Військова загроза як драйвер економічного зростання
В Україні все частіше звучать думки про безперервний відтік інвестицій, про постійну військову небезпеку, про погіршення економічної ситуації. Песимістичні диванні аналітики передрікають неминучий колапс та не вірять у жодні зміни на краще.
Ми граємося в негатив, але не говоримо про позитивні речі.
Все починається, в першу чергу, зі сприйняття — з того, як люди ставляться до ситуації.
Я хочу, щоб українці почали дивитися на обставини, що склалися в нашій державі, не як на обмеження, а як на можливість. Я хочу, щоб вони почали запитувати самих себе: "А що від цього можна отримати — для себе, для суспільства, для країни?".
Погляньмо на досвід сьогодні вже розвинутих та успішних країн — Південної Кореї, Ізраїля та Сінгапура. У свій час кожна з них опинилась перед військовою загрозою. І кожна з них, замість того щоб схилитися перед сильним супротивником, почала активно розбудовувати оборонно-промисловий комплекс та нарощувати власну потужність, що з часом призвело до економічного буму.
Південна Корея почала інтенсивно розвиватися саме через загрозу з боку Північної Кореї — КНДР. Все почалося з нарощення військового потенціалу, пошуку нових технологічних рішень. Сьогодні це високо розвинена індустріальна країна. Саме там зародилися такі гіганти як Samsung, Hyundai або LG.
Держава Ізраїль з перших днів існування була втягнута в фактично безперервну війну, що триває й досі. При цьому сьогодні Ізраїль — країна №1 у світі по кількості інновацій у високотехнологічних галузях та військових патентів. Величезна кількість міжнародних компаній розмістили свої центри інноваційних розробок саме в Ізраїлі.
Першим, чим зайнявся Лі Куан Ю, один з творців "Сингапурського економічного дива", стала армія — її професійна підготовка, модифікація та модернізація. До цього підштовхувала загроза з боку Малайзії. За стрімким розвитком оборонно-промислового комплексу досить швидко розпочалося й економічне піднесення країни.
Історія доводить, що великі інноваційні прориви відбувалися саме в тих країнах, які знаходилися під військовою загрозою.
Більше того, відома на весь світ Кремнієва (Силіконова) долина починалася саме з військових лабораторій. Інтернет був створений для військових, GPS був створений для військових і ще сила-силенна технологій, якими ми користуємося щоденно, прийшли до нас з військової сфери.
Значною частиною відкриттів у медицині ми також завдячуємо війні — наприклад, так виник пеніцилін, а Пирогов почав використовувати анестезію для проведення операцій.
Сьогодні ми зіткнулися з загрозою на кшталт КНДР — тоталітарною диктатурою, що розмахує ядерним чемоданчиком. І нам необхідно, як Південній Кореї, дуже швидко побудувати військово захищену країну.
І ми будемо її будувати. Будувати безпілотні апарати, системи розпізнавання, системи зв’язку, системи комунікацій і багато іншого. Все це треба розробляти та виробляти. А це робочі місця, в тому числі, креативні робочі місця, це поява цікавих і прибуткових стартапів, це можливість реалізувати свій потенціал у дослідженнях та розробках.
Велика кількість інновацій та проектів з гарантованим поверненням інвестицій в Україні найближчим часом відбуватиметься саме у військовій сфері. Ми маємо надзвичайно талановитих інженерів та унікальні підприємства, ми входимо в десятку кращих країн світу по оборонно-промисловому комплексу, ми є однією з небагатьох країн, що займаються розробкою аерокосмічних технологій.
Все це є фундаментом, навколо якого може початися відродження України, індустріальної й інноваційної. Сьогодні ми маємо шанс, мобілізуючи всю країну навколо захисту від зовнішнього агресора, створити потужну економіку. Економіку, яка, працюючи на захист країни та підтримку армії, призведе до значного підсилення позицій України у світі.
Уже зараз є багато "історій успіху", якими варто пишатися та якими варто ділитися. Наприклад, історія винахідників, що створили систему для керуванням артилерійським вогнем, або, розробка інженерів, що дозволяє захистити наших бійців від снайперів. Інша група молодих інноваторів сконструювала високотехнологічні безпілотники, які можуть вести розвідку на значних відстанях автономно та незважаючи на протидію ворога.
Такі винаходи не лише зберігають людські життя. Якщо ця техніка вміє виконувати військові задачі, то вона зможе виконувати й інші завдання. Оборонно-промисловий комплекс може стати реальним локомотивом всієї економіки України.
Більше того, якщо у нас будуть цікаві військові розробки, їх будуть купувати й інші країни — адже з військовою агресією рано чи пізно може зіткнутися кожна країна.
Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента України, для УП
