Люстратори підклали Україні міну
Пристрасті довкола люстрації набирають обертів. Закон "Про очищення влади" почали застосовувати, незважаючи на концептуальну помилку, яка просто стане міною уповільненої дії для України.
Прошу не плутати люстрацію в країнах колишнього соцтабору – з нинішньою люстрацією в Україні.
Бо в нас зараз не змінювався суспільний лад та політичний режим. У нас залишилась та сама Конституція, а отже – спосіб і характер формування влади, співвідношення гілок влади, центральних і місцевих органів, умови діяльності політичних партій та громадських організацій. Це означає, що підставою для люстрації може бути лише доведена в судовому порядку вина особи, а не факт роботи в органах влади за часів Януковича.
Відповідно до закону "Про очищення влади", люстрація здійснюється з метою недопущення до управління державними справами осіб, які своїми діями чи бездіяльністю здійснювали заходи спрямовані на: узурпацію влади Януковичем; підрив основ національної безпеки; протиправне порушення прав і свобод людини. Тобто в першій статті "Основні засади очищення влади" законодавець називає правопорушення, в тому числі злочини, за вчинення яких чиновники підлягатимуть люстрації.
Політична доцільність чи законність
Ніяких сумнівів у необхідності відсторонити таких осіб від влади немає. Але існує певна юридична процедура, дотримання якої обов'язкове, якщо Україна є правовою державою. А саме: наявність у діях особи ознак сприяння узурпації влади Януковичем, підриву основ національної безпеки чи порушення прав людини – повинен довести суд.
Не може Верховна Рада законом автоматично зарахувати людей, які займали за часів Януковича певні державні посади, у злочинці!
Так само, не може жоден інший орган влади, або найчесніші представники громадськості вважати людину винною у вчинені перелічених правопорушень без рішення суду.
Відповідно, і люстрація на підставі таких припущень, навіть, якщо вони небезпідставні, є неправомірною. Адже в такому разі це буде політична, а не юридична оцінка дій осіб, що підлягають люстрації.
Нехтування юридичною процедурою породжує небезпечний прецедент. Наступний переможець президентських перегонів зможе так само політично визнати, що Порошенко чи хтось інший узурпував владу – та люструвати попередників. Так само – руками парламенту та виконавчої вертикалі, без суду та слідства, як це робиться зараз.
Крім того, якщо керуватись політичною, а не юридичною оцінкою дій президента, то під люстрацію повинні підпасти не лише люди режиму Януковича. Не він цю систему створив; він її просто довів до абсурду. Але цапом-відбувайлом призначили лише крайнього президента.
Тому першим кроком люстрації, який би не розв'язував руки всім наступним поколінням влади люструвати попередників, мусіло бути юридичне визнання режиму Януковича злочинним у судовому порядку та на законодавчому рівні.
Другий крок, який був би справедливим, – це притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до злочинів проти держави та проти народу.
Липова люстрація
Усі апологети режиму Януковича на свободі – або за кордоном, або вже без двох хвилин народні депутати. Головним стовпам кримінально-олігархічної системи допомогли втекти, допомогли терміново вивести гроші з українських рахунків.
Тим часом справа про масові вбивства в лютому-2014 на Майдані десь застрягла у владних кабінетах, а вбивці "спокутують" гріх на війні за роком долі по один бік із героями Майдану. Тобто, нікого не покарано за вбивство героїв Небесної сотні.
Так само, як не покарані зрадники в командуванні армії.
Високопоставлені прокурори, судді та навіть міністри нового уряду продовжують їздити на роботу на авто вартістю від півмільйона євро.
Натомість відбувається люстрація дрібних гвинтиків системи та "незручних" людей.
Хіба такої люстрації вимагали люди?
Ще одна міна – блискуча судова перспектива
Чи не головна інтрига останнього часу – на чий бік пристануть суди в справах по скаргах люстрованих осіб? На бік політичної доцільності тимчасової влади, бо всяка влада тимчасова, – чи на бік фундаментальних прав людини та здорового глузду? Адже закон написаний так, що цілий ряд осіб, котрі за ним підпадають під люстрацію, мають чудову судову перспективу оскаржити своє люстрування.
От, скажімо, кого хотіли обдурити депутати, коли проголосували за люстрацію комуністів, які працювали на керівних посадах до 1991 року?
По-перше, громадськість вимагала, насамперед – заборонити компартію через факти причетності її членів до сепаратизму, до фінансування тероризму, у зв'язку із чим уже відкрито 308 кримінальних проваджень проти членів КПУ. Але цим комуністам дозволили брати участь у виборах до Верховної Ради!
Натомість, щодо люстрації комуністів соціалістичної доби Європейський суд із прав людини вже давно зіпсував нашим люстраторам усю "велич" задуму. Він визнав по декільком справам проти Литви подібну люстрацію запізнілою й через це такою, що порушує права людини.
Думаєте, наші депутати про це не знали?.. Знали. Просто цим формальним пунктом у законі вони відкупились від нашої з вами вимоги про заборону компартії.
Ну, хай рішення Європейського суду із прав людини – депутатам не наказ, хоча вони самі їх узаконили. Але ж і норми Конституції проігноровані законом "Про очищення влади"!
Так, відповідно до 3-ї статті закону люстрації підлягають у тому числі особи, щодо яких вже винесені рішення суду відносно вчинених ними правопорушень. Тобто до цих осіб уже застосована юридична відповідальність.
Але ж Конституція забороняє двічі притягати до відповідальності за одне й теж діяння! Знову прекрасна судова перспектива в цілої групи люстрованих осіб.
Як думаєте, депутати приймали такий недолугий закон, бо знали, що суди пристануть на бік політичної доцільності й обслуговуватимуть цю владу так само, як і попередню?
А якщо суди стануть на бік законності й відмінять чимало люстрацій них заборон та звільнень?
Тоді влада не відкупиться від громадськості якоюсь липовою люстрацію.
Потрібно буде відповісти відверто на питання – чому не притягнута до відповідальності верхівка режиму Януковича та всі, хто був причетний до злочинів режиму.
Анна Маляр, спеціально для УП
