Для чого на "Домбасі" реконструктори?

Для чого знадобився Гіркін на "Домбасі"? Для воєнних дій, скажете ви, для оперативного командування ополченцями? – Аж ніяк!

Лише для того, щоб фахово організувати масштабну реконструкцію нібито справжньої партизанської війни, повстання розлюченого пролетаріату, якого "не услишалі". І ніякої прямої інтервенції.

Що могло б краще затуманити очі стомленій боротьбою із власною історичною пам'яттю європейській буржуазії?

Це лише реконструкція для теле- і фотокамер. "Колорадські" стрічки, якось озброєні та обмундировані по-донбаські "гекаючі" сепаратисти, прапори ДНР з алюзіями до конфедератів часів громадянської війни в США, ополченці зі вчорашніх "шахтарів" та міліціонери, що присягнули народові "доМбасу".

"Народне" графіті, яке навряд чи міг написати автохтонний мешканець регіону, бодай найменш грамотний

Те, що надходить сьогодні із зони АТО у вигляді фото- та відеофіксацій, свідчить, що жодного "покозаченого" ополчення як такого на Донбасі немає, жодної громадської підтримки сепаратизмові не спостерігається!

Для камер – сепаратизм є, для стрімерів LifeNews – у будь-якій кількості. Але реальні військові дії, захоплення місцевих УВД, УСБУ – це не їхня робота.

Камери поїхали, реконструкція припинилася, зі схронів вилізли справжні пси війни в одностроях без розпізнавальних знаків, що добре знаються на управління системами залпового вогню та важкою артилерією. Усе це здійснюють кадрові російські воєнні. Або принаймні забезпечують кваліфіковану військову логістику.

"Ополченню" ж натомість залишається купа невдячної роботи: виявлення та захоплення "правосєків" із числа місцевих проукраїнські налаштованих, та й цілком нейтральних громадян, організація та охорона блокпостів, щоб ті-таки "правосєки" не роз'їжджали містом на авто принаймні безперешкодно. Ну й, звісно, експропріація на користь "народної республіки" матеріальних благ – пального з автозаправок, продуктів із супермаркетів, оргтехніки з офісів ворожих ГО.

Реальні бойові дії організовують або колишні українські альфовці й "беркута", підпорядковані так званому батальйону "Восток", або спеціально рекрутовані російськими військкоматами загони "парєбриків" із числа ветеранів спецназу ЗС РФ та "афганців".

Дуже вдалий камуфляж для міжнародної дипломатії! Для Кремля алібі залізне.

Мовляв, ми тут до чого? Це самооборона Донбасу! Ми лише надаємо гуманітарну допомогу повстанцям, які не хочуть зміритися із просуванням "фашизму" на "ісконно русскіє зємлі"...

А позаяк конфлікт внутрішній, то й вирішено його має бути суто за столом переговорів з "лідерами ДНР та ЛНР". Адже сепаратизм – це форма політичного протесту, і не личить кидати на нього армію. Чи не так, фрау Анґела? – Йа, йа, хер Вальдемар!

Приблизно саме так і завершується будь-яка міжнародна зустріч російських на європейських дипломатів. Мовляв, російські колеги лише відстоюють право "соотєчествєнніков" розмовляти рідною мовою, як це прийнято в Європі.

Чудове алібі для прикриття міжнародного тероризму, жодної інтервенції!

І досі воно діяло на 100%. Європа в особі прем'єрки Меркель, прем'єра Оланда та інших політичних лібералів цілковито схвалювала такі "мирні ініціативи". Лишень би не було війни…

Терористи тим часом, попри "припинення вогню", "мирно" валили українські транспортні літаки та впевнено обстрілювали прикордонні загони з мінометів та "Градів", зокрема, і з російської території.

Проте одного разу, незважаючи на це ідеальне алібі та блискучу логіку дипломатичного прикриття, банально промахнулися.

І весь цей чудовий план "гібридної війни" полетів під три чорти, бо російські зенітники, певно, з похмілля сплутали "укроповський" транспортник із цивільним малайзійським "Боінгом".

Ба, більше – саме руками Росії була випущена ракета!

Адже "відремонтований" на підпільному СТО "Бук" на озброєнні сепаратистів – це просто ще одна гіркінська реконструкція нібито справжнього повстання "домбасского" пролетаріату. Інакше б на нещодавньому відеозверненні не тремтіла в полковника Путіна набита ботоксом щелепа. Ну, не звикли ми бачити його аж таким наляканим!

...А який був чудовий план!

Повна дипломатична мовчанка й цілковитий хаос у країні, яка воліє тиснути на Кремль своїми сумнозвісними майданами...

Не судилося.

Дмитро Рибаков, спеціально для УП