Повторні вибори до НАЗК: кандидують бараболі та балаболи

Члени Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) отримують надзвичайно ласі для українських чиновників повноваження.

Головне – вони отримують доступ до всіх баз даних, щоб перевіряти декларації посадовців.

Більше того, саме вони роз'яснюватимуть, що таке конфлікт інтересів – чи може, наприклад, голосувати за призначення на посаду в новий антикорупційний орган діючий керівник кандидата. Саме вони контролюватимуть фінанси політичних партій.

Навіть системна перевірка декларацій про доходи лякає чиновників. Це добре видно по системній протидії топ-посадовців країни запровадженню електронного декларування. Заради того, щоб бодай відтермінувати його на рік, депутати протягли відповідні правки до закону про державний бюджет.

Та й створення НАЗК від початку зазнало перепон і зволікань.

Чиновникам є чого боятися, якщо НАЗК запрацює чесно.

Однак і громадськості має бути тривожно. Якщо до цієї структури прийдуть недостойні, непрофесійні чи політично залежні люди, вона в кращому випадку буде неефективною. В гіршому – працюватиме вибірково та залежно від політичної кон'юнктури.

Саме аби завадити цьому, в законі й була прописана система призначення п'яти членів НАЗК конкурсною комісією, в якій у представників виконавчої влади немає переваги, а рішення мають прийматися компромісно та за участі представника парламенту й громадськості; остання має 4-и з 8-ми місць у комісії.

Минулого року, за результатами конкурсну обрали трьох із необхідних п'яти членів органу. 4 січня, після гучного скандалу, і навіть подання до суду окремими членами комісії, щодо порушення нею ж закону, – розпочався другий раунд відбору. За його результатами конкурсна комісія повинна обрати ще двох кандидатів.

Якщо торік на крісла претендували 53 кандидати, то зараз на два вакантних місця спів керівників НАЗК подалося 109 людей із надзвичайно різним "бекграундом".

30 січня конкурсна комісія відібрала з них 40 кандидатів, які відповідали формальним критеріям, встановленим законодавством та подали всі необхідні документи.

Уже 5 лютого має відбутись засідання конкурсної комісії, на якому кандидатів буде перевірено за такими критеріями, як "партійна приналежність", "медіа-репутація" та "релевантний досвід", зокрема за результатами заповнення анкет-самооцінювання.

Щоб про перебіг конкурсу знала не лише комісія, а й суспільство – громадські активісти та журналісти провели незалежний аналіз кандидатів за допомогою відкритих джерел.

10 із 40 кандидатів є чи були членами політичних партій, ще 10 певний період були помічниками народних депутатів.

Зазначимо, закон має застереження лише щодо кандидатів, які керували партіями протягом року перед поданням на конкурс – таких немає. Однак варто пам'ятати – НАЗК перевірятиме фінанси політичних партій. Тож навіть перебування контролера партійної каси в лавах партії має свої негативні наслідки.

А значить, конкурсна комісія та громадськість мають визначитися. Інформація для них зібрана, дані зафіксовані. І дані цікаві.

Приміром, економіст регіонального підприємства подається на конкурс. У нього абсолютно не релевантний досвід, чиста анкета та жодних зв'язків із партіями. Просто людина захотіла перевіряти декларації. Але, зважаючи на те, що власник підприємства – помічник депутата від президентського блоку – можливо, не просто так захотіла? Чи вважати цей зв'язок політичним?

Складніше зі зв'язками з правоохоронними органами. 9 кандидатів мають від 10 років досвіду роботи у прокуратурі, МВС, фіскальній чи пенітенціарній службі.

Важко уявити очільником новоствореного Агентства вихідця із системи, якій суспільство тотально не довіряє. Так, за результатами спільного дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, прокуратурі не довіряють 67% українців, міліції 57%. За рівнем недовіри цим інституціям вдалося поступитися лише російським ЗМІ.

Як допустити до нового органу людину з 10, 15, 18, 20 роками роботи у прокуратурах усіх рівнів, включно з ГПУ? За всіх часів, за всіх генпрокурорів.

Сумнівні медіа-дані відзначені згідно відкритих джерел. Правдивість цих медіа-скандалів неможливо перевірити заочно – тож, це скоріше привід самій комісії поставити додаткові питання кандидатам.

Практичний антикорупційний досвід у 14 кандидатів у члени НАЗК викликає сумніви й потребує перевірки.

Як мінімум у 7-ми кандидатів цей досвід відсутній взагалі. Професійні досягнення лише 5 кандидатів є, на думку громадських оцінювачів, релевантним та підтвердженим.

Потреба у прозорому доукомленктуванні НАЗК, запуску електронної системи декларування нині гостро стоїть перед Україною. Євросоюз вимагає повністю укомплектоване незалежне та робоче агентство уже у першому кварталі 2016 року як передумову до безвізового режиму з ЄС.

І буде вкрай сумно, якщо нестворення НАЗК та, як наслідок, зрив запуску системи е-декларування, забере в українців право вже у другій половині цього року відвідувати країни ЄС без необхідності отримання віз.

Та ще сумніше буде, якщо члени НАЗК, отримавши такі широкі повноваження, – через політичний вплив, недоброчесність чи інші фактори, перетворяться на слухняних назгулів корумпованої влади.

Аналіз публічних даних кандидатів був здійснений громадською організацією "ТОМ 14" в партнерстві з Transparency International Україна. При перевірці відомостей про кандидатів використовувались дані, оприлюднені Кабінетом Міністрів України та загальнодоступні джерела. Аналіз було виконано щодо кандидатів, яких за рішенням конкурсної комісії з відбору керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції допущено до етапу співбесід.

Олексій Хмара, Transparency International Україна, Денис Бігус, громадська організація ТОМ 14, спеціально для УП