Політика, а не регламент. Як голосуватимуть за Антикорупційне Бюро

Нещодавно низка громадських ініціатив розкритикувала спікера Верховної Ради Олександра Турчинова за те, що той досі не зареєстрував президентський законопроект, яким створюється Національне Антикорупційне Бюро.

Ідеться про проект закону "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції". Він був розроблений громадськими активістами спільно з Урядом, головою парламентського антикорупційного комітету та адміністрацією президента.

В Апараті ВР вважають, що не можуть зареєструвати проект закону, оскільки він є альтернативним до раніше зареєстрованих у ВР проектів про спеціальний антикорупційний орган, а час для реєстрації альтернативних проектів вже сплив.

Але це не зовсім так.

Сьогодні на розгляді Верховної Ради знаходяться законопроекти: №4780 "Про Національне бюро антикорупційних розслідувань" та №4780-1 "Про Державну службу протидії корупції".

Відповідно до статті 100 Регламенту ВР, альтернативними вважаються законопроекти, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин.

Та внесений президентом законопроект не може вважатися альтернативним, адже регулює інше коло питань і не повторює за суттю положення зазначених законопроектів. Президентський законопроект, таким чином, має інший предмет регулювання.

Зокрема, у законопроекті – розділи I та II – визначається система спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, їхні основні завдання, координація діяльності та нагляд за додержанням законів спеціально уповноваженими суб'єктами в сфері протидії корупції, правова основа їх діяльності, взаємодія таких суб'єктів із державними органами та їхня міжнародна співпраця.

Ці положення відсутні в законопроектах №№ 4780 та 4780-1, які регулюють виключно питання створення та функціонування спеціалізованого антикорупційного органу.

Крім того, у Прикінцевих положеннях президентського законопроекту містяться зміни до статей Кримінального кодексу – статті 45, 46, 47, 48, 69, 74, 75, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 91, зміни до Бюджетного кодексу та закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", які відсутні в законопроектах №№ 4780 та 4780-1.

Отже, погодженій і кабміном, і президентом законопроект міг бути зареєстрований без порушення регламенту ще 4 вересня, коли президент направив його до ВР, і винесений на голосування найближчого сесійного тижня – 16 вересня.

Однак голова Верховної Ради вирішив поставитися до найголовнішого антикорупційного проекту країни, обіцяного не тільки Майдану, виборцям, але й міжнародним донорам – формально.

Тому наразі існує декілька сценаріїв проходження президентського законопроекту в парламенті.

Сценарій 1.

Голова парламенту Олександр Турчинов реєструє президентський законопроект, оскільки він не є альтернативним до проектів про антикорупційні органи. Уже у вівторок, 16 вересня, президентський законопроект потрапляє в зал і голосується.

Сценарій 2.

Політичної ваги Олександра Турчинова вистачає для того, щоб переконати двох народних депутатів відкликати вже винесені на розгляд проекти закону про Антикорупційне Бюро. Таке відкликання має бути схвалене голосуванням парламенту.

У цьому випадку президентський проект можна зареєструвати, розглянути на комітеті та винести на голосування вже у вівторок, 16 вересня.

У разі недостатньої кількості голосів за прийняття проекту одразу як закону, друге читання може відбутися в останній у цьому році день роботи ВР – 14 жовтня.

Такий сценарій буде неможливим без переконливого представлення законопроекту в сесійній залі – перед депутатами. Із цим міг би прекрасно впоратися Арсеній Яценюк, адже концепцію та текст закону готували в міністерстві його найближчого партнера у владі Павла Петренка – Мін'юсті. Сам законопроект був схвалений урядом і поданий президенту.

Тим більше, від створення Антикорупційного Бюро залежить отримання урядом Яценюка таких необхідних західних грошей, зокрема, від МВФ, який не змінив умови їх надання в частині протидії корупції, навпаки: у МВФ виставили чіткий дедлайн – 31 жовтня. До цього часу закон про Нацбюро має бути схвалений у парламенті та підписаний президентом.

Сценарій 3.

Спікер Олександр Турчинов виносить на голосування 16 вересня два вже згадані законопроекти – Віктора Чумака та Олександра Абдулліна. Жодний із них не має шансів зібрати навіть мінімальну кількість голосів – 226 депутатів, адже напередодні виборів конкуруючі сили не стануть віддавати власні репутаційні бонуси політичним опонентам.

У разі провалу, президентський законопроект отримує шанс потрапити в залу. Однак, це залежить у першу чергу від того, яких домовленостей досягнуть Петро Порошенко, Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк напередодні виборів.

Усе банально: у разі рішення спільного походу на вибори, у ВР може набратися необхідна кількість голосів. Щоправда, представникам АП доведеться знайти переконливі аргументи для позафракційних нардепів та мажоритарників.

Якщо всі коаліційні сили таки продемонструють єдність у боротьбі не тільки із зовнішнім агресором, але й із внутрішнім ворогом, насамперед – у власних лавах, утворити Антикорупційне Бюро стане можливим ще до кінця поточного року.

Чому це так важливо зробити саме перед достроковими парламентськими виборами?

Зміна партій при владі в Україні завжди супроводжується гучними корупційними арештами та скандалами.

Сьогоднішні арешти та конфіскації не є новиною для України. Скоріше навпаки – завтрашніх виборців дивує те, як закриваються кримінальні справи проти високопосадовців, чия вина є очевидною; чому працюють та процвітають бізнес-імперії тих, кому лячно та соромно повертатися на батьківщину, як старі схеми колишньої влади починають "жити по-новому".

Люди хочуть бачити ключових корупціонерів за ґратами. Зробити ж це можливо лише за умови створення такого спеціалізованого та незалежного органу, як Антикорупційне Бюро.

Порушення справ та оголошення в розшук лише колишніх урядовців не є достатнім виявленням політичної волі до боротьби з корупцією. Справжність намірів українських політиків підтвердить проведення інституційних змін – створення принципово нових та незалежних антикорупційних органів.

Національне Антикорупційне Бюро може стати успіхом парламенту Турчинова, який увійде в підручники історії України започаткуванням руху протидії корупції в найвищих владних кабінетах.

Або ж – стати ще одним розчаруванням Майдану, мрією, що зруйнована амбіціями та персональними острахами народних обранців, наслідки від якого для країни важко передбачити.

Віктор Таран, Центр політичних студій та аналітики, спеціально для УП