Заморити Нацкоммор

Існування в Україні Національної комісії з питань суспільної моралі – анахронізм і розкіш для держави, що знаходиться в стані військового конфлікту.

"…приходив Василь Костицький і Комісія з питань моралі – лаяли мій законопроект про свою ліквідацію. "Країна не може жити без моралі!" – казали вони. "Без моралі не може, а без комісії з моралі – може", – казали представники нашої Громадської ради", – так описала засідання Комітету зі питань свободи слова та інформаційної політики 14 січня 2015 року депутатка від Блоку Порошенка, екс-журналістка Ольга Червакова.

На її думку, існування Національної комісії з питань захисту суспільної моралі в новій дійсності недоречне.

"Після важкої півторагодинної дискусії Комітет вирішив підтримати законопроект про ліквідацію Нацкоммору, на що представники НЕК нам пообіцяли "великий суспільний резонанс".

Очевидно, Нацкоммор сподівається таки переконати суспільство у своїй значущості, щоб і далі за бюджетний кошт переглядати порнографію, забороняти книжки за їхню начебто "порнографічність" (мається на увазі заборона книги Олеся Уль’яненка "Жінка його мрії) та тиснути на телеканали листами екзотичного змісту", – написала Червакова.

Великий суспільний резонанс дійсно не забарився, тільки з протилежного боку –у мережі Avaaaz почався збір підписів під зверненням до уряду із закликом ліквідації НЕК.

У відповідь НЕК розмістив у себе на сайті заяву, у якій зазначено, "що текст петиції містить недостовірну та неправдиву інформацію про діяльність Комісії", не вказуючи що саме вони мають на увазі.

У зверненні, поміж іншим говориться: "Мораль є відносною категорією. Будь-які спроби встановити об’єктивне визначення моралі є насильством над особистістю. Питання захисту моралі вирішується в межах діалогу, а не шляхом винесення наказів контролюючими органами!".

Також автори нагадують про вирок лівому активісту Олександру Володарському за "аморальну" акцію протесту проти діяльності Комісії, "десятки заборонених мультфільмів і телесеріалів від "Сімпсонів" до "ComedyClub".

При цьому, Комісія ставиться до контенту дуже вибірково та не реагує на незручні їй запити, – вказується у зверненні. – Її "вироки" носять рекомендаційний характер, що ще більше заплутує питання її юридичного статусу", – чи не конкретно означені закиди так роздратували пана Костицького, який позиціонує себе і працівників НЕК саме як експертів, ними не будучи?

НЕК у такому ж агресивному дусі відреагував на цитований пост Ольги Червакової, розповсюдивши коментар власної прес-служби, у якій зазначено: "публічні заяви щодо Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі у зазначених публікаціях, не є коректними та достовірними".

НЕК запевнює, що у стенограмі засідання, яку НЕК неодмінно поставить і на своєму сайті, буде видно, що заступник голови Комітету висловлювалася недостовірно. Підтвердити би це мали присутні на засіданні "стовпи" Комісії – Ліля Григорович, Петро Кононенко, Олександр Злотник.

Мені одному здається, що ці випади нагадують мурашину метушню?

На свій захист Костицький покликав також організації, які мабуть вочевидь забезпечувати "суспільний резонанс" – перед походом в комітет Ради на сайті НЕК з’явилося "Відкрите звернення представників громадськості до Президента України, Голови Верховної Ради України, громадськості", підписане 22 особами від різних організацій, в тому числі чотирма від Спідки офіцерів України.

Серед інших чотири організації зі Львова і вісім із Черкас, в тому числі такі специфічні як Асоціація туроператорів Черкащини, Черкаська організація Української млинологічної асоціації, Черкаське крайове отаманство Українського козацтва, чи науково-просвітницьке товариство "Просвіта-Світовід", що пропагує повернення до язичництва.

Ці всі організації і люди підписатися під твердженнями, що Василь Костицький виявляється єдиний із держчиновників "публічно виступив із заявами проти побиття студентів на Майдані, проти наступу на права журналістів, проти розправи із журналісткою Тетяною Чорновол, на підтримку священників, які брали участь у Богослужіннях на Майдані та проти інших спроб тиску на українські церкви й українських патріотів".

Я не сумніваюся у можливостях сайту НЕК перед загрозою своєї ліквідації проставити заднім числом всі ці "обурення" і "заяви", але чому ми про них дізнаємося через рік після цих подій?

Говорити на чорне біле і навпаки і підкріплювати просвітянсько-українознавчим пафосом для контори Костицького загалом характерне.

Приміром, за твердженням тої ж Червакової, "на засіданні Комітету з питань свободи слова голова НЕК з захисту моралі Василь Костицький завзято заперечував, що проект "Сертифікат щасливої родини" існує.

Виявляється – існує. При тому, за державні кошти.

22 травня 2014 року НЕК затвердила положення про "Сертифікат Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на щасливу сім’ю".

Коли вперше було про це оголошено, "Телекритика" спершу розцінила цю ініціативу як жарт, поки не поспілкувалася із самим Костицьким.

Оскільки це сталося навесні, коли російська агресія на Донбасі ще не мала таких явних доказів, а інформаційна війна ще очікувала на своїх "розп’ятих хлопчиків", НЕК не вловила фішку, за яку тепер чіпляється немов потопельник за соломинку.

А саме: передусім комісія з питань захисту суспільної моралі відповідає за інформаційну безпеку країни. А так насправді це прерогатива зовсім інших структур.

Тепер Костицький переконує, що титанічну роботу з моніторингу ЗМІ та друкованої продукції на предмет розміщення там аморальних матеріалів не здатен виконувати ніхто, лишень його підвладні.

Але якщо поглянути на результат тих моніторингів, то їх результати як пшик. Двічі НЕК "наїхала" на видання, котрі інформували про злочинні чи аморальні дії – поширення у Донецьку листівок із вимаганням у представників єврейської громади по $50 під загрозою депортації з "ДНР".

Або ж про те, що Йосип Кобзон назвав гімн України нацистським.

НЕК пише про ці матеріали як такі, що принижують національну честь та гідність і пропагує національну ворожнечу.

Видання хотіли закрити, бо вони просто інформували про те, що і де відбувається!

Оце ця вихвалювана якість роботи? Навпаки – не може фізично кількість працівників НЕК стільки перелопачувати, і нема такої потреби. Тому що мораль – це сфера сім’ї, церкви, а ніяк не  держави.

Існування НЕК необґрунтоване як з економічної, так і з етичної точки зору, і законопроект Ольги Червакової повинен довести справу до кінця.

Мільйони гривень, які щорічно витрачаються з держбюджету на утримання НЕК, сьогодні вимірюються кількістю некуплених бронежилетів для української армії.

Роман Кабачій, для УП