Війна, яку ми програли
"Дайте мені засоби масової інформації і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней". Йозеф Геббельс
"В Україні хаос. Держава розколюється на частини, країною керують олігархи, на вулицях міст і сіл перебувають озброєні радикали. Знищують пам'ятники, руйнують церкви, вбивають людей. Точну кількість убитих підрахувати ніхто не може, але стовідсотковий факт – це справа рук екстремістів, бандерівців та нацистів.
України більше немає".
Без жодних жартів, такі повідомлення й справді лунають. Щоправда, з телеканалів братньої Росії. Після перегляду російських новин, виникає єдине бажання – зачинитися вдома й не казати носа на двір.
Здається, Лівія в 2012-му та Сирія – квіточки проти того, що діється в нашій країні.
На жаль, кримчани, донеччани, луганці, харків'яни ets – орієнтуються саме на російські ЗМІ, мовляв, по духу ближчі.
Мусимо визнати: результат такої орієнтації – у наявності.
В Україні роками відбувається справжня інформаційна війна. Хоч вона безкровна, але не менш небезпечна, бо це дезінформація, брехня. Чи ми беремо участь у цій боротьбі, захищаємось?
У принципі – ні. Це війна проти українців без українців.
Тільки 5 березня 2014 року, заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар заявила, що РНБО планує розробити стратегію для протидії російській пропаганді.
Якраз під час написання цього матеріалу, в АР Крим відключали українські телеканали.
Зомбоящик
Нещодавно в ефірі одного з українських політичних шоу журналіст Євгеній Кисельов пояснив особливість інформування російських телеканалів: "Эта (русская) пропаганда делается абсолютно по образцам Геббельса. Уверяю, это не фигура речи. У руководства телевизионных служб государства России стоят люди, которые очень хорошо знают уроки Геббельса и в частных разговорах они любят ссылаться на них – чем страшнее ложь, тем легче в нее поверить".
Важливо зрозуміти, що Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Третього рейху – людина, без якої фашизм був би зовсім іншого штибу та окрасу. Саме він творець нацистської пропаганди.
Словом, Крим у паніці.
У розмовах мешканці півострова, абсолютно адекватні й недурні люди, говорять про страх. Вони бояться вторгнення бандерівців, які чинитимуть хаос, як їм показує телевізор. Рупори Кремля: телеканали НТВ, "Россия 1" та "Первый канал" і деякі інші.
Впродовж багатьох років ці телеканали безперешкодно транслювали кабельні мережі як на Сході, так і на Заході України. Тобто інформаційна машина Москви вільно доходила до українського глядача. Їх не забороняли, не відключали, не фільтрували. Одне слово – не реагували.
Певна річ, багато хто сміявся, робив меми, твітив, віртуально давав оскара Дмитру Кисельову.
А багато хто дивився й вірив. Вірить і далі.
Автор цих рядків протягом декількох днів моніторив російські теленовини. З них умовно можна виділити п'ять меседжів, на яких базується інформування наших сусідів.
Меседжі
1. Крим хоче до Росії, РФ захищає кримчан.
Кожен випуск російських новин починається з повідомлень про Крим. Відеоряд супроводжується масовками людей із георгіївськими стрічками та прапорами Росії. Завжди присутні й коментарі, на кшталт: "Я хочу в Россию, потому что тут беспредел. Новая власть убивает".
Увага акцентується на тому, що на території півострова немає російських військових, а люди, котрі "охороняють" територію – місцева самооборона. До цього, українські військові масово залишають службу, чимало людей тікають із країни.
Напевне, усі бачили сюжет Первого канала, де журналісти розповідали про тисячі українських втікачів. Щоправда, показували польський кордон...
Кримський референдум ТБ висвітлює як рятівну соломинку для місцевих мешканців. "Война впереди! Мы не должны бросить украинский народ на растерзание нациским бандам.Севастополь-Крым-Россия", – урочисто промовляв зі сцени концерту в підтримку кримчан в Москві Володимир Константинов.
Не можна оминути вмілість російських журналістів до порівнянь. Наприклад, кримський референдум вони прирівнюють до референдуму в Шотландії: "Референдум в Шотландии ведь никто не называет незаконным".
Образ Росії показано, як рятівника, який рятує кримчан від бандерівців, жертв, мародерства й іншої біди-бідоньки.
2. Хаос, "майдановцы", Сашко Білий.
Впродовж трьох останніх місяців вітчизняний радикалізм став топ-темою новин із Білокам'яної.
Країною керують "баптиський проповідник Турчинов і узгоджений із США прем'єр Яценюк". Згідно з повідомленнями російських медіа, українська влада самопроголошена й нелегітимна.
Будь-які незгоди з новою владою жорстоко подавлюються кров'ю та насильством.
Україною котиться хвиля катувань.
Геть усі телеканали показали, як "нацисти" захопили й прикували на сцені місцевого майдану губернатора Волині. Його били, принижували, обливали водою. Не обійшлося без кадрів зі Львова, зокрема, як на сцені майдану бійців "Беркута", начебто, змушують ставати на коліна. "На колени ставят тех, которые горели, которых поджигали, кого пробивали кулями".
Обов'язково розповідають про беззаконня на вулицях країни: грабують і б'ють людей, палять машини, руйнують церкви, а що найгірше – спалюють будинки "регіоналів" і комуністів.
"Во Львовской области сожгли дом депутата Анны Герман. В 45-м тот дом не сожгли даже русские, которые арестовали в нем ее тетю за сотрудничество с бандеровцами".
Окрема тема відведена самосуду, який на вулицях столиці "в порядке вещей" – так, згідно з повідомленнями, депутата від ПР Нестора Шуфрича ледь не розірвали на шматки.
Як відомо, у кожній війні повинен бути герой. Коли у війні немає героя – значить це ніяка не війна. Як не дивно, герой – Путін. Антигероєм є Правий сектор в особі Яроша.
Але суперантигероєм став Олександр Музичко, він же Сашко Білий. Росія вже два тижні показує, як представник "Правого сектору" прийшов з автоматом Калашникова в приміщенні рівненської ОДА. Далі слідують доповнення відеоряду, наприклад, як той б'є рівненського прокурора.
На цьому новини про Білого не закінчилися. Останніми днями розповідають, що Сашко Білий брав участь у Чеченській війні й катував російських військових.
3. Олігархам дали владу, щоб красти гроші.
Про призначення Сергія Тарути главою Донецької ОДА росіяни майже не говорять. Основне звинувачення – олігарх. А от призначення Ігора Коломойського губернатором Дніпропетровської області прокоментував не хтось, а сам президент РФ.
"Это же уникальный проходимец. Он даже нашего Абрамовича надул. Как говорят у нас в кругах просвещенной интеллигенции, кинул", – сказав під час прес-конференції з журналістами Володимир Путін.
Росіяни полюбляють додавати, що в Коломойського є два громадянства (ізраїльське та українське) і що олігарх живе не в Дніпропетровську, а у Швейцарії.
4. Захід фінансує переворот.
Звинувачення про підтримку майдану в бік Заходу лунали від самого початку протесту. Складається враження, що Холодна війна міцно засіла в головах росіян. Неабияке враження справляє повідомлення про допомогу США 5 мільярдами доларів на потреби українських революціонерів. Зокрема, свою частку фіндопомоги надав засновник Ebay П'єр Омідіар.
"США выступали дирижером событий, которые происходят на Украине. Этот сценарий, который развивается последние несколько лет, что они называют восстанием, был полностью создан Западом", – прокоментував, начебто, колишній співробітник ЦРУ Скотт Рікард для телеканалу Россия 1.
У новинах також постійно згадується про присутність західних військових на території України.
До прикладу: до Києва їдуть бійці приватних армій – black water.
Black water – це навчені американці, котрих Білий дім наймав для чорної роботи в Іраці та Афганістані. В Україну вони їдуть із конкретною метою – навчити радикалів воєнній справі.
5. Жодних угод
Колись Ото фон Бісмарк говорив, що будь-яка угода з Росією не вартує навіть паперу, на якому її написано. Те саме зараз росіяни говорять про Україну.
У новинах часто згадується про угоду Віктора Януковича з Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком та міністрами закордонних справ Франції, Німеччини та Польщі, котра була підписана 21 лютого. Як відомо, в угоді йшлося про повернення до Конституції 2004 року, призначення президентських виборів не пізніше грудня 2014 року та розслідування актів насильства, котрі відбувалися в Києві впродовж протестів.
Російські ЗМІ звинувачують нову владу в зриві цієї угоди. Під гарячу руку потрапив знову ж таки Захід, який "виправдовує незаконні дії нелегітимної влади".
Журналісти підводять до висновку, що ніякі угоди з Українською стороною не можна підписувати, адже в неї "немає ні слова, ні моралі".
Окрім цього, російські новини рясніють сюжетами про викладену в інтернет розмову глави європейської дипломатії Кетрін Ештон і міністра закордонних справ Естонії Паета. У розмові Пает каже, що снайперів, які стріляли по людях в Києві, могли замовити "хтось із нової коаліції".
* * *
Потрібно зрозуміти, що російські журналісти порушують усі етичні правила й стандарти з журналістики.
Уявіть: лікар обманює пацієнта, ніби він лікує його від жахливої хвороби: виставляє величезні рахунки, змушує купувати нікому непотрібні ліки у своїх знайомих фармацевтів, ходити на недешеві процедури. Лікар нагло збагачується, збагачує своїх товаришів і просто бреше. Пацієнт платить і дякує за здоров'я, яке й без того було.
Тож, ніякі це не новини, а історії, казки, міфи, жахи – але ні в якому разі не новини.
Так само, як і Володимир Путін. Ніякий він не президент, а самі знаєте хто…
Роман Кравець, спеціально для УП
