Революція 3.0
За останні місяці пропагандистський дискурс Москви зазнав відчутних трансформацій.
Успішно окупувавши українську територію в Криму, Володимир Путін щиро вірив, що зможе з ходу захопити Донбас і південь України.
Однак поставки терористам високотехнологічної зброї, навчені диверсанти ФСБ-ГРУ, інформаційна підтримка, великі фінансові вливання та зовнішня військова агресія не принесли очікуваних результатів. План "Новоросійська Барбаросса" провалився із тріском, а ДНР та ЛНР майже заробили статус міжнародних терористичних організацій.
Збитий міжнародний борт остаточно відкрив очі міжнародній світовій спільноті. Росія програє вже інформаційний фронт.
В умовах інформаційного вакууму меседжі про "киевскую хунту", "заговор сионистов", "истребление исконно русских на Донбассе", "распятие младенцев", "беспредел бандеровских карателей" глибоко засіли у свідомості пересічних росіян та частини мешканців Луганської і Донецької областей.
Тепер Кремлівські ідеологи запускають у широкі маси тезу про можливість соціальної революції в Україні.
Пропутінські експерти в ефірах головних телеканалів, друкованих та інтернет-ЗМІ проводять історичні аналогії, порівнюючи Лютневу та Жовтневу революції 1917 року з подіями в Україні.
У соціальних мережах проросійські користувачі охрестили майбутній бунт "Революцией справедливости".
Війна, падіння добробуту, соціальне незадоволення, відсутність реформ, розчарування – ідеальний ґрунт для збройного повстання. Лозунги про "непопулярну владу", "слабкодухого президента Порошенка, що боїться запровадити воєнний стан в країні", "владу, що злила Крим і Донбас" активно поширюються також частиною партійних та громадських еліт. Не виключено, що при російській підтримці по території України вже створюються організаційні "революційні комітети".
Гостроту внутрішніх проблем та регіональних українських протиріч чудово розуміють північні сусіди. Росія всіма силами прагне довести всьому світу, "…что на Украине государственность не состоялась…"
За таких умов завдання Кремля №1 – підірвати економіку Донбасу й створити умови для економічного колапсу в Україні.
Існує висока ймовірність того, що Росія найближчим часом запропонує перемир'я, щоб "відремонтувати" і розширити свою терористичну мережу в регіоні. Паралельно буде тривати робота щодо дестабілізації в інших регіонах, із використанням диверсій та провокацій. Путін зацікавлений у руїні на Сході України, оскільки це відволікатиме інших акторів від проблеми окупації Криму.
Революції 2004 та 2013 років були народними протестами проти правлячих режимів Леоніда Кучми та Віктора Януковича. У сучасних політичних умовах третя революція, яку задумав і хоче організувати Путін за допомогою своєї п'ятої колони, буде бунтом проти державності.
Представники влади, коаліція та "уряд камікадзе" мають затямити одну річ. Небезпека та загроза державності випливає не тільки з боку Путіна, але й від власної політичної недбалості та неспроможності проводити реформи.
Анатолій Октисюк, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень "МЦПД", спеціально для УП
