Програмний маніфест "Майдану" не відповідає духові Майдану
Про це обережно мовчать аналітики. Про це відверто говорять "ветерани" Майдану і не тільки.
І справді, неозброєним оком видно, що постійні заклики з високої трибуни Майдану до зміни системи влади, а не персоналій при владі, не знайшли свого відображення в тексті документу, прийнятого 29 грудня 2013 року п’ятим Народним Віче на київському Майдані.
У маніфесті є лише намагання підрихтувати стару систему, яка ґрунтується на відстороненні від влади головного суб’єкта суверенної влади в державі – українського народу.
Які ж найсуттєвіші, на думку автора, недоліки Програмного маніфесту "Майдану"?
У тексті маніфесту немає ключового меседжу резолюції першого Народного Віче від 29 листопада 2013 року: вимоги відставки Януковича.
Немає там і згадки про дострокові президентські вибори. Є лише вимога про тимчасове повернення до Конституції України 2004 року, відповідно до якої вибори нового президента відбудуться восени 2014-го. А отже і Майдан до цього часу має не розходитись.
У маніфесті немає жодної згадки про необхідність встановлення справжнього народовладдя, хоча один з головних меседжів Майдану: "Влада – це ми!", який має бути втілений шляхом реалізації 5-тої статті Конституції України, згідно з якою влада в Україні належить народові.
Йде мова і про необхідність "утворення представницького органу установчої влади для підготовки нової Конституції України".
Зверніть увагу: мова йде не про внесення змін до Конституції, а про нову Конституцію. Це буде що – чергова Конституційна, а насправді – неконституційна асамблея, яку ще вчора піддавала нищівній критиці опозиція?
До речі, нещодавно федеральний суддя США, Богдан Футей, який брав участь у створенні першої конституції Незалежної України, нагадав, що Конституція 1996 року "отримала позитивні оцінки міжнародних організацій та Венеціанської комісії".
"Червоною ниткою" крізь маніфест проходять заклики творити нову Україну. Це дуже нагадує розкритикований свого часу опозицією заклик Партії регіонів "будувати нову країну" і комуністичний підхід: "до основанья, а затем…".
В документі замість слів "області", "обласний" вживаються слова "регіони", "регіональний". Це зроблено випадково, чи продиктовано бажанням сподобатися населенню східних областей України?
У маніфесті йде мова про необхідність "переговорів з владою з метою формування пакету рішень…" попри попереднє рішення Майдану – вести з владою діалог лише про дату дострокових президентських виборів.
Нагадую: вимога ж Майдану про відставку уряду була беззастережною.
Йдеться у документі про необхідність формування "технічного Кабміну завдання якого – вивести країну з системної кризи, забезпечити підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а також гарантувати проведення чесних виборів президента та парламенту".
Як бачимо, завдання такого уряду надто амбітні, щоб називати його "технічним", доцільно було б назвати його "перехідним".
У маніфесті йдеться про необхідність "становлення на основі місцевих та регіональних осередків ВО "Майдан" мережі самоорганізації громадян, яка забезпечить громадський контроль за діяльністю органів влади та самоврядування; ідентифікацію проблем місцевого розвитку та консолідацію громадян на їх вирішення" тощо.
Тут є протиріччя: якщо вже створена організація, то все це має відбуватися організовано, а не стихійно, на рівні самоорганізації у відриві від організації "Майдану".
Декларується необхідність "затвердження системного Плану змін в країні "Європейська Україна".
Зауважте, мова йде не про якийсь проект "Європейська Україна", а про нову країну з такою назвою! Така сентенція не витримує критики!
Але автори маніфесту, очевидно це Рада ВО "Майдан", у своїй "залізній" логіці непохитні: в кінці маніфесту від імені всього Майдану вони заявляють: "Лише такий шлях, який ми маємо пройти разом, гарантує успіх Україні та втілення в життя ідей Майдану".
А чи так це насправді, хай скажуть рядові майданівці.
Михайло Роль, незалежний політичний експерт, для УП
