Майдан у Києві як Ватикан у Римі
Святкування Нового 2014 року чомусь викликали аналогії між українським Майданом і Ватиканом.
Ватикан є утворенням sui generis – особливим суб’єктом згідно з міжнародним правом. Відповідно до ознак суб’єктів міжнародного права, він має правосуб’єктність. Тобто, Ватикан має свою територію, населення, владу і самостійний у зовнішніх зносинах.
Те, чим є зараз Майдан в Україні, фактично дуже схоже на Ватикан. А саме, по-перше, територія Майдану чітко окреслена барикадами, входи контролюються "прикордонниками", фейс-контроль проходять всі і це навіть приємно.
По-друге, населення Майдану є постійне, яке там днює і ночує, як духовенство у Ватикані, а є населення змінне, яке приходить у різні пори дня і ночі, на різні події і без них.
По-третє, Майдан має легітимно обрану владу – Раду Майдану, яка приймає рішення, здійснює загальне керівництво Майданом.
Ну а четверте взагалі поза сумнівом – Майдан незалежний у зовнішніх зносинах. Сюди приходять посли, депутати Європарламенту, інші високі зарубіжні гості.
Європарламент навіть проголосив, що євроінтеграція продовжується не з чинною українською владою, а з Майданом. Отже, Майдан – це держава в державі, це "Ватикан" в Україні.
Проте, прокинувшись після новорічної ночі я зраділа, що Майдан – це все-таки не "Ватикан".
Майдан – це Україна. Такі Майдани є повсюдно, його мешканці – це мільйони громадян з цілої країни. А, головне, мета Майдану – європейська Україна, бо сам Майдан вже є європейським.
Мирослава Антонович, доктор права, Києво-Могилянська академія, для УП
