Про джинсу нинішню й минулу

В Україні розпочалась виборча кампанія.

Виборчі штаби активно складають бюджети, де основну частину займатимуть витрати на рекламу в ЗМІ.

ІМІ вирішив нагадати партіям, як потрібно готувати джинсу, щоб не стати посміховиськом.

Навіщо паритись, придумуючи, як краще подати свою чергову ініціативу, щоб вона зацікавила людей, якщо можна заплатити грошей і журналісти самі все придумають і намалюють?

Джинсовику-початківцю варто пам’ятати про замкнений круг: джинсою політики садять редакції "на голку", привчаючи, що вони заплатять за усі хороші згадки про себе.

Відповідно потім ніхто не захоче писати про вас хороше безкоштовно. А навіщо, якщо ви все одно можете за це заплатити?

Вічною безпрограшною темою усіх попередніх виборів до 2014 року була допомога дітям.

Кожен поважаючий себе кандидат мав як мінімум збудувати дитячий майданчик, а краще — допомогти якійсь багатодітній родині, хворій дитині тощо.

Сьогодні ж безпрограшна тема будь-чиєї джинси — війна на сході України і допомога кандидата військовим, пораненим та переселенцям.

Одним із лідерів в цій сфері є відважний Олег Ляшко, який не втомлюється вилами виносити сепаратистів з України та водночас заносити в редакції гроші за свою джинсу.

Довірливим читачам, мабуть, подобаються сльозливі історії, як політик ночей не досипає, думаючи про Донбас: "Олег Ляшко не втомлюється повторювати: щоразу повертаючись до Києва, він лишає своє серце на Донбасі" – це з "Газети по-українськи".

У цій же публікації не забули також нагадати, що Ляшко приїхав не з порожніми руками — передав 2 вантажівки речей батальйонам, а до всього ще й розмалював у місті Щастя паркан синьо-жовтим, повалив в Сіверськодонецьку пам'ятник Леніну, відвідав лікарню з пораненими військовими і допоміг з оплатою їхнього лікування, та й взагалі "ледь не розчулився", коли чув, як луганчани скандують "Слава Україні!".

Такий увесь молодець, що хоч до рани прикладай газету з його фотографією.

"Газета по-українськи", 29.08.2014

І таке ж в іншій газеті, щоб два рази не придумувати різні тексти:

"Сегодня", 29.08.2014

Не надто відстає Наталя Королевська, яка взяла на себе роль доброї феї, що рятує вимушених переселенців. Усі пам’ятають, як на виборах до парламенту 2012 року Королевська дістала усіх своєю всюдисущою рекламою та джинсою.

Не знаю, як щодо першого, а от в джинсі пані Наталя однозначно планує побити минулі рекорди.

Лише одна назва її руху — "Дорога життя", який під спалахи камер численних телеканалів начебто вивозить мирних жителів із зони АТО, у автора цієї статті уже викликає не менше бажання кинути чимось важким у телевізор, ніж "У мене є мрія...".

Скріншот з сайту каналу "24"

Розпочав роботу і виборчий штаб Партії регіонів, які також для піару використовують Донбас і сльозливі історії.

Ось тут фото, яка Ганна Герман роздає подаруночки школярам, а ось тут обнімає стару жінку з чорною хустиною, а ось тут школярі в закуплених Фондом Бориса Колеснікова однакових рюкзаках. Крім того, Герман запросила до себе на святкування Різдва сім’ю із Слов’янська — ну хіба вона не няшка?

"Сегодня", 03.09.2014

Сергій Тігіпко піарить свою партію "Сильна Україна" через свій благодійний фонд "Ассоль", який в березні начебто допомагав сім’ям переселених кримських військовослужбовців, а зараз — начебто евакуйовує людей із зони бойових дій.

Джинса в Комсомолці із зворушливим заголовком "Плач детей был нашим пропуском на блокпостах" і другий номер зі списку "Сильної України" Світлана Фабрикант на основній світлині.

"Комсомольськая правда в Украине", 08.07.2014

Хоча Тігіпко використовує і альтернативні теми для піару. Це ще один безпрограшний варіант — організувати якийсь захід, типу круглий стіл "Як врятувати Україну" з якимись експертами, і зробити з нього репортаж.

Обов'язковими атрибутами буде фото політика за столом, бажано з напіввідкритим ротом — так ніби він якраз в цей момент говорить щось розумне, його цитати, винесені в заголовок і виноску. Для пристойності можна додати ще цитату незалежного експерта, який підтвердить правильність слів політика.

Очевидно, Тігіпко має більші бюджети на джинсу, ніж Ляшко, принаймні тексти репортажів у різних ЗМІ різні.

"Газета по-українськи", 29.08.2014

"Комсомольськая правда в Украине", 28.08.2014

"Сегодня", 28.08.2014

Бажано згадувати побільше страшних слів, які подобаються вашому електорату, як от "праворадикальная диктатура", "разгул профашистских сил в Украине" тощо.

Повставати в ролі жертви правлячого режиму завжди було основною темою джинси українських комуністів, тільки якщо раніше вони "боролись" з олігархами при владі, то тепер — з "фашистами", намагаючись вижити "в условиях гонений на политических оппонентов со стороны правящего режима и угрозы свободе, здоровью и жизни лидера оппозиционной политической силы — Компартии Украины Петра Симоненко…" – новина на сайті "Обозреватель" від 18 серпня.

Скріншот з сайту "Обозреватель", 18.08.2014

Взагалі, не дивлячись на те, що більшість політичної реклама КПУ не вирізняється особливою продуманістю, тим не менше, вони умудряються щоразу проходити в парламент.

Постійний і чи не єдиний спікер Комуністичної партії України розповідає, як компартія буде боротися з чинним "націонал-фашистським режимом". Показово, що він називає мешканців Західної України фашистами, яким видаються гроші, зароблені в інших областях країни.

"Комсомольская правда в Украине", 08.04.2014

Є чого повчитись джинсовикам-початківцям у Юлії Тимошенко, яка поки не розпочала активної кампанії на цих виборах, але встигла відзначитись на попередніх.

Ви тільки вчитайтесь в цей перший абзац, ось як треба писати джинсу: "Народ требует активных действий, готов организовываться и защищать страну. Необходима лишь волевая команда: "На защиту Украины, становись!" И такую команду отважилась на этой неделе озвучить лидер "Батькивщины" Юлия Тимошенко" – "Комсомольская правда в Украине", 18 квітня.

"Кандидат в президенты Юлия Тимошенко отказалась от ведения активной предвыборной кампании и сэкономленные на политической рекламе деньги пустила на нужды народной армии… Проводить пиар-кампанию, в то время как на юго-востоке Украины сепаратисты захватывают административные здания, аморально", — пишуть в цій же статті в "Комсомолці", проте це не завадило саме Тимошенко стати лідером з розміщення прихованої політичної реклами у всеукраїнських друкованих виданнях, згідно моніторингу ІМІ напередодні травневих виборів.

"Комсомольская правда в Украине", 18.04.2014

Додатково нагадаємо кілька безпрограшних ідей для "убойної" джинси від папєрєдніків.

Якщо ніхто вас не хвалить, а хочеться хоч іноді прочитати про себе в газетах щось хороше — можна брати приклад з Арбузова. Обов’язковим атрибутом джинси по-арбузівськи буде ваше усміхнене фото і багатообіцяючі заголовки-підзаголовки.

"Комсомольская правда в Украине", 04.04.2013

Інший безпрограшний варіант — вітайте усіх зі святами. Як, наприклад, екс-віце-прем’єр міністр Юрій Бойко проплачував газетам свої привітання ветеранам перед 9 травня, шахтарям перед Днем шахтаря, тощо.

"Сегодня", 08.05.2013

"Факты и комментарии", 23.08.2013

Час від часу варто виходити в люди, спускатись в народ, як от екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, яка відвідала районну лікарню у Вінницькій області і там – не повірите – натрапила на випадкового хворого.

"Вам лучше?" – питає Раїса Василівна. "Да. Надеюсь на добрые руки врачей", – відповідає чоловік. "Я вижу по глазам, что сила воли у вас есть, выздоравливайте!" – на позитивній ноті завершує розмову політик. І куди ж без фото усміхненого міністра, що безтурботно крокує коридорами лікарні.

"Комсомольская правда в Украине", 22.06.2012

Ну і, звичайно, дітки:

"Комсомольская правда в Украине", 14.06.2012

"Сегодня", 12.07.12 (прихована реклама Олеся Довгого)

А тепер серйозно. Джинса — це не лише обман читачів зі сторони ЗМІ, це також корупція зі сторони політиків. Навряд можна апелювати до совісті таких людей, як Ганна Герман чи Сергій Тігіпко.

Але ті партії, які опозиціонують себе як "ті, що пройшли через Майдан" – "Народний фронт", Блок Петра Порошенка, "Свобода", об’єднання Анатолія Гриценка з Демальянсом, "Самопоміч" тощо – мали би справді почати "жити по-новому" і відмовитися від цього нечесного способу обману виборців.

Ірина Чулівська, ІМІ, для УП