Реформа державних комунікацій: від кризи до взаємодії

Сьогодні часто лунає слово "криза". А що це таке? Це коли втрачаються орієнтири, і люди не знають, куди їм рухатись, який крок зробити наступним, щоб не стало гірше.

Що таке криза в сучасній політиці в Україні? Це коли дехто дуже-дуже, аж надто, тримається за своє важливе крісло, робить вигляд, що є командна гра, що все ще може бути як треба, але фальш дій і взаємовідносини промовисто говорить суспільству: КРИЗА. І з цим щось треба робити.

Що таке криза в сучасних державних комунікаціях? Це коли комунікатори і піарники працюють на особистості, а не на країну. Коли за призмою бажання залишитись при тих, хто при владі, вони не можуть сформулювати ні далекоглядних рекомендацій, ні примусити своїх керівників набратись сміливості розпочати відвертий діалог та взаємодію із суспільством.

Втрата орієнтирів може призводити до летальних випадків – якщо це автодорога, чи політичний, чи життєвий шлях. Але не мусить.

Не мусить, якщо би в час кризи люди могли на щось опертись, побачити фундамент для реальності, котра ніби вислизає з-під ніг. Побачити у небі дороговкази, котрі можуть вивести з будь-якого місця і з будь-якої кризи.

Цими дороговказами є наші цінності.

Нещодавно відбулась подія, яка може стати точкою відліку нової якості комунікації влади із суспільством.

В Українському кризовому медіа-центрі було презентовано рекомендовані для усіх органів і гілок державної влади цінності і компетенції державних комунікацій.

Уявімо собі, що цінностями можновладців в Україні були би патріотизм – служіння, інтереси країни понад власні; сміливість – у тому числі сміливість визнати, що Ти як конкретна людина зараз не на місці, чи є кращі за Тебе, щоб протистояти викликам, котрі стоять перед країною.

А ще творчість та інноваційність – тобто здатність іти на ризик розриву з шаблонами, існуючими практиками і стереотипами.

І, наприклад, оптимізм, налаштованість на позитив – тобто ставлення, яке передбачає не залякування – без мене буде зле, а здатність у кожному моменті вбачати можливості для країни та справджувати їх, яких би дій чи самообмежень це не потребувало.

Коли б такі цінності були визначальними хоча б для певної критичної кількості посадовців, мабуть, ми б уже жили в іншій країні.

Так і в державних комунікаціях – якщо цінністю є пристосуванство і лояльність – не чекай добра ні від консультацій, ні від результатів роботи влади.

Однак є команда людей, яка вирішила це змінити.

УКМЦ, котрий найбільше відомий суспільству як волонтерський прес-центр, який постав, щоб адресувати виклики російської агресії проти України в інформаційному просторі, опікується проектом, спрямованим на реформу, що можна назвати другою за важливістю і системним впливом після реформи державної служби – реформою державних комунікацій.

Ця діяльність сформувалася кумулятивно – як відповіді на дедалі нові виклики комунікації влади із суспільством. Наприкінці 2014 року стало очевидно, що прес-центру та інших зусиль активістів недостатньо, щоб Україна могла ефективно комунікувати зі світом і підтримувати внутрішній діалог на належному рівні.

Відчувалася жорстка необхідність для органів державної влади навчитись спілкуватися із медіа і стейкхолдерами, залучаючи їх до ухвалення рішень, ефективно і регулярно надавати інформацію про свої плани, результати і діяльність.

Першою відповіддю на цей виклик було надання органам державної влади важливої аналітики, яка базувалася на ціннісних аспектах – наскільки підходи і зміст комунікації органу відповідає уявленням суспільства про нову Україну після Майдану.

Це відповідальність, інноваційність, віддаленість від олігархів, європейськість, чесність, прозорість діяльності органу.

Також на першому етапі була підібрана група радників з комунікації, які стали певними агентами змін зсередини. Вони працюють зараз в десятці важливих органів влади як-от: Генштаб, Міноборони, Мінфін, Мінінфраструктури, Мінекономіки, Адміністрація президента тощо.

Засадничим у підході до реформи державних комунікацій є те, що люди змінюють системи. Будь-яка система є настільки ефективною, наскільки ефективними є люди, які відповідають за її втілення у життя. Однак, щоб система була стійкою, її фундаментом мають бути цінності.

Ключовим є питання – як зробити так, щоб правильні люди приходили, лишалися і створювали нову реальність?

Для того, щоб відповідь на це питання була максимально обґрунтованою, до проекту сприяння реформі держаних комунікацій були залучені найкращі фахівці з розвитку талантів в Україні і які застосовують саме ціннісний підхід до розвитку талантів.

Першими результатами роботи команди стала розробка системи цінностей та компетенцій для впровадження в органах державної  влади.

Вона була розроблена на основі результатів аудиту сьогоднішньої системи комунікації, низки консультацій із посадовцями та іншими стейкхолдерами реформи, а також аналізу діяльності високоефективних організацій, релевантними прикладами яких є як комунікаційні служби низки країн, так і деякі бізнеси.

В основі ефективності таких організацій лежить все, що пов’язане з людьми: якими здібностями мають володіти люди, які творитимуть і розвиватимуть організацію, які сильні сторони вони повинні використовувати у своїй роботі, що мають розуміти і підтримувати, які цінності мають резонувати в усіх.

Тобто, ключовим аспектом реформи має стати впровадження інтегрованої системи управління талантами в державних комунікаціях України, коли всі HR-процеси взаємопов’язані і базуються на визначених цінностях.

Схематично модель цієї системи виглядає так:

Більше інформації щодо управління стратегічними комунікаціями на основі цінностей в органах державної влади – у презентації.

Важливе значення системи цінностей та компетенцій, розробленої для служби державних комунікацій, полягає також у тому, що вона може бути корисною для реформування державної служби вцілому.

Підхід, за якого увага присвячується головним чином системі відбору людей, а далі нехай вони собі працюють, не приведе до успіху.

У високоефективних організаціях інтегроване управління людьми означає, що люди проходять процедури відбору, далі – можливості розвитку, простір для відповідальності, творчості та інновацій, регулярна оцінка ефективності роботи, існує система мотивації та винагород.

І все це формується на основі визначеної і справді прийнятої усіма системи цінностей.

Впровадження інтегрованої системи управління талантами в органах державної влади є необхідним, аби пришвидшити рух України та уникнути манівців на шляху від Революції Гідності до Країни Гідності.

Наталя Попович, співзасновник Українського кризового-медіа центру

Оксана Семенюк, HR бізнес-лідер в Україні, Євразії та Росії Mondelēz International