Децентралізація починається з кожного
Нинішня реформа місцевого самоврядування не має нічого спільного зі звичним очікуванням українського суспільства, що хтось має прийти і вирішити наші проблеми.
Вона, навпаки, орієнтує на те, що відповідальність членів громад підвищиться і вони активно включаться у розбудову власного життя.
Урядова концепція реформи передбачає максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень з місцевих питань та розвиток демократії участі. Як показують опитування, це відповідає і очікуванням більшості українців.
Але на практиці вийшло так, що головний суб’єкт розвитку території – територіальна громада та її людський капітал – зовсім випали з поля зору реформаторів.
Ба більше, через непослідовні кроки та формальний підхід до проведення "громадських обговорень" люди починають сприймати реформу як черговий незрозумілий "примус згори". Тому нерідкими є випадки спротиву об’єднанню громад з боку мешканців.
Замість того, щоб через діалог та щиру співпрацю шукати та втілювати механізми місцевого розвитку і забезпечити реальну, а не фасадну демократію, влада майже не скоротила наявну прірву між нею та людьми.
Відсторонення від громадськості та подальше ігнорування її позиції органами влади – найкоротший шлях до "феодалізації" країни, коли місцеві "князьки" будуть працювати лише заради власних інтересів.
Пробуксовку реформи спричинює, в тому числі, відсутність у мешканців впевненості у тому, що вони зможуть впливати на стан справ в громаді.
Інструментами такого конструктивного впливу можуть бути органи самоорганізації населення – сільські, селищні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, квартальні, будинкові та інші комітети, що створюються за ініціативою мешканців, загальні збори мешканців за місцем проживання, місцеві референдуми тощо.
Але чинне законодавство поки що не дає громадянам можливості ефективно користуватися цими інструментами.
Останнім часом з’явилися певні сподівання на вирішення цієї проблеми. Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на чолі із Сергієм Власенком на засіданні 11 листопада підтримав винесення на перше читання двох законопроектів: № 2466 "Про органи самоорганізації населення" і № 2467 "Про загальні збори (конференції) членів територіальних громад за місцем проживання".
Ці законопроекти були підготовлені експертами ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", пройшли публічні обговорення і за підписами 17 народних депутатів у березні цього року були подані у ВРУ.
Голова профільного підкомітету Олена Бойко зазначила, що розгляд цих законопроектів давно назрів. Адже чинний закон про органи самоорганізації населення за 14 років застосування показав свою недосконалість і потребує модернізації.
А загальні збори сьогодні взагалі регулюються не законом, а Постановою Верховної Ради 1993 року, яка також безнадійно застаріла.
До комітету надійшло чимало відгуків від профільних організацій та установ. Усі рецензенти одностайно висловились про необхідність приймати ці законопроекти.
Один із розробників, директор Програмної ініціативи "Демократична практика" Міжнародного фонду "Відродження" Олексій Орловський зазначив, що немає сподівань на те, що ці питання будуть чітко і демократично прописані в статутах територіальних громад. Адже на сьогодні менше 20% громад ухвалили свої статути, а ті, що вже ухвалені, часто дуже далекі від досконалості.
Новий закон має спростити процедуру створення органів самоорганізації населення (ОСН) – цих представницьких органів, створених мешканцями, які хочуть щось зробити для своїх громад. Цей закон удосконалює умови їхньої роботи розширює можливості взаємодії із місцевою владою.
ОСНи запобігають порушенню прав мешканців та відстоюють їхні права. сприяють налагодженню життя в селах, що входять до складу об’єднаних громад. Вони є джерелом додаткових ресурсів для вирішення місцевих проблем, засобом передачі частини повноважень і відповідальності на низовий рівень.
Законопроект про загальні збори (конференції) членів тергромад за місцем проживання дає можливість забезпечити легітимне представництво інтересів мешканців на загальних зборах навіть за умови значної кількості населення.
Ним деталізується поняття "конференція", наводиться регламентація квот представництва делегатів та порядок скликання конференцій.
Група громадських діячів та науковців наразі оприлюднила Відкритий лист Голові Верховної Ради Гройсману та народним депутатам із закликом підтримати законопроекти та проголосувати за них.
Сподіваємося, що депутати почують громаду.
Андрій Крупник, голова ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", для УП
