Таким чином отримаємо омріяну незалежність членів цього органу, а з нею – і надію на кадрове оновлення прокуратури.

Але, щоб така ідея спрацювала, слід розглянути у двох читаннях цей законопроект до 15 квітня. Чи це реально за нинішньої ситуації в парламенті? Хочеться вірити, що так.

До речі, Генпрокурор матиме можливість звільняти прокурорів з посади, які не справляються зі своїми обов’язками або порушують закон, лише шляхом звернення до КДКП.

Тобто йдеться про відкриту і справедливу процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, а не одноосібне рішення очільника ГПУ, як це було раніше.

Тобто, Генеральний прокурор буде позбавлений можливості чинити незаконний тиск на підлеглих прокурорів.

Громадський контроль

Чому формування цих органів прокуратури є важливим для громадян? Тому що вони можуть бачити, за якими критеріями відбувається добір кадрів до органів прокуратури.

Також у випадку неправомірних дій прокурора – порушення професійної етики або закону про прокуратуру особи зможуть безпосередньо звернутися зі скаргою до КДКП.

Утім, напряму не можна буде скаржитися на прокурора, якщо йдеться про його неправомірні дії або бездіяльність, які розглядаються судом у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

Саме з таких кроків може складатися реформа органів прокуратури, яка не може обмежуватися лише зміною особи Генпрокурора.

Слід оновлювати усі прокурорські кадри за допомогою відкритих процедур, які мають забезпечити новий непідконтрольний владі та старим кадрам орган – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ та РПР, для УП