Бізнес-аналітика та інноваційні технології знищать корупцію в держзакупівлях

У теорії Мінекономрозвитку має здійснювати моніторинг усіх 1 500 000 держзакупівель, що відбуваються у країні щорічно, для чого у міністерстві були задіяні 18 співробітників.

Це, грубо, по 7000 тендерів на людину у місяць, або по 350 тендерів на день. Якщо б, навіть, це і було фізично можливо, то ефективність такої роботи у мене викликає деякий сумнів.

Покладаючи на міністерство функцію моніторингу держзакупівель, передбачалося, що воно має бути ще одним бар’єром на шляху корупції, разом із Державною фінансовою інспекцією, правоохоронними органами, Рахунковою палатою та іншими установами. Моніторинг закупівель  – як з ініціативи самого державного замовника, так і з ініціативи міністерства –  мав би виявляти порушення та оперативно реагувати на скарги. Це все у теорії.

На практиці ж різноманітні корупційні схеми при проведенні державних закупівель, на жаль, були і досі залишаються широко розповсюдженими.

Антикорупційні організації, ЗМІ та соціальні мережі кожного дня надають десятки прикладів, як мінімум, "дивних" закупівель. Пряма змова учасників, виписані під конкретного продавця вимоги тендерної документації, завищені ціни, порушення при розкритті пропозицій, недопущення конкурентів до участі –  різні варіанти махінацій можна перераховувати довго. Думаю, не треба далі доводити, що існуюча система моніторингу з боку Мінекономрозвитку точно не має високої ефективності.

У чому ж річ? Як можно виправити ситуацію?

По-перше, існуюча процедура моніторингу, хоча нею і зайняті більшість співробітників департаменту державних закупівель міністерства, реалістично покриває менше 1% усіх процедур. Важко стверджувати за таких умов, що моніторинг є дієвим механізмом пошуку зловживань. Штат міністерства треба не скорочувати, а збільшувати разів в 5, якщо ми бажаємо більш-менш ретельно щось перевірити, хоча б формально.

По-друге, якраз саме ця перевірка носить формальний характер, тому що перевіряється лише правильність форми документів, а не суть операції. Нерідко бувають випадки, коли працівник, який проводить моніторинг, розуміє –  купили не те і за ціною дорожче ринкової - але формально папери оформлені правильно.

По-третє, документи для перевірки можна і не отримати! Вони "десь губляться", "плутаються" та "погано копіюються". Або взагалі не надаються  – міністерство ж не правоохоронний орган, фізично їх шукати не приїде. Закупівельники знаходять сотні причин, аби під різними приводами не надати документи. Ми далі їх просимо, пишемо скарги до суду, а на практиці –  результату нуль.

Ну і, нарешті, висновки моніторингу мають, скоріше, рекомендаційний характер. Так, за результатами моніторингу Мінекономрозвитку має право надіслати матеріали до правоохоронних органів, але саме вони будуть вирішувати, чи варте порушене питання їх уваги. Інколи буває і навпаки –   моніторинг міністерства не знаходить порушень і підтверджує правильність процедур, але правоохоронні органи все одно бачать проблему та дошкуляють закупівельникам "увагою".

Ця безкарність стала наслідком того, що Мінекономрозвитку не має ані серйозних повноважень, ні реальних механізмів впливу для проведення перевірки та усунення виявлених порушень.

Важливе доповнення – все це відбувається вже після здійснення закупівель –  гроші витрачені, товар куплений і всі розбіглись. В кращому випадку, суд покарає винних за кілька років. У результаті більша частина департаменту працює над тим, що ніяким чином не змогло б помітно зменшити корупцію у системі. Виходить, що такий функціонал в українських реаліях є зайвим й існує суто "для галочки". Тому ми вирішили, що треба міняти систему і підхід до контролю над тендерами держзакупівель.

Ми хочемо позбавитись функції моніторингу в Мінекономрозвитку. Дана норма включена в законопроект 2087а, що був схвалений Верховною Радою у першому читанні 30 червня. Натомість, команда міністерства концентрується на розробці та впровадженні модулю бізнес-аналітики (BI) електронних закупівель, які активно впроваджуються в рамках пілотного проекту ProZorro.

Даний модуль базується на програмному забезпеченні світового лідера у сфері BI - компанії QlikView, яка безкоштовно передала Україні 300 ліцензій для публічного використання. Система  адмініструється провідною громадською організацією по боротьбі з корупцією –  Transparency International Україна. Завдяки цьому модулю усі бажаючі зможуть отримати повну інформацію про закупівлі, а саме – дані про  постачальників, замовників, умови пропозицій, ціни та якість тощо. Зважаючи, що наша мета –  це повний перехід до електронних закупівель, то з часом система бізнес-аналітики запрацює для усіх тендерів.

Система дозволить позбутись численних проблем, перерахованих вище. Перевіряти закупівлі зможе не лише співробітник міністерства, а будь-яка небайдужа людина.

Фактично, перевірятися буде 100% закупівель, а не менш ніж 1%, як раніше. Завдяки цій системі не буде технічної можливості не надати повну інформацію, що раніше спричиняло масу роботи з перевірки комплекту документів працівниками управління моніторингу. Закупівлі перевірятимуться постійно і на усіх стадіях процесу  – і особливо до моменту підписання договору із переможцем, що потенційно дозволить зупиняти скандальні торги ще до їх повного завершення та розрахунку з постачальником.

Тим не менш, найбільшою інновацією, в подальшому, стане система автоматичного ризик-менедженту та виявлення закупівель, що містять корупційні ризики.

Електронний модуль буде аналізувати дані тендерів та автоматично привертати увагу до тих, що матимуть велику вірогідність корупційних дій. Наприклад, якщо середня ціна закупівлі бензину за місяць  – 20 грн за літр, а хтось купує більш ніж на 5% дорожче, система зможе автоматично звертати увагу регулятора до подібного випадку.

Тепер не знадобиться втручання людини, чи звернення депутата, або громадкості – одразу буде зрозуміло, що процес іде нестандартно. Врешті-решт, застосування модулю бізнес-аналітики дозволить громадськості, бізнес-спільноті та контролюючим органами в онлайн-режимі проводити постійний моніторинг закупівель.

Це саме той рівень прозорості, який потрібен цій галузі зараз.

Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, для УП