Рада суддів – проти реформ у судовій владі?

В Україні розпочалися вибори голів судів. І хоча вони проводяться за оновленим законодавством, у хід пішли старі правила та схеми.

Не останню роль у цьому зіграла Рада суддів України. Адже, трактуючи положення закону "Про забезпечення права на справедливий суд", вона своїм рішенням надала право переобиратися на керівні суддівські посади людям, які їх займали за часів Януковича і після цього.

Така позиція, на думку експертів, суперечить ідеї реформування судової системи і очищення суддівського корпусу. І ось, чому.

Тиск на правосуддя

Одразу ж після революції гідності, коли суспільство переконалося в тому, що українські суди остаточно дискредитували себе, був ухвалений закон "Про відновлення довіри до судової влади".

Цим законом автоматично звільнили усіх голів судів та їх заступників, аби на їхні місця за новою демократичною процедурою обрання зборами суддів, а не шляхом призначення Вищою радою юстиції, прийшли нові люди.

Адже не секрет, що саме через керівництво судів представники старої влади давали вказівки служителям Феміди щодо прийняття потрібного їм рішення. І мало хто наважувався їх ігнорувати.

А якщо й були такі сміливці, то вони одразу ж змушені були піти з адміністративної посади.

Як от голова Оболонського районного суду Києва Ірина Мамонтова, яка 22 січня 2014 року вирішила не кидати за ґрати чотирьох побитих та затриманих "Беркутом" студентів університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, а узяти їх під домашній арешт, що не відповідало вимогам тодішньої влади.

На той момент це було єдине рішення суду з обрання пом’якшеного запобіжного заходу до євромайданівців. Інші судді у таких справах обирали санкцію – тримання під вартою. Тож, не дивно, що після цього випадку суддя Мамонтова була змушена звільнитися.

Нові закони – старі методи

На жаль, ці ниточки до маріонеткових голів судів і досі використовують олігархи і представники старої влади, оскільки демократичні норми обрання голів судів, запроваджені минулого року, не змінили ситуацію.

Адже судді, які мали змогу обрати на зборах собі нового голову, у більшості випадків не скористалися цією нагодою. Лише тоді, коли за цим процесом пильно стежила громадськість, як це було під час виборів у вищих спеціалізованих судах, керівниками судів стали нові люди.

Загалом, минулого року лише 20% судів отримали нових очільників. У 80% головами судів залишилися працювати старі кадри Януковича. Тому й нікуди не зникли випробувані часом методи впливу на суддів.

Яскравим тому підтвердженням став нещодавній скандал, який виник в Апеляційному суді Черкаської області. Йдеться про заяву судді Сергія Бондаренка про спроби голови цього суду Володимира Бабенка вимагати від нього винесення неправосудного рішення у справі, яка стосується фірми олігарха Фірташа.

Після того, як він проігнорував такі вимоги, почав отримувати погрози з боку голови суду, які були зафіксовані звукозаписуючим пристроєм.

Згодом на сайті цього суду з’явилася відповідь на таке звинувачення очільника Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка, в якій містилися неприпустимі висловлювання на адресу судді Сергія Бондаренка, які дискредитують не стільки його, скільки автора заяви та судової влади в цілому.

Ця публікація після гучної реакції суспільства була знята з інтернет-ресурсу.

Але не виключено, що сам Володимир Бабенко, який був призначений головою Апеляційного суду Черкаської області ще в 2012 році та переобраний вдруге минулого року, знову висуватиме свою кандидатуру на зайняття цієї посади.

Принаймні він про це заявив публічно. Адже, відповідно до роз’яснень РСУ, судді, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, "є такими, що можуть бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль".

А те, що норми закону "Про забезпечення права на справедливий суд", скеровані на очищення судової влади від ставлеників Януковича, члени РСУ вирішили не брати до уваги.

Не переймалися вони і тим, що закон "Про судоустрій і статус суддів" в усіх редакціях містив та досі містить заборону обіймати посаду голови суду більше двох разів поспіль.

Виняток з правил

Про небезпеку виникнення такої ситуації попереджала народний депутат, заступник спікера Верховної Ради Оксана Сироїд.

За її словами, така спотворена логіка трактування дії норми закону "Про забезпечення права на справедливий суд", в якій йдеться про те, що одна і та ж особа не може займати два рази поспіль адміністративні посади, у даному випадку походить ще із сумнозвісного рішення Конституційного Суду, яке стосується третього терміну президентства Кучми у зв’язку із прийняттям у 1996 році Конституції.

Цим і скористалися члени РСУ, рішення яких щодо можливості переобрання голів судів на третій і навіть четвертий строк свідчить про те, що судді сьогодні не бажають долучатися до проведення реформ у судовій владі.

- Можливий спосіб виправити цю ситуацію – внести відповідні зміни до закону "Про судоустрій і статус суддів", які б прямо заборонили тим, хто був призначений ВРЮ на адміністративні посади, претендувати на них знову, принаймні протягом декількох років – пояснює експерт Центру політико-правових реформ з судівництва Роман Куйбіда. – Тобто зробити так, як зазначається в законі "Про очищення влади", в якому міститься заборона на зайняття державних посад представникам минулої влади.

Такі правила мають стосуватися і голів судів, призначених за часів Януковича.

На жаль, доки вдасться внести такі зміни до чинного законодавства, уже пройдуть вибори голів судів в усіх регіонах України.

Адже термін перебування їх на цій посаді, відповідно до закону "Про відновлення довіри до судової влади", спливає в квітні цього року.

Відтак, керівництво судів знову обиратимуть на зборах судді, але уже не на рік, а на два роки, як цього вимагає новий закон "Про забезпечення права на справедливий суд". За такої ситуації на керівних посадах в усіх судах України зможуть надовго закріпитися старі кадри.

Щоправда, не всі служителі Феміди погодилися з такою позицію органу суддівського самоврядування.

Так, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей, зазначив, що оскаржуватиме переобрання на третій строк голови його суду.

Адже вважає, що такі дії, зокрема й рішення РСУ, є незаконними та фактично нівелюють результати перших кроків судової реформи.

Раніше він оскаржував зменшення навантаження головам судів, вважаючи таке зменшення незаконним. Цей позов фактично змусив законодавця встановити у новому законі чітке обмеження на встановлення "знижки" головам судів щодо навантаження.

Тож, як бачимо, не все ще у нас у судовій владі втрачено. Є судді, які готові боротися із тіньовою системою судової ієрархії, яка призвела до фактичного підпорядкування суддів головам судів.

Леся Шутко, для УП