Портал у майбутнє. Світовий досвід електронних послуг для України
У сфері державних електронних послуг громадянам та бізнесу Україна поки що суттєво відстає не тільки від світових лідерів, але й від більшості розвинутих країн.
На фоні відсутності чіткого бачення щодо розвитку електронних послуг, у суспільстві сформувався великий запит на оптимізацію адміністративних послуг взагалі та електронних зокрема. Почали з'являтися волонтерські ініціативи, які допомагають місцевим органам самоврядування у частковій автоматизації надання послуг.
Завдяки підтримці керівників місцевих органів влади, волонтерів та донорській допомозі у таких регіонах, як Волинська, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська області – розвиток електронних порталів та послуг відбувається дуже активно. На сьогодні по всій країні створено вже понад 260 інформаційних систем, що надають електронні послуги різної якості.
Тож загальний стан розвитку електронних послуг як на місцевому, так і на державному рівнях можна охарактеризувати як хаотичний та фрагментований.
Сьогодні, коли перед нами постало завдання поширити систему електронних послуг на всю Україну, ми опинились перед складним вибором: дотримуватися філософії розмаїття й далі – чи створювати єдину уніфіковану систему?
Пізній старт розвитку електронних послуг держави в України можна вважати її слабкістю. Утім, це дозволяє уникнути десятирічний досвід помилок, запровадити в Україні вже випробувані сучасні моделі, що довели свою ефективність.
Міжнародний досвід у цій царині відрізняється досить суттєво. У деякій мірі він залежить не лише від культурних традицій – наприклад, суттєвий ступінь децентралізації влади в Швеції та директивна централізована модель у південній Кореї, – а також від часу, коли ці рішення впроваджувались.
Так, країни які почали впровадження електронних послуг раніше, не могли будувати інформаційні системи із суттєвою концентрацією обчислювальних потужностей. Тому в таких країнах системи мають ознаки розпорошеності інформаційних ресурсів, що вже сьогодні ставить гостро питання взаємодії або концентрації – Швеція, Норвегія, Німеччина.
Ще у 90-ті, один з піонерів електронного урядування Фінляндія обрала шлях розмаїття, що, як їм здавалося, відповідало духу децентралізації. Але у 2000-і була змушена витратити 60 мільйонів євро, аби створити єдину платформу для надання уніфікованих електронних сервісів своїм громадянам.
Тож, країни, які почали розвиток пізніше, більше схиляються до систем, що задовольняють концепцію one-stop-shop та мають централізовані архітектури – Естонія, Литва, Чехія, Катар та інші.
Централізовані державні портали мають переваги не лише з точки зору зручності для громадян, але й з точки зору реалізації моделі проактивного підходу, рекомендованого ООН – це коли держава матиме змогу спілкуватися з громадянином напряму через його особистий кабінет, запрошуючи на вибори, чи надсилаючи повідомлення, що підходить до кінця термін дії ліцензії. У рамках проекту ePUAP єдиний спосіб надання послуг сьогодні реалізує і Польща.
Єдиний портал: сучасна модель електронних послуг для України
Спираючись на світовий досвід, при створенні концепції надання електронних послуг Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) взяло за основу модель, де держава є цілісним суб'єктом надання послуг, при якому максимально спрощуються процедури їх надання, а проміжні етапи – елімінуються.
Єдиний портал надання адміністративних послуг має реалізувати саме той довгоочікуваний механізм "єдиного вікна", коли без черги, швидко і комфортно можна отримати послугу від представників держави. Реалізація "електронного вікна" потребує більше синхронізованих зусиль органів влади на всіх рівнях, але вже й сьогодні є багато прикладів реалізації таких послуг.
У вересні МЕРТ запустило в тестовому режимі "Єдиний державний портал адміністративних послуг" www.poslugy.gov.ua. Вже сьогодні тут накопичена інформація про послуги, що надаються, форми заяв, вартість послуг та способи їх отримання. Ця інформація постійно оновлюється та вдосконалюється.
З березня цього року для представників бізнесу Мінекономіки пропонує отримувати електронним шляхом послуги з ліцензування, отримання дозволів, витягів тощо.
На сьогоднішній день ми автоматизували 12 послуг регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це і реєстрація зовнішньоекономічних контрактів на здійснення експортних операцій, і видача ліцензій на імпорт та експорт товарів, дозволу на реекспорт товарів та інше.
Також, спільно з Державним агентством з електронного урядування на Портал вже інтегровані чотири послуги Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Вже з березня можна, зареєструвавшись на Єдиному порталі та створивши особистий кабінет, отримати послуги стосовно подання повідомлення та реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.
До запуску цих послуг он-лайн, підприємцям доводилося приходити до міністерства щонайменше два рази: подати документи та отримати ліцензію. Але частіше вимагалося прийти набагато більше разів і витратити подекуди до кількох місяців.
Часто траплялося, що заявки були заповнені з помилками, про це повідомлялося листом, підприємець знову заповнював, потім виявлялося, що пакет неповний, відсутній якийсь документ. І так по колу, поки посередники у вигляді "консультантів" або юридичних компаній не пропонували підприємцю "допомогти" у вирішенні питання.
При використанні Єдиного державного порталу підприємцю не потрібні помічники чи посередники. Всю необхідну інформацію він зможе отримати на порталі. І що саме головне – заповнити відповідні форми, додати необхідні документи і, підписавши електронним цифровим підписом, відправити весь пакет он-лайн. Це надасть змогу бізнесу зекономити до 500 мільйонів гривень на послугах "посередників".
Система примушує держслужбовця в перший же день перевірити комплектність документа та присвоює йому реєстраційний номер. У той же день підприємець отримає у свій особистий кабінет та на електронну адресу повідомлення, що документи прийняті в роботу та коли ліцензія буде готова, або, за відсутності якогось документа – повідомлення про це.
При коректних діях підприємця виключається можливість подачі неповного пакету документів. При заповненні форм система ставить питання і пропонує варіанти відповідей.
Раніше документи розглядалися послідовно кожним департаментом. Тепер вони розглядатимуться паралельно, що скоротить час надання послуги з 10-15 днів до 2-3.
Також існує можливість взаємного контролю всередині системи. Уся інформація по проходженню документів фіксується в системі і в будь-який момент можна побачити, у якого виконавця знаходяться документи і скільки часу.
Що далі
Централізована платформа надання електронних послуг держави в Україні на сьогодні є безальтернативним вибором. Утім, як це не парадоксально, її створення є необхідною умовою у майбутньому делегування, відповідно до світового досвіду та українського законодавства, частини сервісів.
Зокрема, чи можливо собі уявити реєстрацію нерухомості або місця проживання без впорядкованих державних інформаційних систем та реєстрів? Держава повинна спочатку зробити ці реєстри, впорядкувати інформацію (у випадку з реєстрацією місця проживання почати хоча б з переведення картотеки паспортів з паперових носіїв) – а вже потім відкривати безпечний доступ до цієї інформації.
У цілому Національний портал вирішує 3 основних завдання, які зроблять процес отримання послуг простим та зручним:
– Упорядкування та автоматизація бізнес-процесів органів надання адмінпослуг;
– Виключення контакту з чиновниками і відповідно зменшення кількості відмов у наданні послуги;
– Зменшення часу на отримання послуги у 5 разів.
Втім, реалізація цих завдань сьогодні стикається з серйозними проблемами:
– неготовністю інформаційних систем інших органів влади;
– відсутністю законодавчого врегулювання ідентифікації (Bank ID, Mobile ID), окрім електронного цифрового підпису, який користується популярністю лише у юридичних осіб.
Поки що неподоланою проблемою залишається відсутність механізмів та ресурсів для впровадження комплексних змін в Україні. Багато рішень проводиться половинчасто, без комплексного загальнодержавного підходу та цілісного бачення реформи. Координація дій між різними державними органами лишається слабкою.
Тож на сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі працює над створенням загальнодержавної стратегії, яка визначить шлях розвитку адміністративних послуг з урахуванням ролей Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), суб'єктів надання та портальних рішень електронних послуг з метою впорядкування підходів.
Після прийняття стратегії розвитку електронних послуг, має бути сформований план дій з впорядкування законодавства в цій сфері. Ці зміни в законодавстві мають робитись не послідовно, а паралельно із впровадженням послуг.
Практичний досвід довів, що наступні кроки з впровадження електронних сервісів в Україні неможливі без політичної підтримки та необхідних змін у законодавстві.
Леся Чміль, спеціально для УП
