Біометрика: ще 50 мільйонів на вітер
Уряд, а точніше прем'єр-міністр, не перестає дивувати своєю чи то некомпетентністю, чи то відвертими зловживаннями.
Наприкінці минулого року для безвізового режиму без тендерних процедур було освоєно 150 мільйонів гривень на закупу обладнання для біометричних паспортів. Як результат, черги за закордонними паспортами майже не ніде не зникли, натомість їхня вартість зросла безмежно, а підприємство-прокладка ДП "Документ" нахабно розширює бізнес, завісивши Київ бігбордами "Час безцінний".
Агов, прокуратура, невже не бачите відвертий кримінал?
Тепер з'явилася інформація, що уряд виділив 50 мільйонів на "на виготовлення картки громадянина". Подається це як вимога ЄС, хоча такий аргумент є маніпуляцією.
Тому доводиться знову ставити питання глухому уряду:
1. Якщо вже впроваджується новий тип документа, то чому він і далі називається "паспорт громадянина України"? Невже в уряді не знають, що система двох паспортів, внутрішнього і закордонного, є лише в таких країнах, як Російська Федерація, Китай, КНДР?
2. Для чого Україна запроваджує паспорт з безконтактним електронним носієм, так званим "чипом"? Адже вартість бланка такого паспорта і робота з такими документами буде суттєво вищою – і за теперішній паперовий, і за звичайний пластиковий.
На моє переконання, сьогодні не існує потреби для впровадження такого цифрового паспорта. Є значно простіші способи ідентифікації особи і в реальності – це просте фото особи, і в е-просторі – банківська та мобільна ідентифікація; цифровий підпис тощо. Також державі та бізнесу доведеться додатково витратитися ще на відповідну інфраструктуру для роботи з новими паспортами: термінали, мережі.
3. Для чого паспортизувати новонароджених і дітей? Уряд вирішив не зачіпати корупційний закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр" і втілює політику паспортизації усіх від народження.
На моє переконання, цілком можна було б обмежитися паспортизацією хоча б з 12-14 років. Інакше з 2016 року усім батькам доведеться вистояти не одну чергу, аби отримати паспорти дітям.
4. Чому у цьому документі не передбачено внесення інформації про місце проживання особи? І це при тому, що цю інформацію у нас вимагають в органах влади, у нотаріуса, у банку, у поліклініці тощо. Отже, найймовірнішим виходом буде те, що нас змусять бігати за відповідними довідками.
Зауважу, що навіть у пластиковому посвідченні є проста можливість змінювати інформацію про "прописку". Наприклад, у ФРН для цього робиться наліпка з інформацією про нове місце проживання. І цей реквізит є обов'язковим у всіх документах особи країн ЄС, де взагалі введені подібні ідентифікаційні документи.
5. Але ключовим питанням і далі залишається основне: чому нова влада України далі інвестує в корупційний і антидемократичний закон про "Єдиний державний демографічний реєстр" авторства регіонала Василя Грицака, хоча у парламенті є схвалений профільним комітетом, правозахисниками та європейськими експертами законопроект "Про документи України, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон"?
Коли вже припиниться цинічне обдирання суспільства?
Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ,спеціально для УП
