Як повернути мир
Війна, яка здавалася нам нещодавно такою далекою і нереальною, стала нашою сутністю. Ми вже навіть потроху стали звикати до страхітливої воєнної хроніки з щоденними повідомленнями про вбитих і поранених.
Та не тільки ми, українці, а весь світ зараз стоїть над прірвою, над безоднею, що може вже завтра пожирати мільйони людей.
Керівництво Кремля останнім часом вже не раз натякало на можливість ядерної війни. Якщо комусь таке здається неправдоподібним, то хочеться нагадати, що й наше сьогодення ще донедавна здавалося таким, якого бути не може.
Будь-який мир є кращим за війну.
Проте завжди було нелегко перейти до миру тим, хто війни прагнув. Тим, хто її почав і будував плани на війну та її результати.
Сьогодні в нас ще є шанс для миру. Всі сторони, задіяні в конфлікті навколо України, збагнули, що подальше протистояння не може призвести ні до чого хорошого і що подальше протистояння потребує астрономічних витрат.
Переконаний, що Путін та його оточення недооцінили в свій час масштабності впливу на Росію світової спільноти. Тепер безперечно в Москві наступила переоцінка скоєного.
Цілком ймовірно, що Москва вже готова чи майже готова зупинити свій "тріумфальний" рух, на який ще вчора ніхто з московських політиків не чекав справжньої відсічі.
Але як вийти Путіну сухим із води? Як поступитися світові і не втратити свій електорат, який зарядили на агресію в ім’я "Великої Росії"?
Як взагалі в Кремлі можуть говорити чи навіть думати про повернення Криму, коли у вухах переважної більшості росіян ще стоїть переможне "ура!" та "Крим наш"?
Пропоную варіант основ мирової угоди, яка може задовольнити всі сторони конфлікту, який несе загрозу для кожного з нас.
Україна повинна запропонувати Росії взяти Крим в оренду на 20 років з виплатою значної суми оренди. Розмір річної оренди я б оцінив у вартість енергоносіїв, які сьогодні споживає щорічно Україна.
Росія залишала б за собою право користуватися об’єктом оренди на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, за умов дотримання всіх прав і свобод українського та проукраїнського населення Криму і особливо права власності та права відчуження власності за нашими законами та за рішеннями наших відповідних державних органів.
Після закінчення строку оренди Росія повертає Крим та ліквідує в Криму свою воєнно-морську базу.
Вигоди
Для нас. Ми не втрачаємо Крим. Юридичний статус Криму залишається довоєнним. Замість дотацій для Криму, отримуємо дохід від оренди. Сотні тисяч наших людей повернуть собі реальні права власності.
Для Росії. Знімаються світові санкції. Плата за оренду відшкодовується за рахунок зняття санкцій. Росія знову отримує наддоходи від продажу нафти та газу. Росія відновлює свій статус на світовій політичній арені. Для російського електорату Крим залишається російським.
Донбас
Україна та Росія подають клопотання до ООН про введення на Донбас миротворчих сил із числа тих держав, які не входили раніше в СРСР. Росія закриває разам з миротворчими силами кордон з Україною.
Вигоди. закінчується війна на Донбасі, чого чекають мільйони людей з різних боків фронту.
Запропоноване є тільки основою для великого, багатого умовами договору. В договорі потрібно передбачити гарантії миру, відповідальність за його порушення, припинення інформаційної війни, нейтралізацію та ліквідацію наслідків пропаганди, що розпалювала війну, економічні умови існування Криму та багато іншого.
* * *
Більшість читачів сприйме мої ініціативи скептично та звинуватить мене у недалекоглядності, нерозумінні світових процесів, наївності в політиці, тощо. Але, як відомо, не святі горшки ліплять. Як не ми з вами, мої однодумці, то хто?
Не потрібно боятися негативних наслідків, якими можуть нас лякати скептики та прихильники війни.
Зрозуміло, що у всякому поступі криється щось небажане. Проте мир понад усе. А якщо до миру додасться час, то всі наші негаразди зійдуть, як роса на сонці. Вірмо в це.
Я призиваю всіх небайдужих стати зі мною волонтерами миру. Розповсюджувати умови миру всіма доступними засобами по всіх кутках України та Росії. Не треба чекати дій від політиків. Вони вже показали свою недієздатність. Громадськість повинна зробити справу, яку безпідставно привласнили собі політики.
Ідея є. І от за неї точно треба боротися. Потрібно щоб кожен В Росії та в Україні, на Донбасі та в Криму знав, що є вихід і мир можливий.
Олександр Мінович, для УП
