Судова реформа чи узурпація правосуддя?
Кращі науковці та громадські діячі з групи Реанімаційний пакет реформ, розробили законопроект, покликаний зміцнити незалежність судів від тиску політиків та суддівського керівництва. Проте, в Адміністрації президента мають інше бачення цього процесу.
Тому й з’явився за її сприяння альтернативний проект закону, який наділяє нинішнього лаву держави ще більшими повноваженнями, ніж були в його попередника. І ось, чому.
У разі прийняття документу, розробленого адміністрацією Порошенка, президент, поряд зі збереженням старих повноважень, може отримати ще й нові можливості впливати на суди. Тому що, він зможе:
- ліквідувати суди;
- підписувати посвідчення суддів і голів судів, хоч до призначення останніх він не має жодного стосунку;
- приймати від суддів присягу на вірність президенту;
- переводити своїм указом суддів, у тому числі до всіх судів вищого рівня.
Тобто кожен крок у кар’єрі судді залежатиме від президента. Але це не відповідає не лише проголошеному курсу на утвердження європейських стандартів у державі, а й конституційним нормам.
"Адже, по-перше, ні президент, ні Верховна рада за Конституцією не мають повноважень переводити суддів, вони лише наділяють їх статусом судді, призначаючи на суддівську посаду вперше та обираючи безстроково.
Тому доцільнішим було б, якби переведенням суддів, як і визначенням суду, де вони мають працювати, займалися б не політичні органи, а органи суддівського самоврядування на підставі рішення кваліфікаційної комісії суддів.
По-друге, глава держави не може ліквідовувати суди, оскільки Конституція України передбачає лише його право утворювати їх", – вважає співавтор проекту судової реформи з групи Реанімаційний пакет реформ Роман Куйбіда.
Серед внесених за сприяння АП змін, окрім посилення повноважень президента, – й запровадження кваліфікаційних класів та кваліфікаційної атестації суддів, за результатами якої їх можна буде понижувати в посаді або звільняти.
На думку представників групи РПР, кваліфікаційна атестація в умовах надмірного навантаження на членів ВККС буде проводитися крізь пальці, або ж матиме вибірковий характер, від чого страждатимуть "неугодні" новій владі судді.
Сприяти цьому буде й юридична невизначеність підстави для їх звільнення за порушення присяги. Адже сформульована вона таким чином: "суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
У законопроекті РПР натомість чітко виписані підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, у тому числі, звільнення з посади за порушення присяги, що виключало прийняття будь-яких політично вмотивованих рішень з цього питання.
З огляду на низку серйозних зауважень до президентського законопроекту представники групи РПР пропонують відмовитися від кваліфікаційних класів і кваліфікаційної атестації у такому вигляді, в якому її хочуть запровадити.
Адже це нововведення викличе шквал звинувачень з боку громадськості у політичній заангажованості ВККС та недовіру до цього органу самих суддів.
Попри це, така норма дуже подобається головам вищих судів – активним розробникам президентського законопроекту.
Ймовірно, вони розраховують вказувати членам ВККС, яких суддів варто позбутися, а тому гаряче підтримують ідею звільнення суддів за результатами атестації, оскільки притягнути їх до дисциплінарної відповідальності немає підстав.
"Хоча це – хибний шлях, – вважає відомий науковець, екс-суддя Конституційного Суду Микола Козюбра. – Адже проводити судову реформи слід без активної участі в цьому процесі суддів. Ми повинні вислухати представників судової влади, тому що слушних думок у них справді багато. Проте, довіряти їм реформування судової системи небезпечно".
На жаль, цього не розуміють в АП, про що свідчить ігнорування ініціативи групи РПР з відмови від окремої вертикалі господарських судів, діяльність яких є частим предметом розгляду ЗМІ.
Адже вони, попри набуту славу найбільш корумпованого органу судової влади, розглядають найменшу кількість справ, отримуючи на своє утримання чималі кошти з держбюджету.
Виникнення господарських судів в Україні екс-міністр юстиції, відомий науковець-конституціоналіст Сергій Головатий пояснює потребами минулого.
"У 90-ті роки – це був перший крок до демонтажу старої радянської судової системи. Однак, життя не стоїть на місці, і сьогодні стало зрозумілим, що слід ліквідувати господарські суди.
Ми поринули в атмосферу нечистої на руку буржуазії, яка захопила владу. І не без допомоги господарських судів. Згодом, аби усунути від касаційної процедури ВСУ, за ініціативою Ківалова був створений ще й Вищий спецсуд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Таким чином, роздробили єдину судову систему. Тепер слід це якомога швидше виправляти, створивши судівництво, як системну річ", – упевнений Сергій Головатий.
Однак, нова влада не лише не збирається скасувати суди господарської юрисдикції, а має на меті зменшити кількість апеляційних загальних судів, на які припадає немале навантаження.
Про те, що усю політику в судовій системі диктуватимуть згори, свідчить й інша норма президентського законопроекту, завдяки якій планують зберегти централізований порядок формування з"їзду суддів, що вирішує кадрові питання – обрання членів до РСУ, ВККС та ВРЮ, конференціями суддів під час їх проведення в Києві.
"Ми пропонуємо формувати з"їзд через обрання делегатів безпосередньо зборами суддів в кожному суді, тобто знизу", – зазначає Роман Куйбіда.
Також недопустимою є ситуація, за якої збори суддів апеляційних судів "фільтрують" делегатів на конференції суддів від місцевих судів. Тому слід позбутися ситуації, коли важливі рішення зборів суддів, зокрема щодо запровадження спеціалізації суддів, приймаються виключно за поданням голови суду.
Адже це викликає послаблення ініціативності суддівського колективу і породжує звичку, що голова суду все вирішує.
Саме через таке хибне уявлення під час революції гідності судді й приймали за наказом представників режиму Януковича, які зазвичай передавалися через керівників судів, рішення про ув’язнення євромайданівців та відібрання транспортних засобів, водійських посвідчень у представників Автомайдану…
Шкода, що про це так швидко забули представники нинішньої влади, які намагаються привласнити ще більше повноважень у вигляді неконституційних механізмів впливу на суди.
Тому варто їм нагадати, що судова реформа повинна дати відповідь на основний виклик, поставлений перед ними суспільством, – узурпацію Януковичем судової влади.
Новий президент має відмовитися від старих схем керування судами та суддями. Адже суспільство – проти того, щоб політичні органи мали вплив на правосуддя.
Проте, на жаль, нова редакція проекту закону про судоустрій і статус суддів від президента залишає їм такі можливості, особливо голові держави, яким би він сьогодні хорошим не був…
Леся Шутко, для УП
