"Майдан" має стати Народним фронтом

Ідея створення громадської організації "Народне об’єднання "Майдан" абсолютно відповідає потребам суспільно-політичної ситуації, яка нині склалася в Україні.

Пересічні українці відносяться до "Майдану" з ентузіазмом та готові, чого уже давно не було, підтримувати його, працювати в ньому на громадських засадах. Головне, щоб ідея не була дискредитована, як це було із деякими попередніми "проектами". Певні ризики такого є.

Перший: створення громадської організації із "брендовою" назвою, яку згодом буде трансформовано у ще одну політичну партію – за прикладом "Фронту змін", "Народної самооборони" тощо.

Другий: намагання підпорядкувати організацію одній із політичних партій.

Ризик третій: Спроба використати створювану організацію для здобуття окремими особистостями власного політичного капіталу.

У разі спроб реалізації названих ризиків, ідея зазнає катастрофічного провалу, що потягне за собою і нищівну поразку революції. Адже величезна маса майданівців втратить весь свій ентузіазм, позаяк не захоче бути пішаками у таких іграх.

Чим же має бути НО "Майдан"?

Гадаю, що нічого нового і не варто вигадувати, просто слід скористатися історичним досвідом, минулою історичною практикою.

Вони свідчать, що коли у якійсь тоталітарній державі відбувається спалах активності громадян, народ масово піднімається на боротьбу за повалення режиму, шанс перемогти він має лише у тому разі, якщо створює широку громадсько-політичну організацію народнофронтівського типу.

Саме такі виникали та діяли наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років в країнах Балтії, як от "Саюдіс" у Литві, Народні фронти у Латвії та Естонії та в інших республіках СРСР, а також у соціалістичних державах Центральної Європи.

Вони мали назву громадянські чи демократичні форуми, а першою була польська "Солідарність", яка виникла ще раніше. В Україні подібна організація була створена у вересні 1989, отримавши назву Народний Рух України за перебудову.

У Народні фронти об’єднується широкий загал людей різних, іноді навіть протилежних ідеологічних уподобань. Що ж є об’єднавчим чинником для людей, груп, товариств і організацій, партій із часто різними, у тому числі, політичними уподобаннями?

Чітке розуміння – перемогти таку потужну машину як тоталітарна система можна лише спільно. Достатньо чітко про це було сказано при відкритті Установчого з’їзду НРУ Олесем Гончаром: "Ми – різні люди, ми не однакові, але мета наша спільна – побудова правової держави…".

У цьому була їх сила, бо згуртовувались мільйони громадян, але, водночас, у цьому була і слабкість організацій народнофронтівського типу. Вони були аморфними стосовно членства, недостатньо структурованими.

Можна навіть сказати, що це були не стільки організації, а порив, рух народу.

Після зникнення об’єднавчого чинника, відбувається дезінтеграція Народних фронтів. Адже політично активною більшість громадян будь-якого суспільства буває тільки в екстремальних, виняткових випадках.

Надалі такими залишаються лише кілька відсотків населення, себто актив. Але й він розходиться по партіях, де об’єднавчим чинником є більш вузька партійна ідеологія. Згодом ці партії розпочинають між собою конкурентне змагання за виборців.

Сьогодні ми перебуваємо саме у такій ситуації. Мільйони людей просто додовбав існуючий в країні політичний режим, але повалити його можемо лише у разі, коли об’єднаємося. Тож маємо об’єктивне соціальне замовлення на створення в Україні масової громадсько-політичної організації народнофронтівського типу.

Саме таким повинно стати Народне об’єднання "Майдан".

Його програмною метою, яка змогла би об’єднати в організації мільйони громадян незалежно від віку, політичних симпатій, матеріального достатку, конфесій – від студентів до пенсіонерів, афганців, науковців, підприємців, чорнобильців митців, журналістів, ветеранів збройних сил, представників різних національностей, конфесій, партій організацій тощо, мало б стати повалення режиму Януковича. І прихід до влади висуванців НО "Майдан".

З метою:

по-перше, здійснення структурних реформ, злам корупційної системи, здійснення демократизації управління, проведення люстрації в органах всіх гілок влади, включно із судовою, правоохоронних органах, тощо;

по-друге, укладення Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Виконавши свою програмну мету, НО "Майдан", вірогідно, припинить існування, як це сталося із аналогічними організаціями на початку дев’яностих ХХ століття. Однак, якщо він її виконає, – це матиме величезне значення для майбутнього України.

Маю надію, що саме цим шляхом, шляхом заснування широкої громадсько-політичної організації народнофронтівського типу, і піде "Майдан".

Статут народного об’єднання повинен відповідати суті організації народнофронтівського типу. Вона повинна бути позапартійною, але водночас включати партійців та об’єднувати партії, громадські організації, товариства, спілки, позапартійних громадян.

Бо головне, щоб там було місце для всіх, хто усвідомлює, що нині маємо унікальний шанс нарешті повалити режим та закласти основи для розбудови України як держави з європейськими цінностями, демократичної, правової та соціальної. Для тих, хто бажає докласти для цього особисті зусилля. І шанс цей не можна втратити.

Володимир Піпаш, кандидат історичних наук, голова Закарпатського обласного об’єднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, для УП