Виборчі комісії, або Прихований фронт місцевих виборів
Вибори передбачають масштабну кадрову мобілізацію. Найбільше людей потребує система виборчої адміністрації. Так, підготовку до місцевих виборів здійснює 10.619 територіальних виборчих комісій, до роботи в яких – за найскромнішими підрахунками – залучено більше 100.000 осіб.
Оскільки в Україні застосовується політична модель формування системи виборчої адміністрації, то виключне право на делегування членів виборчкомів належить політичним партіям.
Основними перевагами такої моделі є можливість представництва різних політичних сил, які можуть здійснювати взаємний контроль, а також убезпечення членів виборчкомів від адміністративного тиску з боку владних органів.
Основний недолік – надмірна залежність виборчої адміністрації від партій, що створює ризики конфлікту інтересів між функціональними обов'язками членів ТВК і їхньою політичною афіліацією.
Саме це у більшій чи меншій мірі можна спостерігати в українській виборчій практиці вже декілька кампаній підряд.
Після формування комісій партії на цілком законних підставах можуть відкликати делегованих членів виборчкомів. Для цього їм не потрібно жодних формальних причин чи обґрунтувань.
Продемонструємо масштаби цього явища на прикладі замін членів обласних, районних, міських (міст обласного значення) ТВК.
За три тижні роботи територіальних виборчих комісій – з 6 по 30 вересня – ЦВК прийняла 13 постанов про зміни в складах ТВК. Загалом за цей час було замінено 1.044 особи із 10.533, що становить майже 10%. У тому числі – 154 голів (24%), 63 заступників голів (9.8%), 140 секретарів (21.8%) і 687 членів (7.9%) ТВК.
Традиційно, керівний склад – особливо голів і секретарів – замінювали набагато активніше, аніж членів ТВК. Це зумовлено тим, що роль саме цих посад в організації роботи комісій є найважливішою. Ілюстрація демонструє кількість проведених замін політичними партіями з врахуванням типу посад членів ТВК:
 |
Варто зауважити, що до дня голосування ці показники збільшяться.
Політичні партії маніпулюють кадровими складами ТВК з декількох причин.
По-перше, не завжди вдається вчасно знайти необхідну кількість людей. В такому разі подання на деяких членів комісій фабрикуються, шляхом внесення людей "з телефонної книги". Робиться це для того, щоб зберегти квоту на представництво. Згодом, завдяки механізму відкликання члена комісії, таку "мертву душу" можна замінити на "живу".
Трапляються випадки, коли такі заміни використовують масово і системно. Йдеться про "технічні партії", за допомогою яких рейтингові політичні сили намагаються наростити свою присутність у комісіях. Якщо в результаті жеребкування "технічна партія" одержує квоти на представництво, тоді попередньо внесені "липові" подання відкликаються, а на їхні місця заводяться реальні люди. Ця технологія широко і успішно застосовувалась на парламентських виборах 2012 року Партією регіонів.
По-друге, кадрові маніпуляції відбуваються з метою "оптимізації" представництва у керівних складах комісій.
Скажімо, партія А хоче, щоб поданий нею член комісії Петренко Петро Петрович зайняв посаду голови ТВК. Однак, в результаті розподілу керівних посад, Петро Петрович став простим членом комісії, а квоту на посаду голови одержала партія Б. Тоді відбуваються переговори і, у разі досягнення згоди, проводиться рокіровка: обидві партії відкликають своїх представників у комісії, після чого партія А "заводить" Петра Петровича на посаду голови комісії під квоту партії Б. Формально новопризначений голова представляє партію Б, однак, реально – партію А.
Показовим є те, що подібна співпраця відбувається не лише між політичними союзниками, але й між тими, хто хотів би, щоб їх вважали опонентами.
По-третє, частина замін відбувається у природний спосіб – члени ТВК відмовляються від виконання своїх обов'язків через об'єктивні обставини: відсутність достатньої кількості часу, незадоволеність матеріальною винагородою тощо.
Чому ці речі є важливими і до яких наслідків вони призводять?
1. Кадрові маніпуляції зі складами ТВК ускладнюють роботу комісій.
Про це говорять самі члени виборчкомів. В Україні віддавна існує неформальна практика патронажу комісій вищого рівня над комісіями рівня нижчого. На практиці це зводиться до того, що визначені члени обласних ТВК курують роботу районних і міських тервиборчкомів – налагоджують комунікацію, консультують їх, забезпечують організаційну підтримку.
Якщо один з членів обласного ТВК на якомусь етапі виборчого процесу випадає, то це руйнує налагоджену систему зв'язку і вимагає певного часу на її відновлення.
2. Спершу члени ТВК, а згодом і ДВК, проходять попередні навчання, на яких їм пояснюють особливості застосування виборчих процедур.
Оскільки перед кожними виборами – особливо перед місцевими 2015 року – виборче законодавство зазнає суттєвих змін, важливість таких тренінгів важко переоцінити. Про це говорять самі члени комісій, про це свідчать результати соціології. Однак, коефіцієнт корисної дії таких навчань є обернено пропорційним кількості замін членів ТВК.
Відповідно, якщо на місце навчених людей приходять ненавчені і недосвідчені – це, безумовно, впливає на якість організації виборчого процесу. Це стосується як ТВК, так і ДВК. Останніх це стосується навіть більшою мірою, ніж перших.
3. Механізм замін членів комісій відкриває шлях до маніпуляцій, які стосуються безпосередньо підсумків голосування і результатів виборів.
Він створює для недобросовісних учасників виборчого процесу можливості контролю над керівними складами або, що гірше, більшістю членів виборчих комісій.
Приклади використання цих можливостей – поруч. Достатньо лише переглянути хроніки парламентських виборів 2012 і 2014 років.
У країнах розвиненої демократії системи виборчої адміністрації оцінюють за двома критеріями – незалежності й професіоналізму. Адже саме на відповідності цим критеріям базується довіра громадян до виборчого процесу і результатів виборів.
Вітчизняна виборча адміністрація ще має запас міцності.
Однак, його потрібно збільшувати, позбавляючись практик, які цьому перешкоджають.
Назар Бойко, керівник Моніторингово-аналітичної групи "ЦИФРА", спеціально для УП
