Радіо-зґвалтування інформацією
Інститут масової інформації з 2008 року проводить моніторинг джинси та неналежно маркованої реклами в загальноукраїнських друкованих ЗМІ. Із часом ми додали моніторинг деяких інтернет-ЗМІ. Інші медійні організації – "Телекритика", Академія української преси, слідкують за головними телеканалами країни, – на предмет дотримання збалансованості подачі новин та присутності заказухи в новинних блоках.
Єдина сфера ЗМІ, яка до цього часу не є в полі зору медіа-експертів, це радіо.
При цьому, радіо є одним із найбільш масових з огляду на споживачів інформації ЗМІ. Так, згідно з дослідженнями компанії GfK на замовлення галузевого об'єднання "Радіокомітет", у період з 21 січня по 31 березня 2013 року в містах з населенням 50.000+, кількість українців, які контактують з радіо протягом доби, становить 67%.
Згадайте, як постійно чуємо нарікання на водіїв маршруток, котрі крутять як не "пающіє труси", то жорсткий блатняк, або ж останнім часом, не заважаючи на ситуацію в країні, без жодної лівої думки – Олега Газманова, гурт "Любе", Віку Циганову – словом, усіх, хто підтримав окупацію Росією Криму. Звісно, для радіостанцій, які дозволяють собі таке падіння нижче будь-якого поняття про гідність, особливий "привіт"...
Натомість про те, що звучить у новинах, мало хто звертає уваги. А дарма. Бо попри поступовий, але розвиток нашої країни, пересідання громадян із громадського транспорту в особистий, мільйони громадян змушені – не по своїй волі – слухати не новини, а перероблені під них прес-релізи штабів партій та їхніх лідерів.
Коли я піднімав цю тему серед знайомих, деякі говорили: а в чому проблема – слухаєш музику в навушниках, і не залежиш від смаків водія. Добре, можливо мені шкода вух – тримати в них весь час навушники – але ж є покоління, яке ніколи не носить гаджетів! І це покоління є найбільшим постачальником електорату, людей, які зазвичай ходять, – а не навпаки, не ходять на вибори.
За дослідженнями компанії "InMind", у розрізі віку найбільшими прихильниками радіо є люди віком 56-65 років – старші люди. 26% цього сегменту споживачів медіа щоденно слухають радіо, 9% – кілька разів на тиждень.
Далі йде сегмент 46-55 років. 19% цього сегменту споживачів медіа щоденно слухають радіо, 8% – кілька разів на тиждень. За ним іде сегмент споживачів віком 36-45 років. 15% цього сегменту споживачів медіа щоденно користуються радіо, 11% – кілька разів на тиждень.
Старшим людям та середньому поколінню найважче відрізнити зерно від полови, бо вони слухають одні й ті самі ЗМІ, на виході з метро беруть газету "Вести", і цього їм "вистачає" для вгамування інформаційного голоду.
Саме для них ця радіо-локшина й звучить. Вірніше сказати, звучала до Майдану, звучала під час Майдану й звучить донині, коли ми "почали жити по-новому". Причому, задіяні в замовниках джинси як представники "старої", так і "нової" владних команд.
За моїм та моїх колег з ІМІ спостереженням, у джинсі найбільше помітні такі радіостанції: Ретро-ФМ, Супер-радіо, Радіо Шансон, яке належить "Бізнес радіо груп", у котрої є своя "Українська служба новин".
Приміром, під час Майдану, в проміжку між прийнятими 16 січня драконівськими законами і першими вбивствами на Грушевського, Ретро-ФМ у своєму стилі заповнило 5-хвилинний ефір такими "повідомленнями", приправленими лукавими заставками: "О здоровье!", "О датах!", "О законах!": Раїса Богатирьова відкинула звинувачення у відсутності замовлень на ліки для онкохворих, "розтиражованих деякими ЗМІ" (джинса МОЗ); у Переяслав-Хмельницькому відбулися заходи з приводу 360-ї річниці Переяславської ради (джинса від Медведчука); Закони 16 січня відповідають європейським стандартам, заявив Леонід Кожара (джинса МЗС). "Больше новостей нет!"
І це 19 січня, у другий день сутичок на Грушевського.
Під час окупації Криму Росією та "перейменування" АРК у Республіку Крим, відповідних змін у назвах адміністрацій окупантами "Українська служба новин" Бізнес Радіо Груп, куди крім "Шансона" входять також "Любимое радио", "Ренессанс" тощо, повідомляє про ці "зміни" без жодних купюр – немовби нічого не сталося, і саме так тепер будемо називати й сприймати окупаційні порядки.
Джинса чи редакційна політика?..
Якщо задати собі питання, хто зацікавлений у саме такому характері подачі новин про Крим, наштовхується чомусь відповідь: "Український вибір" Віктора Медведчука.
Офіційно рекламний спот на радіо "Шансон" коштує від 240 гривень у нічний час, до 900 гривень у час пік, за півхвилини – якщо більше чи менше, включається коефіцієнт. Також існує система націнок – VIP-позиція, перша позиція, фіксована позиція, спонсорство, спеціальні проекти. Знижки – у залежності від суми замовлення від 10% до 30%, починаючи з мінімум 14 тисяч гривень, і вище 43 тисяч знижка від 10 до 30%, також з у залежності від кількості радіостанцій, де ця реклама буде розміщена – від 2 до 5, знижка від 3% до 10%.
Повертаючись до суті радіо-джинси. Як зауважила під час виборчих перегонів журналістка ІМІ Ірина Чулівська, на радіо джинсували ті ж кандидати, на яких суспільство покладало надії на зміни.
Приміром, її здивувала присутність у цьому форматі "реклами" партії мера Львова Андрія Садового "Самопоміч". "Слухаю новини по радіо: Львів зайняв 1-ше місце в рейтингу інвестиційної привабливості, а Київ – лише 5-те. Але нічого страшного, команда Садового допоможе Києву, у першу чергу – кадрами. Саме тому "Самопоміч" йде на вибори в Київраду", – написала Ірина в "Фейсбук". 23 травня, у переддень виборів Супер-радіо видавало блок новин, у якому, як і в згадуваному повідомленні за 19 січня, жодної редакційної новини, повністю джинсовий випуск.
Пише Ірина Чулівська:
– перша новина: якийсь Лук'яненко, 90% що Левко, ім'я прослухала, але голос був наче його, переконує голосувати лише за того, хто має найбільше шансів виграти, бо нам дуже-дуже треба виграти в першому турі – хто ж це може бути?;
– друга новина: "експерт" Фесенко вважає, що Тігіпко – "миротворець", який єдиний може умиротворити країну;
– третя новина: якась "експертна" група дослідила, що лише Тігіпко нормальний кандидат, здатний вивести країну із кризи;
– четверна новина: соціологи підрахували, що Порошенко – 100% переможець, питання лише, у якому турі. А нам, кажуть експерти, дуже-дуже треба президента в 1-му турі. "Ну дуже-дуже треба", – наголосили ще якісь експерти.
Також неодмінним замовником радіоджинси є КПУ та Петро Симоненко. Приміром, 26 червня на Ретро-ФМ з підводкою "О компартии!" ведуча дві хвилини розпиналася про те, що думає Порошенко про умиротворення Донбасу – звісно, надання статусу російській мові та інших "свобод"; про його згоду із планом дій президента тощо.
Від себе додам, що раніше новини про КПУ супроводжувалися також синхронами її полум’яного лідера, записаними вочевидь у неприродній для Петра Миколайовича тиші студії, а мали вони виглядати як із мітингу. Дисонанс у сприйнятті таких "новин" гарантований.
Також у мислячої людини при прослуховуванні спічу "о компартии!" мало би виникати думка: а чому така новина займає половину місця у 5-хвилинному випуску? Петро Симоненко взяв на виборах 1,5% голосів. Якщо це не джинса, то для редакторів Ретро-ФМ це вочевидь дуже вагомий політик і політична сила?
Мені особисто цікаво, чи продовжиться така практика після заборони КПУ як злочинної організації...
Що робити з радіо-джинсою? Поки що – говорити про неї якнайбільше, наголошувати вагу проблеми. Ця джинса – "невидима", проте дуже дієва, вона миттєво потрапляє до адресата, не питаючись нерідко в нього дозволу, вона спотворює реальність.
Це інформаційне зґвалтування, котре триває щодня.
Роман Кабачій, журналіст ІМІ, спеціально для УП
