Як не дати корупційні схеми зробити законними?

Важко уявити, що закон може санкціонувати хабар лікарю за операцію чи "грошову подяку" чиновнику за швидку видачу довідки. Утім, в Україні існує досить багато законів, які містять корупційні загрози, залишають лазівки для охочих до державного майна чи прямим текстом узаконюють корупційні схеми. Звичайно, більш складні, ніж просто "дати на лапу".

Але суть процесу від цього не змінюється. Тому назріла необхідність перевіряти законодавство на корупційну складову, а отже прийняти закон "Про антикорупційну експертизу".

Як у них?

Будь-який закон чи інший нормативний акт, що ухвалюється від імені держави у демократичному суспільстві, має виражати волю народу і бути прийнятим в його інтересах. Якщо ж закон прийнято в інтересах окремих громадян, їхніх груп чи бізнесів, він є несправжнім, фальшивим.

Такі закони треба знищувати, а їхніх лобістів – карати. Адже неправомірне надання переваги будь-яким особам через протягування певного закону чи акту є корупційною діяльністю.

Так є в усьому нормальному світі і так має бути в Україні. Саме для цього в більшості країн демократії проводиться антикорупційна експертиза як проектів актів, так і вже чинних законів. Переважно це робиться на професійному рівні спеціально уповноваженими на те службовцями.

Наприклад, в сусідній Молдові є урядовий Центр по боротьбі з корупцією, який лише за чотири місяці цього року проекспертував на корупцію 203 проекти законів, урядових постанов та актів президента. Центр виявив 448 ризики корупції, чим зупинив потенційно небезпечні закони.

Така аналітична діяльність експертів дозволяє легко виявляти безпосередніх посадовців, яким вигідно створити у тому чи іншому документі конкретну корупційну лазівку. А далі за роботу беруться вже правоохоронці. Адже у всьому світі порушення посадовцем заборони використовувати своє службове становище у власних інтересах є правопорушенням.

Як у нас?

В Україні антикорупційна експертиза проектів нормативних актів та вже чинних законів все ще перебуває в зародковому стані. Її, звісно ж, проводять. Але час від часу і не завжди на професійному рівні.

Наприклад, на сайті Міністерства юстиції України можна знайти інформацію про те, що у 2013 році, даних за 2014 рік наразі немає, на правову експертизу до Мінюсту надійшло 4604 проекти актів і за її підсумками ризики корупції були виявлені у 19 проектах нормативно-правових актів – тобто лише в 0,4% від перевірених.

Більш активними в аналізі ризиків корупції в нормативних актах є громадські об’єднання. Наприклад, за останні півроку експертами Центру політико-правових реформ було проведено експертизу 110 найбільш резонансних законопроектів, у яких було виявлено 670 корупціогенних факторів, тобто потенційних проявів корупції.

Усі ці висновки громадські експерти регулярно передають до профільного антикорупційного Комітету парламенту, що дозволяє періодично добиватися відкликання законопроектів або внесення до них необхідних поправок.

Що пропонується?

Варто чесно визнати: діяльність з проведення антикорупційної експертизи законів треба ставити на серйозну професійну основу. Саме тому експерти Реанімаційного Пакету Реформ розробили проект закону "Про антикорупційну експертизу". Він передбачає визначити на належному рівні:

- особливості правового регулювання антикорупційної експертизи;

- її принципи, завдання та об’єкти – документи, що аналізуються;

- основні корупціогенні фактори, які є універсальними для усіх типів експертів;

- суб’єктів, які можуть проводити антикорупційну експертизу та вимоги до них;

- вимоги до оприлюднення, розгляду і врахування результатів антикорупційної експертизи тощо.

Очікується, що в разі прийняття законопроекту, в Україні відбудуться суттєві зміни в технології пошуку ризиків корупції в нормативних актах.

Серед основних змін:

1.Висновки антикорупційної експертизи, проведеної Міністерством юстиції або його територіальними органами  щодо наявності корупціогенних факторів у нормативно-правових актах органів державної влади, які підлягають державній реєстрації, мають обов’язковий характер.

І у випадку виявлення в них ризиків корупції, такі акти не реєструють.

Проте, у разі незгоди авторів документу з висновком антикорупційної експертизи Мінюста, вони можуть звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою про проведення повторної комісійної експертизи цього ж документу.

2. Усі інші висновки антикорупційної експертизи законів та нормативно-правових актів держорганів мають рекомендаційний характер. Натомість вони підлягають обов’язковому розгляду та врахуванню суб’єктами, яким вони направлені чи передані в порядку, визначеному законодавством. Розгляд цих висновків має відбутися у десятиденний строк з дня їх отримання.

3. Прийняття (видання) акту органу державної влади без розгляду висновку антикорупційної експертизи щодо нього є порушенням порядку прийняття (видання) нормативно-правових актів і підставою для визнання прийнятого акта незаконним та нечинним.

При цьому висновки необов’язкової, незалежної, у тому числі, громадської антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду органами влади, які мають безпосереднє відношення до розробки, обговорення або прийняття підданого експертизі акту. Ці ж держоргани також повинні надсилати ініціатору експертизи мотивовану відповідь щодо заходів, запланованих або вжитих задля усунення виявлених корупціогенних факторів.

Що це дасть?

Більшість схем, які за останні п’ять років реалізовані українськими корупціонерами, формально були законними. Тобто, ще на стадії розгляду та голосування за закони чи акти уряду в них передбачались усі можливі привілеї для фактичних контролерів схем.

Як результат, сумнівні ділки всіх відомих ідеологій та з усіх політичних таборів отримували ексклюзивні права на забудову в охоронюваних законом територіях, на монопольне постачання з-за кордону пального чи навпаки, постачання за кордон зерна. І довести в суді незаконність таких схем стає доволі проблематичним, тож їх руйнування може тривати роками.

Натомість, добре поставлена робота з пошуку корупційних схем ще на стадії розробки законопроектів дозволить в подальшому зекономити час і нерви борців із корупцією всіх гатунків, а головне, суттєво зекономити гроші держави.

Тобто, наші із вами, потенційно вкрадені гроші.

Микола Хавронюк, Олексій Хмара, Дмитро Калмиков, експерти антикорупційної групи Реанімаційного Пакету Реформ, для УП