Ціна політичної амністії
Лаври Путіна не дають спокою нашим політикам. Наслідуючи північного майстра робити з усіх дурнів, наші політики під казуїстичною формою документів намагаються приховати їх справжній зміст.
Нам уже розповідали, що:
– в Україні не війна, а тероризм;
– бойовики не були учасниками перемовин у Мінську.
Тепер міністри говорять, що немає закону про амністію "терористів", а є закон "Про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей".
Та як би ми не називали закон, сутність його така: осіб у зоні АТО, які вчинили злочини з 22 лютого по вересень 2014 року, звільняють від кримінальної відповідальності та покарання.
По своїй природі це і є амністія. Амністія з політичною метою призупинити збройний конфлікт.
Світова практика показує, що амністія може застосовуватись з політичною метою, якщо мета виправдовує засоби.
То чому ж тоді наші можновладці категорично бояться називати речі своїми іменами? Чому заперечують, що депутати прийняли закон саме про амністію "терористів" та інших злочинців у зоні АТО?
По-перше, тому що вітчизняне законодавство дозволяє амністувати лише осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Тобто до амністії повинно проводитись досудове та судове слідство, мусить бути доведена в суді вина. Особа притягається до кримінальної відповідальності, але внаслідок амністії звільняється від відбування покарання, повністю або частково. Наше законодавство насправді не передбачає такої форми звільнення від кримінальної відповідальності – без "суда і слєдствія", – як це передбачає закон щодо не притягнення до відповідальності учасників збройних формувань сепаратистів із зони АТО.
По-друге, тому що наше законодавство встановлює обмеження щодо застосування амністії за цілий ряд тяжких злочинів.
Приміром, прямо заборонено застосовувати амністію до осіб, які визнані винними в скоєнні злочинів проти держави Україна. Натомість зараз будуть звільнені від кримінальної відповідальності особи, які посягали на територіальну цілісність України, які захопили державну владу в окремих регіонах нашої країни.
Найодіозніша норма нового закону стосується звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто фінансував терористів, сприяв тероризму, втягував у вчинення терористичних актів.
Цапами-відбувайлами призначили, як завжди, лише виконавців терористичних актів. Вибачайте колеги-юристи, але так зараз називають діяльність організованих злочинних угрупувань у зоні АТО.
Тому, якщо закон про недопущення переслідування та покарання "терористів" чесно назвати "амністією", виявиться, що він над міру суперечить законодавству про застосування амністії в Україні.
Є й ще більш суттєве й незрозуміле питання до названого закону.
Чому звільняються від кримінальної та адміністративної відповідальності особи, які вчинили правопорушення на території Донецької, Луганської областей у період з 22 лютого по вересень 2014 року – якщо офіційно АТО в Слов'янську розпочалась 13 квітня?
Чи під загальний шумок звільнять зараз від кримінальної відповідальності "своїх" людей? Наприклад, депутатів Верховної Ради від Партії регіонів та КПУ, які вчинили злочини проти нашої держави до офіційного початку АТО – озброєне захоплення СБУ в Луганську та ОДА в Донецьку 6 квітня, березневі захоплення адмінбудівель в інших містах – і ось-ось втратять свій статус разом із недоторканністю.
А якщо абстрагуватись від політики, і зосередитись на тому, що "терористи" – це небезпечні злочинці, то варто розуміти наслідки такої безкарності.
Адже покарання має на меті не лише кару й виправлення особи, але й запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами.
Засудження та призначення покарання злочинцю сигналізує всім іншим членам суспільства – якою буде реакція держави, якщо вони вчинять злочин. Публічна безкарність, навпаки ж, – провокує вседозволеність та вчинення нових злочинів.
Тож побічний ефект політичної за своєю метою амністії – це збільшення рівня злочинності в зоні АТО. До звільнених від кримінальної відповідальності "терористів" приєднаються всі, хто вагався між законним та кримінальним способом життя.
Власне, такі наслідки вже настали.
Зона АТО перетворюється на рай для злочинців та пекло для всіх інших громадян. Крадіжки, розбійні напади, нанесення тілесних ушкоджень, торгівля людьми, катування, убивства – це далеко неповний список злочинів, від яких потерпають сьогодні жителі захоплених "терористами" районів. Залишати їх безкарними небезпечно та безвідповідально.
Предметом політичних домовленостей повинні були стати розмір та вид покарання "терористів", а не тотальне звільнення від кримінальної відповідальності.
Публічне визнання вини та засудження злочинців повинно відбутись, а далі закон дозволяє Феміді бути гуманною та звільнити особу від покарання.
Так само політичний гуманізм може проявити й Верховна Рада, прийнявши закон про амністію – не всупереч існуючому законодавству, а у відповідності до нього. Тобто звільнити "терористів" від покарання після визнання їх вини у встановленому законом порядку.
Анна Маляр, спеціально для УП
