Нові старі маневри з Конституцією та "особливим статусом"

Чи передбачає скерований до Конституційного суду законопроект "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" особливий статус Донбасу?

Першим на це питання дав відповідь Президент.  Він запевнив всю країну в тому, що "зміни до Конституції України не передбачають ніякого "особливого статусу" Донбасу "Україна була і залишається унітарною державою"". 

Звернемось до тексту першоджерела, а саме до тієї частини законопроекту, в якій пропонуються зміни до Розділу XV Конституції "Прикінцеві положення": "Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".  Саме таку норму депутати планують внести в текст Конституції.  Справді, ні про який спеціальний статус Донецької та Луганської областей, які в Україні звикли називати одним словом "Донбас", не йдеться. Президент не збрехав. Мова про інше – про спеціальний статус окремих, читай окупованих, районів цих областей.

Таким чином, основний закон України буде закріплювати наявність окупованих територій зі спеціальним статусом, називаючи їх не окупованими, а окремими районами. Ми всі з вами розуміємо, коли і чому вони стали "окремими". 

Прецедент "особливого статусу" вже є в Конституції

Звісно, можна говорити, що це лише зміни до "Прикінцевих положень", а от  в "Основних засадах"  Конституції Україна залишається унітарною державою, крім того  в Розділі ІХ оновленої Конституції "Адміністративно-територіальний устрій України" не буде передбачатись жодних особливостей та спеціального статусу окремих регіонів.

Але  закріплення в різних розділах Конституції суперечливих норм, та внесення до перехідних положень ключових для безпеки держави питань – вже було в Україні. Нагадаю,  в Розділі І "Загальні засади" у ст.17 встановлено, що "на території України не допускається розташування іноземних військових баз".

Разом з тим у "Перехідних положеннях" Конституції по сьогоднішній день є норма, яка всупереч загальним засадам дозволяла перебувати на території України Чорноморському флоту РФ  – "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України".

І хоча в тексті Конституції речі не були названі своїми іменами, тим не менше, основний закон України  встановлював  "особливий статус" для Чорноморського Флоту.

 Тобто, в основній частині Конституції ніби все, як треба, – перебування іноземних військових баз заборонено, а в перехідних положеннях – лазівка для розташування російських військових баз в Україні. До чого така конструкція основного закону призвела, розповідати не треба. 

Зараз пропонуються зміни по тій самій схемі. Основний текст Конституції буде, як Конституція СРСР – взірцем  демократії, а  перехідні чи прикінцеві положення будуть встановлювати виключення з основних положень та лазівки для політичного маневру влади.

ДНР/ЛНР і Росія не задоволені запланованими змінами до Конституції України

Публічне незадоволення лідерів ЛНР/ДНР та Російського керівництва майбутніми змінами до нашої Конституції взяте на озброєння прихильниками законопроекту, як переконливий аргумент їх необхідності. Але вороги української державності просто хвилюються за те, що зміни передбачають менше повноважень та поваги до них, ніж вони запланували.

 Тому, значно красномовнішим фактом щодо змісту змін до Конституції є не реакція окупантів, а те, що законопроект своїми голосами підтримав Опозиційний блок та його сателіти в Парламенті.

Чим загрожують "окремі райони" в тексті Конституції?

Відповідно до тексту законопроекту Конституція буде лише визнавати, що в Донецькій та Луганській областях є окремі райони, а от нюанси місцевого самоврядування в "окремих районах" будуть врегульовані окремим законом.

 Ось тут і криється серйозна небезпека. Коли і в якому персональному складі з’явиться наступна Верховна Рада передбачити складно, але це неминуче станеться. І в новій Раді, хтозна,  можуть опинитись  не лише представники Донецької та Луганської областей, а й окремих районів, про які йтиметься у Конституції після внесення змін. А отже, в  руках цих депутатів буде легальний інструмент змінити і навіть прийняти новий закон про особливості місцевого самоврядування на їхній "вотчині".

Жоден інший регіон України такої можливості не матиме. Таким чином у Конституцію закладається небезпечний прецедент, який показує реальний і досить короткий у часі шлях до розширення владних повноважень місцевих еліт.

Сподіваюсь, що ми, українці, мудрі і не станемо заручниками владних амбіцій місцевих князьків та олігархів. А отже, в Конституції більше не будуть з’являтись окремі райони окремих областей з окремими законами, які врегульовують їх місцеве самоврядування. 

Анна Маляр, для УП