Чи спрацює зниження єдиного соціального внеску
Парламент схвалив законопроект про зниження ставки податку на фонд заробітної плати (єдиний соціальний внесок) з 41,6% до 16,4%.
Основна мотивація цієї сміливої зміни у податковій політиці полягає в тому, що знижені податкові ставки мають стимулювати бізнес дотримуватись податкового законодавства: приватний сектор має перестати ухилятись від сплати податків і почати їх справно сплачувати.
Крім того, уряд сподівається, що втрачений через зниження податкових ставок дохід буде компенсовано за рахунок збільшення податкової бази.
Чи є такі очікування виправданими?
Для оцінки плану можна використати прості розрахунки.
Приміром R буде офіційно задекларований оподатковуваний дохід, а t - це податкова ставка, таким чином податкові надходження обраховуються як
t*R.
Заявлений оподатковуваний дохід дорівнює дійсно заробленому доходу (W) мінус сума прихованого доходу
(E): R = W ̶ E
Позначимо частку прихованого доходу Е в частці загального заробленого доходу W як
М = Е / W
Еластичність податкових надходжень по відношенню до ставки податку t обчислюється як
ɛTR=(dR/dt)*(t/R)
Після простої алгебри, можна вивести формулу для цієї еластичності:
ɛTR = 1 + { ɛW*(1/( 1 ̶ M )) ̶ ɛE*(M/( 1 ̶ M )) }
де ɛW=(dW/dt)*(t/W) – це еластичність дійсного заробленого доходу по податковій ставці,
ɛE=(dE/dt)*(t/E) - це еластичність прихованого доходу по податковій ставці.
Ці показники еластичності вимірюють, наскільки чутливою є поведінка приватного сектора у відношенні до податкових ставок. ɛW часто інтерпретується як чутливість пропозиції. Очікується, що значення ɛW буде від’ємним (коли підвищуються податкові ставки, люди менше працюють), а значення ɛE буде додатнім, коли підвищуються податкові ставки, частішають випадки ухилення від податків.
Якщо значення у фігурних дужках менше -1, то зниження податкових ставок згенерує більше податкових надходжень! Отже, ключове питання полягає в тому, наскільки сильним є сумарний ефект ɛW та ɛE.
Я не володію інформацією щодо приблизних значень ɛW та ɛE для України, але мені відомі приблизні значення цих показників для Росії, коли російський уряд запровадив єдиний податок на прибуток в 2001 році. В Росії приблизне значення ɛW становить близько - 0,05, тобто 10%-ве зниження податкових ставок збільшує зароблений дохід усього на 0,5 %, тому що люди будуть більше працювати.
Це досить незначна реакція, але низька чутливість характерна для багатьох оцінок реакцій зі сторони пропозиції. В свою чергу, приблизне значення ɛE для Росії становить близько 0,4. Іншими словами, 10%-ве зниження податкових ставок збільшує зароблений дохід на 4%. В Росії реакція на податкові зміни з боку ухиляння від сплати податків набагато сильніша, ніж реакція з боку фактично затрачених трудових зусиль.
Хоча не існує одностайної приблизної оцінки щодо частки прихованого доходу, діапазон таких оцінок для України становить 0,3 - 0,5. Таким чином, значення М, ймовірно, буде між 0,33 і 0,5. Коли ми об’єднаємо ці складові, то отримаємо
ɛTR = 1 + { ̶ 0.05*(1/0.66) ̶ 0.4* (0.33 / 0.66) } = 0.73
Позитивне (плюсове) значення ɛTR свідчить про те, що це зниження податків не буде забезпечене самофінансуванням. Це знизить податкові надходження на ɛTR помножене на процентну зміну податкової ставки:
ɛTR* (41.6% ̶ 16.4%) / 41.6% = 43%
Цей результат базується на російських припущеннях. Як можна скоригувати модель, щоб зробити її більш відповідною надіям українського уряду?
По-перше, масштаби тіньової економіки можуть виявитися більшими. Із збільшенням показника M (частки прихованого доходу в заробленому доході), ɛTR наближується до нуля, і, отже, зниження податків може не вплинути на доходи держави. Якщо М = 0,5, що, ймовірно, є максимальним значенням для України, ɛTR = 0,5 і, отже, доходи від податку на фонд заробітної плати повинні зменшитися "лише" на третину.
По-друге, люди можуть працювати більше - створювати новий бізнес, збільшити робочий день, частку працездатного населення тощо, ніж зазначено в попередніх оцінках для Росії. Саез та ін. пропонують критичний огляд оцінок еластичності оподатковуваного прибутку для розвинених країн. Це інший об'єкт, ніж ɛW, але оскільки у розвинених країнах ухилення від сплати податків значно менш поширене явище, можна взяти його як приблизне значення для ɛW: вони коливаються в межах від ̶ 0,12 і ̶ 0,4.
Якщо ɛW = ̶ 0,3, то передбачуваний ɛTR = 0,35 і дохід впаде тільки на 21%. Однак, варто зауважити, що у короткостроковій перспективі реакція з боку пропозиції на податкову зміну може бути слабкою, адже може знадобитися певний час щоб розпочати власний бізнес, знайти нову роботу, переїхати на нове місце, і т.д.
По-третє, приватний сектор України може продемонструвати набагато краще дотримання податкового законодавства, ніж у Росії. Наприклад, уряд може запропонувати не тільки метод "пряника" (знижені ставки податків), але й "батога" ̶ більш агресивне кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків, чого насправді не траплялося в Росії.
Хоча оцінити ймовірну величину коливань в такому випадку важко, припустимо, що уряд подвоїть еластичність реакції на ухилення від сплати податків ɛE до 0,8. У цьому випадку, ɛTR = 0,53 і дохід впаде на 32%.
Тепер розглянемо сприятливий сценарій: масштаби тіньової економіки великі (тому маємо величезну можливість розширення податкової бази), люди і підприємства дійсно працюють важче (тому розмір "пирога", доступного для оподаткування теж збільшується), і приватний сектор чітко дотримується букви закону, тому більша частка "пирога" надійшла в податкову інспекцію.
Зокрема, якщо М = 0,5, ɛW = ̶ 0,3, ɛE = 0,8, отримуємо ɛTR = ̶ 0,25!
Від’ємне значення цієї еластичності означає, що зниження податків згенерує більше доходів. Іншими словами, попередня податкова ставка (41,6%) означала б, що уряд перебуває на "неправильній" стороні кривої Лаффера.
Зрозуміло, що це дуже спрощені розрахунки, і багато важливих деталей опущено, але ці розрахунки підкреслюють кілька ключових моментів для уряду, якщо він планує запустити цю реформу і отримувати доходи.
По-перше, уряд повинен провести глибоку дерегуляцію - дозволити підприємствам і працівникам здійснювати свою діяльність на власний розсуд наскільки це можливо, щоб максимізувати реакцію "пропозиції" і максимально збільшити значення ɛW. Закон передбачає спрощення процедури збору податків, яка може допомогти у цьому.
По-друге, уряд повинен поєднати зниження податкової ставки з підвищенням тиску щодо дотримання законодавства. Це може призвести до конфлікту з першим пунктом, але кількох гучних справ із покаранням за ухилення від сплати податків буде достатньо, щоб забезпечити дотримання податкової дисципліни. На щастя, закон передбачає 1,3 ̶ 3-разове підвищення штрафів за ухилення від сплати податків.
По-третє, миттєва відповідь на зміни може виявитися дуже млявою через необхідність пристосуватися, тому уряду варто проявити терпіння. Деякі положення в законі можуть допомогти прискорити таке пристосування. Зокрема, зниження податків буде лише тимчасовим: низька ставка у 16,4% діятиме тільки у 2015 році; після цього її буде встановлено на рівні 25%.
Як правило, бізнес намагається скористатися тимчасовим зниженням податків, переводячи свою діяльність на періоди з низькою податковою ставкою. Так що це, ймовірно, принесе зміни на краще в короткостроковій перспективі. Проте, закон може також послабити реакцію "повільних" факторів, таких як отримання нової освіти, пошук нової роботи або професії і т.д., тому що витрати на величин пристосування за такими факторами можуть переважити переваги посилення одноразової вигоди від глибокого зниження податків.
По-четверте, щоб мінімізувати втрату доходів від зниження податку, таке зниження варто застосовувати тільки до підвищеного доходу. Іншими словами, якщо фірма А сплачує всі податки, таке зниження не змінить її поведінки (вона як і раніше продовжуватиме сплачувати податки), а натомість перемістить ресурси уряду до фірми А.
Жодної вигоди для уряду в цьому випадку немає. На противагу цьому, якщо фірма B перейде в правове поле економіки, уряд отримає свій дохід. Отже, процедура скорочення податку повинна бути структурована таким чином, щоб це стосувалося тільки фірми В. Законопроект містить положення, спрямовані на досягнення саме цієї мети.
Наприклад, щоб отримати низький тариф, фірма повинна збільшити свій фонд оплати праці на 30%, можна припустити, що показники комбінованої еластичності ɛW та ɛE повинні складати принаймні 30%. Тим не менш, ця різниця є недостатньою для компенсації втрачених податкових надходжень -арифметично, збільшення фонду оплати праці повинно скласти 60%, щоб зберегти той самий рівень доходів, якщо податкову ставку буде знижено на 60%.
Крім того, з рівнем інфляції наближеним до 20%, витрати на збільшення фонду оплати праці на 30% для фірм є не настільки суттєвими, так що навіть фірми із "білими" виплатами, такі як фірма А, зможуть претендувати на зниження податків.
По-п'яте, зниження податків для одного джерела доходу та утримання (або збільшення) ставок для інших джерел доходу може призвести до "зсуву" доходів, коли робітники і підприємці просто перейменують свої витрати і доходи, щоб скористатися більш низькою ставкою на одне з джерел доходу - те, що колись було доходом від капіталу, може наразі стати трудовим доходом. В результаті, дохід від податку на фонд заробітної плати може збільшуватися за рахунок зменшення надходжень від інших податків.
Зрештою, зниження податків, що забезпечуватиме своє самофінансування, - це досить рідкісна річ. Дійсно, розрахунки вказують на те, що має відбутись незвично сприятливий збіг обставин, щоб доходи від єдиного соціального внеску не зменшилися. Законопроект містить ряд положень, які допоможуть зробити його дієвим та ефективним - збільшення штрафу, вплив на фірми, що підвищують зарплату, тимчасове додаткове зниження ставки податку в 2015 році, і т.д., але чи будуть такі додаткові заходи достатніми неясно.
Тому, враховуючи суму вже запланованого бюджетного дефіциту, уряд має додатково підготувати план дій для покриття недоотриманого доходу. Таке радикальне зниження податків – ризикований крок.
Юрій Городніченко, VoxUkraine.org спеціально для УП
