"Єдине вікно" як засіб боротьби з корупцією
Напередодні в Одесі було презентоване "Єдине вікно" – сервіс, завдяки якому кожен одесит зможе лише 15 хвилин отримати потрібну посвідку.
Система "Єдине вікно" вважається найкращим у світі інструментом спрощення та зменшення кількості процедур. Вона дає можливість всім учасникам процесу надавати одномоментно(!) необхідну інформацію в стандартизованій формі в єдиний пропускний канал.
Тобто всі торгові оператори та служби контролю, фізично перебуваючи в різних місцях, об’єднують свої потоки інформації в єдину базу. Результатом синхронізованої обробки документів стає єдиний для всіх контролюючих служб набір даних.
Ефективний інтерфейс для бізнес-спільноти
У структурі Всесвітньої митної організації функціонує департамент "Єдине вікно", який працює над розробкою методичних рекомендацій та посібників щодо впровадження таких інформаційних систем.
Сутність його робота проста. Приватні компанії готують і подають необхідні документи лише один раз, в одне місце і в стандартизованому вигляді, що в кінцевому результаті дає можливість зниження часових та матеріальних витрат, більш швидкого очищення товарів, мінімізації контактів з посадовими особами дозвільних та митних органів.
Інформація про рух товарів через кордон стає своєрідним фільтром, що забезпечує стягнення податків у повному обсязі або на кордоні, або безпосередньо всередині країни.
Моделі "єдиних вікон" різняться за способом фінансування. Зокрема, у Фінляндії, Швеції та США система цілковито підтримується державою, а у Гамбурзі та Гватемалі є приватним сектором.
У Гонконзі, Малайзії, на Маврикії, у Сенегалі та в Сінгапурі "єдині вікна" функціонують на основі державно-приватного співробітництва.
У Фінляндії, Гватемалі, Сенегалі і на Маврикії використання "єдиних вікон" є обов'язковим, а в Гамбурзі, Малайзії, Швеції та США воно добровільне.
У Фінляндії, Швеції та США послуги, що надаються системою, безкоштовні, тоді як в Гватемалі, Гамбурзі, Гонконгу, Малайзії, Маврикії, у Сенегалі та Сінгапурі – платні.
Впровадження "Єдиного вікна" в Україні розпочалося на локальному рівні. У 2011 року в Одеському порту вперше в практиці вітчизняних портів запроваджено у тестовому режимі електронний наряд.
Його оформлення дозволяє виключити дублювання однієї і тієї ж інформації, призначеної для митниці, порту та терміналів.
Визначити Одеський порт базою для проведення пілотного проекту дозволила низка чинників, серед яких запровадження "вільної практики", наявність автоматичної системи контролю доступу – електронної перепускної системи, електронне планування заїзду автотранспорту в порт, а також інтеграція технічних засобів в інформаційну портову систему.
Пілоту передувала підготовка низки змін до нормативних документів, законодавчих актів, постанов КМУ та галузевих наказів.
До прибуття судна агент розміщує засвідчені електронним цифровим підписом відомості про судно і вантаж. Ця інформація стає доступною для всіх контролюючих органів.
Якщо зауваження відсутні – згідно з "вільною практикою" судно стає під вивантаження. Портові оператори за фактом вивантаження контейнерів надають інформацію до ІСПС щодо фактично вивантажених товарів.
Експедитор на основі наявних в системі даних заповнює електронний наряд, який потім надходить морському агенту – представнику морського перевізника і є підставою для погодження ним видачі контейнера.
Митник перевіряє електронний наряд і додані до нього документи, робить аналіз ризиків, визначає форми контролю для товару та надає погодження на в’їзд автомашини до порту під навантаження контейнеру.
Інформація потрапляє до стивідорної компанії і групи обліку порту, що є підставою для заїзду машини в порт. При цьому експедитору не потрібно надавати оригінали документів для отримання електронного пропуску: він ініціалізується з даними системи.
Водій отримує пропуск і заїжджає в порт. Використовуючи центральну митну базу даних, інспектор митниці завершує процедуру пропуску товару та дає в системі дозвіл на виїзд автомобілю з навантаженим контейнером з території порту.
Автоматична система контролю доступу перевіряє наявність відміток митної та прикордонної служб, і шлагбаум відкривається автоматично. Таким є працює алгоритм електронного наряду.
Електронний наряд, який вже третій рік успішно функціонує в Одеському порту – це лише перший крок до організації Єдиного електронного вікна.
Кінцевою метою є створення для суб'єктів ЗЕД таких умов, коли вони зможуть здійснювати вивезення оформлених контейнерів з порту, не виходячи зі свого офісу.
Митна складова цього процесу вже сьогодні дозволяє провести митне оформлення товарів в контейнері, уникаючи безпосереднього контакту з митником.
Для цього використовується проведення митницею попереднього документального контролю (ПДК), подача декларації в електронному вигляді і застосування попередньої митної декларації типу ЕА.
З огляду на міжнародну практику, впровадження концепції "Єдиного вікна" у вітчизняному митному просторі покликане забезпечити суттєве спрощення та прискорення зовнішньоекономічних операцій з товарами, ефективний розподіл ресурсів, зручний контроль за повнотою справляння податків і зборів, зменшення витрат для бізнесу та зниження рівня корупції.
Наразі "Єдине вікно" запроваджене у 71 країні світу, із яких тільки 18 мають систему, що об’єднує усі відповідні державні агенції, а в більшості країн (53) цей інтерфейс функціонує лише частково.
За даними Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, в 2014 році український експортер на підготовку документів та митне оформлення витрачав у середньому 29 днів, платив 1930 доларів США та оформлював 6 документів.
Для прикладу, у Данії відповідна процедура потребує 6 днів, 795 доларів США та 4 документи.
Поки до Англії дійшла звістка про поразку Наполеона у битві при Ватерлоо, брати Ротшильди, які першими про це дізналися, встигли посіяти паніку на Лондонській біржі, а потім за безцінь скупити цінні папери і отримати контроль майже над усією англійською економікою.
Їхні коментарі без жодних докорів сумління звелися до лаконічної фрази, якій судилося стати крилатою: "Хто володіє інформацією, той володіє світом".
Два століття потому можна стверджувати, що і сьогодні інформація володіє світом, а інформаційні технології є головним менеджером та розпорядником його устрою.
Костянтин Лікарчук, заступник голови Державної фіскальної служби України, для УП
