Коаліція, як дишло, куди повернеш – туди й вийшло
Ані Конституція України, ані чинний Регламент Верховної Ради, ані Коаліційна угода не містять чіткої процедури припинення діяльності коаліції. Тепер кожен трактує наявність більшості у Раді по-своєму. Усе це загрожує перерости у затяжний процес.
Голова ВР Володимир Гройсман заявив про вихід із парламентської більшості фракції ВО "Батьківщина". На черзі фракція ГО "Самопоміч". Начебто, усе зрозуміло – коаліція припиняє своє існування. Та усе це може виявитися юридичною фікцією.
Адже чинним законодавством чітко не прописана відповідна процедура. Тому рішення фракцій та дії голови ВР можуть бути оскаржені та не матимуть жодних юридичних наслідків. І найголовніше – не зрозуміло з якого часу розпочинати відлік "30-ти днів" для створення нової коаліції.
Не Конституцією єдиною…
Справа в тому, що зараз у питаннях коаліції усі послуговуються статтею 83 Конституції. У ній сказано, що за результатами виборів формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради.
Йдеться про часові рамки "1 місяць" для її формування, як після обрання парламенту, так і після припинення діяльності попередньої коаліції.
Що саме, яку юридичну дію, вважати припиненням існування коаліції – там немає. До 2010-го року ці норми чітко прописувалася у законі "Про регламент Верховної Ради". Та нардепи досі не повернули дію цих норм і не прийняли інших.
У чинному Регламенті, який розміщений на сайті ВР, чітко вказано, що глави 11 та 12 закону виключено. А саме статті 58-67 цих із цих глав регламентували утворення та існування фракцій та коаліції фракцій.
Зокрема, пункт 2 статті 65 визначав: "Депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою керівників інших коаліційних депутатських фракцій не менше ніж за десять днів до дати виходу.
Протягом зазначеного строку, така депутатська фракція в будь-який час має право в письмовій формі відкликати свою заяву. Якщо депутатська фракція не відкликала своєї заяви, головуючий на першому після закінчення десятиденного строку пленарному засіданні оголошує про вихід депутатської фракції з коаліції.
У пункті 4 цієї ж статті йшлося, що "не пізніш як через чотири дні після приєднання депутатської фракції до коаліції або виходу чи виключення депутатської фракції з коаліції в газеті "Голос України" про це робиться повідомлення і публікується персональний склад такої депутатської фракції".
І найголовніше стаття 66 чітко визначала, що діяльність коаліції вважається припиненою з моменту офіційного оголошення про це на пленарному засіданні. І таке повідомлення протягом 4-х днів має бути опублікованим у "Голосі України".
Зараз усього цього немає!
Напередодні створення коаліції восени 2014-го року лідер фракції БПП Юрій Луценко заявляв про те, що процедура входу-виходу із коаліції буде прописана в коаліційній угоді.
Зокрема, йшлося й про вищезгадуване попередження в 10-денний термін, письмову заяву керівників фракцій тощо. Проте цього так і не відображено в Коаліційній Угоді.
Документ лише частково посилається на конституційні норми про те скільки потрібно депутатів для функціонування коаліції тощо.
Праві усі й ніхто
І що тепер? Голова ВР Володимир Гройсман оголосив про вихід із коаліції "Батьківщини", а згодом, очевидно, оголосить і про рішення "Самопомочі". Він не очікував 10-ти днів, як цього передбачав попередній Регламент. І чи взагалі потрібне тепер таке оголошення спікера для юридичного визнання рішення фракцій?
У той же час, заступник голови профільного комітету "фронтовик" Павло Пинзеник стверджує, що фракція "Радикальної партії Ляшка" юридично досі в коаліції, бо не було письмової заяви. Але чи потрібна така письмова заява, кому її надавати і у якій формі?
Це тільки частина складних процедурних питань, на які немає відповідей. Принаймні, їх неможливо віднайти у чинному профільному законодавстві.
Якщо нардепи мають якийсь інший хитрий документ, що регламентує процес, то варто б його оприлюднити. А то зараз кожен по-різному виходить із коаліції, а як її розпустити загалом не зрозуміло.
Чергове питання: від коли розпочинати дед-лайн для створення нової коаліції? Юлія Тимошенко заявила, що уже від 17 лютого. Інші фракції поки мовчать. І тут найголовніше – як бути у такій ситуації президенту? Коли він отримає право розпуску Ради?
Все це створює умови для безкінечних "танців на костях коаліції". Важко однозначно сказати, чи свідомо створено такі юридичні прогалини, але очевидно, що кожен тепер спробує "зловити свою золоту рибку у такій мутній водичці".
І у Арсенія Яценюка є додатковий шанс триматися у кріслі не тільки після визнання роботи його уряду незадовільною, а й навіть за відсутності коаліції.
Зрозуміло, що ситуація вимагає оперативного законодавчого регулювання. Можна було б повернути норми, котрі діяли до 2010-го року. Та для цього потрібний який не який але консенсус фракцій та головне – політична воля основних гравців.
А так, ймовірно, що навіть ноу-хау Гройсмана у вигляді "сигнальних голосувань та прийняттям законів під стенограму і техніко-юридичними правками" не застосовуватиметься. Кожна політична захоче гратиме у свою гру до кінця. І, ймовірно, знову доведеться чекати дзвінка з роз’ясненнями як бути від західних послів…
Ярослав Макітра, політичний аналітик, для УП
