"Айдар", АТО і права людини в зоні бойових дій

Вівторок, 05 серпня 2014, 08:18

Відсутність чіткого визначення воєнного стану на Сході тягне за собою низку проблем. На звільнених від терористів та контрольованих українськими силами територіях, окрім значних матеріальних та людських втрат, утворюється правовий хаос.

Закони мирного часу не діють, закони військового стану відсутні. Правоохоронні органи, судові інстанції та місцеві виконкоми або розбіглися за часів терористичної окупації, або викликають сумніви у власній лояльності Україні.

Усі надії на відновлення порядку покладаються на силовиків, які вимушені не лише боронити та захищати батьківщину від ворога, а й виконувати невластиві їм функції. Проте в солдата власне уявлення про справедливість та порядок.

Тому не все так просто й гладко.

Даний матеріал – лише маленька частина розслідування, як, із точки зору правової відповідальності, проходить відновлення порядку на звільнених територіях. Адже найнезахищеним і найпостраждалим виявилося саме мирне населення, яке опинилось між двох вогнів.

Так, наприклад, керівництво батальйону територіальної оборони "Айдар" в курсі порушень прав людини в зоні АТО й готове на неупереджені ретельні внутрішні розслідування, але по завершенню активної стадії АТО. Про це повідомив начальник штабу частини 0624 "Айдар" Валентин Ліхоліт, відомий як "Батя".

"Наші бійці вчаться не лише володінню зброї й тактиці воєнних дій, а й усвідомленню своєї відповідальності за відновлення громадського спокою та конституційного ладу на українській землі. Не всім ця наука дається так швидко, як би хотілося, – заявив начштабу "Айдару". – Через це й втрати, і порушення під час виконання Уставу караульної служби, і таке інше. По всіх випадках ми проводимо ретельне внутрішнє розслідування там, збереглися лояльні Україні правоохоронні органи, співпрацюємо з ними".

Як відомо, напередодні було звільнено з-під арешту заступника мера міста Щастя Луганської області Володимира Тюріна та керівника місцевої теплоенергетичної компанії Олександра Скуратова. Перший перебував в ув'язненні з 9 липня, другий – з 15 липня. Обидва – у зоні контролю батальйону "Айдар".

Керівництво АТО в Луганській області, МВС та прокуратура утримання під вартою осіб, чия вина не встановлена, не коментують, службове провадження із цього приводу не відкривають. Проте мотиви арешту цих осіб та утримання їх у неволі може бути кваліфіковано як відкрите порушення прав людини.

Як повідомив журналістові син Володимира Тюріна, його батька тримали в замкнутому приміщенні із замурованими вікнами. "Батько страждає на гіпертонію. Увесь цей час він був змушений приймати препарати, визначаючи їх дозування лише за самопочуттям. Зв'язку з ним ми не мали. До моменту, поки не підключились ЗМІ та правозахисні організації, ми навіть не знали, де він знаходиться", – розповів Олег Тюрін.

Аналогічним було затримання й керівника Щастінської теплоенергетичної компанії Олександра Скуратова. Йому інкримінували начебто фінансування сепаратистів та відрядження "титушків" на Майдан.

У телефонній розмові, яка відбулася 24 липня, айдарівський комендант міста Щастя Олег Сопко запевняв журналіста УП, що не має жодного уявлення про місцезнаходження Скуратова після арешту.

"Мені відомо, що його затримали для з'ясування обставин протиправної діяльності, але далі ми передали його в компетентні органи. Де він зараз, у Харкові чи Києві, я не маю поняття", – запевнив комендант.

Тим не менш, після відвідання 27-28 липня міста Щастя інспекторами ОБСЄ місцева комендатура "Айдара" вийшла на зв'язок із родичами затриманих та пообіцяла наступного ж дня звільнити їх з-під варти.

Родичі Тюріна та Скуратова підтвердили, що затримані не піддавалися брутальному фізичному впливові, їх годували та виводили митися. Тим не менш, обвинувачення їм винесені не були, відповідальність за незаконне утримання в неволі ні на кого покладена не була.

У представництві вповноваженого Верховної Ради з прав людини вважають, що суспільство не повинно толерувати такого роду факти, а компетентні органи списувати це на особливості "військового часу".

"Ми звернулися до прокуратури для проведення перевірки та відкриття провадження за низкою відомих нам прецедентів. Якщо затримані винні, їм повинні оголосити обвинувачення та обрати запобіжний захід у передбачений УПК термін з урахуванням положень Закону про боротьбу з тероризмом.

Якщо затримання було незаконним, винні мають бути покарані. Жодного факту не повинно замовчувати та перетворювати на правовий рецидив", – прокоментував представник уповноваженого із прав людини Михайло Чаплига.

Раніше повідомлялося про викрадення мера Курахового Сергія Сажка, відповідальність за яке взяв на себе "Правий сектор".

Також відомо, що 23 липня в зоні АТО на блокпосту біля Сєвєродонецька зник мешканець Лисичанська Олександр Мінченок.

"Син евакуював із зони військових дій свою бабусю. Проїхавши Сєвєродонецьк, приблизно через півгодини, з його телефону зателефонував невідомий і повідомив, що Олександр затриманий, переданий у прокуратуру, а бабусю відправлять до лікарні Рубіжного", – повідомила Катерина Мінченок.

За її свідченнями, Олександра затримали на блокпосту, який контролював один із харківських підрозділів Нацгвардії, проте згодом його передали добровольцям з "Айдару".

У селі Половинкіно під Старобільськом, певний Ярослав, що представився зам командиром місцевого загону "Айдару", повідомив матері Олександра, що її сина начебто відразу ж відпустили. "Проте до цього моменту ні Саші, ні позашляховика "Мітсубісі Паджеро", на якому він їхав до Харкова, ніде виявити не вдалося", – уточнила Катерина Мінченок.

Начальник штабу "Айдару" Валентин Ліхоліт-"Батя" повідомив, що в курсі даного інциденту й вживає всіх залежних від нього заходів для встановлення місцезнаходження Олександра Мінченка та його автомобіля.

"Інцидент трапився під час моєї відсутності, я тоді був у шпиталю через поранення. Хлопця справді затримали на блокпосту без документів, але після отримання пояснення відпустили.

Начальник караульної служби порушив Устав. Проте допоки особистий склад, який на той час перебував на блокпосту, відряджений на передову, проведення внутрішнього розслідування відкладено", – уточнив начштабу батальйону.

Від редакції УП. Сподіваємось, що надана інформація порушить більш загальне питання щодо порушень прав людини в зоні бойових дій, правового захисту мирного населення, яке в умовах правового вакууму та відсутності конституційного ладу виявилось найбільш постраждалим – як від дій терористів, так і від дій українських силовиків.

Дмитро Рибаков, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування