На виборах у Києві "нарізають округи"
У політології існує поняття "джеррімандеризм".
Це виборча технологія, яка ґрунтується на принципах нерівномірного розподілу й маніпуляцій межами виборчих округів. Термін походить від імені губернатора штату Масачусетс Джеррі Елбриджа, який на виборах до законодавчого органу штату в 1812 році здійснив нарізку округів, у результаті якої демократи перемогли своїх опонентів.
В Україні новий виборчий процес постійно спричиняє зміну меж одномандатних виборчих округів. Якими б не були вибори – парламентськими чи місцевими, – процедура "нарізки округів" завжди використовувалася владою як додатковий шанс для збільшення свого депутатського корпусу.
Ця хитромудра технологія дає можливість "наближеним до ресурсу чи влади" кандидатам у депутати збільшити рівень своєї підтримки, або ж "розпорошити" електорат свого опонента.
За часів Леоніда Кучми та Віктора Януковича влада завжди визначала межі виборчих округів, керуючись політичною доцільністю, а не інтересами своїх виборців. У цьому сенсі можна пригадати парламентську кампанію 2012 року, коли на півдні та сході України під конкретних кандидатів підганялися виборчі округи.
22 квітня 2014 року Київська міська виборча комісія утворила 60 одномандатних виборчих округів. Відповідне рішення виборчої комісії було опубліковане в газеті "Хрещатик". Виборче законодавство каже, що утворені округи мають бути чисельно рівними з урахуванням адміністративно-територіальних меж.
Ми проаналізуємо орієнтовну кількість виборців в округах, а також поглянемо на територіальні межі цих округів.
Що ми маємо?
Середня чисельність виборців на округах коливається від 30 до 40 тисяч виборців. Найменші виборчі округи розташовані в Печерському районі – від 29 до 32 тисяч виборців, а найбільші в Оболонському, Дніпровському та святошинському районах – від 38 до 40 тисяч виборців.
Очевидний дисбаланс в 5-10 тисяч виборців пояснюється тим, що більшість виборчих дільниць по округах були розподілені формально.
Так, виборчий округ по Києву в середньому складається з 17-18 дільниць. Наприклад, округ №36 Печерського району складається з 17 виборчих середніх та малих дільниць, з них 4 виборці дільниці є спеціальними – Київський міський пологовий будинок №1, міська клінічна поліклініка №17, перинатальний центр Києва та головний "військовий клінічний госпіталь" Міноборони. Водночас, округ №43 у Святошинському районі складається з 20 виборчих дільниць, у яких мешкає майже 40 тисяч виборців.
Які висновки можна із цього зробити?
По-перше, неврахування принципу рівного розподілу кількості виборців під час формування виборчих округів може призвести до перенавантаження роботи дільничних виборчих та окружних комісій.
Різниця між деякими округами в 7-10 тисяч виборців суттєво впливає на організацію поточної роботи.
По-друге, ця технологія також дозволяє збільшувати чи зменшувати явку виборців під конкретного кандидата, що має сталий електорат.
Звичайно, для цього має бути хороша аналітика по округу, дані про минулі електоральні цикли, а також свіжа соціологія по кандидатах.
По-третє, дисбаланс кількості виборців на виборчих дільницях часто спричиняє нерівномірний розподіл меж виборчих округів.
Заради того, аби вкластися у визначену законом граничну чисельність виборців, межі округів можуть компонувати в той спосіб, який вигідний для певного кандидата чи партії.
"Джеррімендеринг" є прихованою формою адміністративного ресурсу, що дає можливість провладним силам виграти вибори в одномандатних виборчих округах Києва. А це 50% від депутатського корпусу Київради, що полегшить процедуру формування більшості.
На досягнення такого результату буде працювати й адміністративна вертикаль. Новопризначені голови районних у місті Києві державних адміністрацій будуть сприяти в організації, підсиленні та веденні виборчої кампанії кандидатів та партій, за квотою яких вони були призначені.
Таким чином, безпартійні кандидати в депутати Київради, котрі розраховують на свій персональний рейтинг, опинилися в умовах жорсткої конкуренції з партіями та іншими зацікавленими групами впливу.
Останню тезу підтверджує нетиповий розподіл монолітного мікрорайону Русанівка на два виборчих округи.
В округ №27, 38 тисяч виборців, входять частина Русанівки – виборці по вулиці Ентузіастів 3, 3/1, 5, 5/1, 7, 7,1, 9, 11, 11/1, будинки по бульвару Давидова 1/5, 2/7, 3, 4, а також Березняки.
До виборчого округу №28, 37 тисяч виборців, входить решта мікрорайону, район станції метро "Лівобережна" та Микільська Слобідка.
На депутатський мандат від Русанівки претендує самовисуванець та меценат Олесь Маляревич, котрий уже довгий час працює на окрузі. Такий розподіл фактично розпорошив навпіл його прихильників у межах двох виборчих округів.
Варто зазначити, що Русанівка традиційно була зоною впливу іншого відомого Олеся. Тільки Довгого...
Тісне переплетення, боротьба бізнесових та партійних інтересів робить Київську кампанію надзвичайною непередбачуваною, цікавою та брудною водночас. Той факт, що Київрада буде працювати лише півтора року, не зменшує кількості бажаючих причепити собі на груди значок депутата Київської міської ради.
Змішана система виборів робить киян заручниками політичних комбінаторів та наперсточників.
Анатолій Октисюк, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), спеціально для УП
