Країна безмежного піару, або "добро пожаловать"
Грандіозна новина про спорудження комплексу оборотних об'єктів на кордоні з РФ, яку поширив прес-центр АТО, сколихнула Інтернет, а кілька десятків працівників ФСБ втратили свідомість і, можливо, навіть, роботу.
Ні розвідники, ні диверсанти, ні зрадники, а саме керівництво АТО розкрили Путіну таємний план по обороні та захисту кордону.
Лишилося лише вказати координати бліндажів, траншеї та інших оборотних об'єктів, щоб в лічені хвилини російська артилерія поховала українську "стіну", в яку уряд планує закопати немалі кошти.
В умовах посиленої роботи інформаційно-диверсійних російських груп, українські спецслужби мали б засекретити усе, що стосується обороноздатності України.
Це б дало можливість уникати людських жертв і бездумного витрачання бюджетних коштів. Проте, бажання зберегти "хорошу міну при поганій грі", особливо, перед виборами, лише шкодить інтересам національної безпеки.
Комплекс фортифікаційних споруд, навіть, по всій лінії кордону з Росією – ворога не зупинить. Путін воює не лише на Донбасі. Воює через "п'яту колону" всередині країни, здійснює газові атаки на Польщу та інші країни Європи, проводить потужну інформаційну війну проти України в усьому світі.
Треба призначати у владу кваліфікованих спеціалістів, а не використовувати партійно-квотний принцип і дружбу для формування влади.
Треба припинити практику роздачі посад за гроші, якою найкраще користуються "вічні" блюдолизи-пристосуванці.
Нарешті треба зрозуміти, що не лише військовою технікою і мінами ми зупинимо агресора.
Треба навчитися використовувати інформаційну зброю. Бо інформація може бути небезпечною – як, наприклад, повідомлення про "Стіну", або допомагати перемогти ворога – як правда про збитий малайзійський Боїнг.
Для всього світу ми повинні визнати АТО війною Росії проти України, сепаратистів і терористів врешті назвати своїми іменами – російськими загарбниками.
І припинити вести переговори з ДНР-ЛНР, яких, по-суті, не існує, а є загарблені Росією українські міста.
Треба навчитись казати правду. І, в першу чергу, треба чесно сказати людям, чому наше командування допускає численні жертви?
Чому війська на Донбасі не забезпечені належним оснащенням і військовою технікою, яка стоїть на складах Збройних Сил і військових заводах?
Скільки коштів уже витрачено на війну? Скільки посадовців притягнуто до відповідальності за провальні дії на сході і в Криму?
Скільки ще в Україні має загинути невинних людей, щоб можновладці зрозуміли, що Україна здатна відбити агресора не піар-акціями, пустопорожніми заявами і закликами, а цілеспрямованою роботою по створенню в державі справедливого суспільства і відповідальної влади?
А все це можливо тоді, коли політики припинять брехати і зруйнують стіну недовіри власного народу до своєї держави.
Справедливу Україну захищатиме весь народ, а брехливу і олігархічну - ніхто!
Ігор Курус, спеціально для УП
